Як тернопільські студенти проводять свій вільний час (ОПИТУВАННЯ)

У "професійне" свято студентів тернополяни розповіли про свої студентські роки. 

- Знаєте, бувало різне, - каже студентка медичного коледжу, 16-річна Катерина. - Бувало, що розпивали вино на задніх рядах у нашому театрі. Курси просто знайомилися, і старшаки принесли вино. Потім нас помітили і насварили. І відтоді ми більше не п'ємо у театрі. Цього року не святкуємо День студента. Пригадую хіба, як святкували День першокурсника. Того вечора я познайомилася із усіма старшокурсниками. Потім ми дуже довго згадували усі це свято. 

20-річний Валентин Безпалько вчиться на театральному факультеті і запевняє, що існує кілька категорій студентів.

- Є такі, які вчаться, - каже хлопець. - Є такі, які вчаться, але нічого не знають, а є такі, що взагалі не вчаться. Я відношуся до третьої групи. Я не святкую цього року День студента з групою, бо ми нещодавно мали гуляння, дайте трохи відпочити від них. Сьогодні я просто з другом йду у "Файне", а потім побачимо. 

 35-річна Галина Кіх навчалася у Рівному, жила там на квартирі.

- У гуртожиток я не хотіла, бо там умови були дуже погані, - каже жінка. - Я дуже тішуся, що була студенткою, це найкращі роки у моєму житті. Було дуже весело, проблема лише в тому, що треба було вчитися. 

24-річна Марія Борковська живе у Тернополі і майже усе студентське життя пропрацювала. Була продавцем-консультантом, потім дизайнером, потім обліковцем, а потім відправилася у декрет. 

- Пам'ятаю, як весело нам було, коли гуляли до самого ранку з однокурсниками, - згадує жінка. - Іноді тусили у клубах також. Але впевнена в одному, поки не була одружена, життя було набагато цікавішим. Я чесно скажу вам, Дні студента я не святкувала, бо не вважала це якимсь особливим днем, переважно тоді я працювала і була уже більш відповідальною і серйозною, ніж інші мої одногрупники. 

Іванна Дьордяй каже, що це було аж 8 років тому, вона зараз і не згадає цікавих моментів із студентських років. 

- Більшість моїх одногрупників, і я у їх числі, у вільний час роздавали листівки по місту, - розповідає жінка. - На роботу ходили. Я ніколи не святкувала День студента, якось завжди не виходило. 

Андрій Тихий часто згадує найвеселіший момент у своєму студентському житті.

- Колись на якомусь із перших концертів в університеті мені розмалювали фарбою обличчя, - сміється чоловік. - Потім я такий повертався додому, усі люди лякалися, а мені було по кайфу. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google