Як тернополянин створив організації з підтримки українців у Парижі (ЕКСКЛЮЗИВ)

• 22-річний Іван родом з Тернополя. На початку минулого року він на два тижні поїхав погостювати до друзів у Париж. Однак, місто юнака так захопило, що там залишився. 
• З перших днів російського вторгнення Іван заснував клуб «Українці в Парижі», а ще Міжнародну асоціацію вільних людей, яка допомагає українським біженцям у Франції…

Як ініціативний юнак опинився у самому «серці» Європи, де працює й волонтерить? Чим наразі займаються учасники асоціації та клубу? Які плани на майбутнє мають і чого хочуть досягти?

Про все ми розпитали очільника організацій Івана, який за основне ім’я використовує свій французький творчий псевдонім – Aède Roche (Айд Рош).

Розмову для зручності подаємо у форматі «запитання-відповідь».

Працював на компанію Netflix

Найперше розкажіть більше про себе. Що Вас пов’язує з Тернополем?

– 30 квітня мені виповнилось 22 роки. Я народився у Тернополі, так сталось, що з шести років з моєю сестрою ми жили у прийомній родині. Взагалі, я музикант, хоровий диригент. Закінчив Тернопільську обласну експериментальну комплексну школу мистецтв імені Ігоря Ґерети. Дуже вдячний викладачам цієї школи за ті знання, які здобув! Цей заклад дає творчим людям великі можливості, тому якби трохи підготувався, міг би з легкістю вступити до консерваторії. Однак, я обрав навчання на факультеті сценічного мистецтва у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Здобував режисерську спеціальність. Столичний університет не закінчив у зв’язку з тим, що переїхав до Франції.

Як взагалі опинились там і у чому знайшли себе в новій країні?

– У мене так склались життєві обставини! На початку 2021 року я вирішив на два тижні поїхати погостювати до пари моїх друзів, які мешкають в Парижі. Та коли побачив це місто, скажу щиро, закохався у нього з першого погляду. Тому вирішив тут залишитись, вступив до Університету Сорбонна й знайшов роботу.

Працював викладачем музики для україномовних і російськомовних діток у національній консерваторії містечка Малакофф, що під Парижем. Там я викладав для малечі гру на фортепіано. Свої відеоуроки, до речі, частенько публікував в мережі Інтернет. Зараз цю вакансію я покинув, бо вступаю в університет міста Тулуза, однак не по музиці й акторській майстерності.

Ще минулого року почав створювати музичні композиції, чим займаюсь і донині.

Також практикуюсь як актор, зокрема цієї весни працював на кінокомпанію, яка безпосередньо пов’язана із «Нетфліксом». Це була незначна роль, в кадрі мене видно може хвилин п’ять, але й це добре! Тепер можу у своєму професійному резюме актора вказати, що грав для Netflix. Нещодавно теж проходив кастинг, але вже на головну роль! Сподіваюсь, що вона буде моя!

Крім того, волонтерю в організаціях Urgence: Ukraine та Ukraine Underground.

Підтримують українських біженців у Франції

Як виникла ініціатива створити Міжнародну асоціацію вільних людей?

– Коли росія напала на Україну ми створили бесіду у Телеграмі. Вона була дуже великою, налічувала 5-6 тисяч людей. Існував ще інший чат, в який входило приблизно 25 тисяч українських біженців, які знайшли прихисток у Франції. Якось просто написав там: «Хто хоче зібратись у Парижі і погуляти?». Багато хто відгукнувся і цих людей я додав в окремий чат.

Ми зустрілись і круто провели час. Так зародилась ідея найперше створити молодіжний клуб «Українці в Парижі», але аби усе діяло офіційно я започаткував ще й Асоціацію вільних людей(AIJL – Association internationale des Jeunes Libertè), у рамках якої діє клуб.

У нас є початковий відбір учасників до асоціації. Люди заповнюють анкети, а п’ятеро людей, у тому числі й я, їх переглядають та приймають рішення: може та чи інша особа розраховувати на нашу допомогу чи ні.

Кого підтримуєте і у чому полягає Ваша діяльність?

– Ми співпрацюємо з американською фундацією Метью Шепарда і намагаємось в усіх аспектах супроводжувати українських біженців, які знаходяться в Парижі або в його передмісті. Наша підтримка найрізноманітніша. Найперше людям, які втекли від війни, допомагаємо отримати тимчасовий політичний захист й оформити усі необхідні документи. Ми організовуємо для них відкриття медичної страховки, шукаємо житло, даємо кошти…

Приміром, на даний момент ми допомагаємо трьох сім’ям: в них п’ятеро, четверо і троє людей відповідно. Також супроводжуємо 27 самотніх українців, які опинились в Парижі. Їм зазвичай виділяють кімнати, але якщо ні – то шукаємо для них помешкання, підселюємо до французьких сімей, оплачуємо проживання. Українським студентам наша асоціація допомагає вступити у французькі університети, теж платить за їхнє навчання.

Крім того, у нас є курси французької мови, які може пройти будь-хто охочий. На даний момент ми вже організували два мітинги на підтримку Батьківщини. Завдяки надійному плечу наших американських друзів, учасники асоціації двічі їздили на кордон з Польщею і передавали до України гуманітарну допомогу.

Натомість у клубі «Українці в Парижі» збирається тільки молодь. Наша ціль — аби ці молоді люди відпочили, поспілкувались і хоч на трішки відволіклись від усіх тих жахіть, які бачили на власні очі.

 «Хоча ми й у Франції, але допомогти Україні можемо!»

Як хочете надалі розвивати свою Міжнародну асоціацію вільних людей?  

– Зараз ми створюємо власний сайт й активно ведемо соцмережі. Я планую запустити масштабну піар-кампанію, аби крутитись у французів «на язиці» й вони ще активніше долучались до підтримки України. Можливо, зніматимемо відеоісторії людей, яким вже допомогли. До речі, вже більше 50 осіб надіслали нам відеовідгуки, де дякують нашій асоціації просто за те, що ми є. Також будемо знімати класний контент на Ютуб, організовувати концерти, інші благодійні заходи, де збиратимемо гроші для Збройних Сил.

Коли я створював цю асоціацію, то думав: «А в чому її суть?». Так, я не можу фізично виїхати до України, держави, в якій народився і виріс, де пройшло чимало моїх життєвих подій. Однак, поки ми у Франції – теж можемо багато зробити для рідної землі! Кожен вкладає свою частинку у спільну перемогу!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.