Як живуть українці у Китаї

Як живуть українці у Китаї
Маленька китаянка в українському віночку на міжнародному фестивалі культур у Пекіні. Фото із архіву Яни Шуляк
  • Викладачами англійської, моделями, танцюристами та акторами масовки працюють українці у Китаї. Також у цій державі є наші бізнесмени.
  • Піднебесна – країна незвичної культури, але адаптуватися там можна, якщо є готовність до змін

Українці їдуть у Китай здебільшого тимчасово – заробити, помандрувати, реалізувати себе, розповідає керівник відділу культури, інформації і туризму в компанії з розвитку китайсько-української співпраці «Український дім» у Пекіні Яна Шуляк.

У Піднебесній 28-річна українка перебуває з 2008-го.

– Скільки українців є в Китаї?

– Цікаве питання, на яке, на жаль, немає сьогодні точної відповіді. За офіційними даними Посольства України в КНР ще рік тому самих тільки студентів у всьому Китаї було близько 2000. У зв’язку з останніми подіями в нашій країні багато співвітчизників (переважно молодь) приїхало в Піднебесну підзаробити грошей: викладати англійську мову дітям, працювати моделями, танцюристами, зніматися у фільмах, рекламі тощо. Візова політика Китаю щодо іноземців стає щороку жорсткішою, оскільки переважна кількість іноземної молоді працює нелегально, маючи в паспорті туристичну, студентську чи бізнес візу. Таких «нелегалів» практично неможливо порахувати і тим паче провести якийсь перепис, оскільки на консульський облік вони не стають. Є ще невелика кількість туристів, бізнесменів та людей, які постійно проживають у Китаї: працюють, мають тут сім’ї. Думаю, всього українців тут 3000-5000.

– Чи існує організоване культурне життя українців?

– Існують організовані громади українців у багатьох великих містах Китаю. До того ж, формуватися ці громади почали дуже активно саме після Майдану. Українці гостро відчули потребу об’єднуватися, спілкуватися, розвиватися разом. І хоча до цього підштовхнули нас трагічні події, результат вийшов чудовий. Найактивніші та найчисленніші громади – у Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Шеньчжені. Є багато культурних та благодійних заходів, акцій, свят, існують освітні та мистецькі проекти, інфоресурси, зустрічі та вечори.

– Чи важко адаптуватися у цій країні?

Адаптуватися нескладно людині, яка до цього вивчала китайську мову. Бо без знання мови тут дійсно непросто. Навіть англійська дуже рідко допоможе на побутовому рівні, а в маленьких містах і поготів. Адаптується тут і той, хто мову не знає, але досить легко сприймає зміни та швидко вчиться. Треба розуміти, що це зовсім інший світ, інші люди, їжа, звички, все інше. Хоча до іноземців ставлення переважно досить доброзичливе, Китай – країна безпечна. Звичайно, повністю «своїм» тут не стати ніколи, а ще катастрофічно не вистачає чистого повітря. Але якщо зрозуміти, як тут усе працює (чи як не працює), то жити тут чи пожити якийсь час можна цілком комфортно.

– Як місцеві жителі ставляться до українців? Чи існують стереотипи?

– Існують не просто стереотипи, а ціла міфологія. Можна перерахувати багато, скажу коротко про кілька моїх «найулюбленіших»: «Україна – це Росія», «В Україні немає своєї мови і культури, всі спілкуються російською», «Українські дівчата хоча усі красуні, але повніють після одруження вдвічі, а то і втричі». Словом, китайці про нашу країну не знають нічого. Останнім часом слово «Україна» можна почути скрізь і всюди, але виключно в контексті війни. Хоча зусиллями посольства, нашого пекінського «Українського дому», інших організацій і просто небайдужих активістів ситуація поліпшується. Цікаво, що люди старшого віку дуже непогано знають Україну, щоправда радянську, але відзначають завжди, що історія стосунків України та Китаю завжди проходила без конфліктів, що українці дуже мужній і гостинний народ. Усі чоловіки, які цікавляться футболом, знають Андрія Шевченка і дуже люблять його. Цікаво, що ті китайці, які були і в Україні, і в Росії, як один говорять: у нас більше душевності, доброти і тепла.

– Ким працюють українці в Китаї?

– Переважна більшість українців, які виїхали сюди останнім часом, працює у сфері викладання англійської дітям у школах та дитсадках, причому 99% це робить нелегально і для студентів позиціонує себе американцем, британцем, канадцем чи австралійцем, тобто носієм мови. Дуже багато моделей, танцюристів, студентів знімаються у рекламі та в масовках кіно. Звичайно, є і невелика частка бізнесменів, працюють наші і в сфері мистецтва та культури, спорту, на телебаченні, у сфері освіти, медицини, фінансів, логістики, журналістики, в готельно-ресторанному бізнесі тощо.

– Які професії у цій країні престижні?

– Фінансовий сектор, банківська справа, інвестиції, страхування, дипломатична служба. Робота у великих корпораціях, тобто топ-менеджмент як у державному, так і у приватному секторі.

Чи українці, які приїхали в Китай, планують там залишатися назавжди?

– Таких дуже мало. Усе-таки це зовсім інший світ, тому залишатися планують тільки той, хто добре призвичаївся до цієї культури, вивчив мову, знайшов чи шукає тут другу половинку тощо. Більшість українців розглядають цю країну як можливість заробити, повчитися, помандрувати.

– У чому найбільші досягнення/проблеми українців у цій країні?

– Найбільшим досягненням на сьогодні, мабуть, варто вважати те, що нарешті почалася активно з’являтися і поширювати інформація про Україну із першоджерел, до цього все ішло в перекладі із російських. Китайці дізнаються про нас, цікавляться. Це обов’язково приведе до зміцнення двосторонньої співпраці та дружби, поглиблення взаєморозуміння.

Проблема найголовніша – недостатнє фінансування українською стороною різних культурних, інформаційних, освітніх і економічних проектів та ініціатив.

Проблеми українців тут не відрізняються нічим від проблем інших іноземців. Останнім часом багато питань можна вирішити якраз завдяки активному спілкуванні українців між собою, взаємодопомозі та бажанні гуртуватися.

– Чим особлива кухня цієї країни?

– Кухня цієї величезної країни різноманітна. У Китаї у кожній провінції чи регіоні є свої особливості кухні, відрізняються традиції, клімат, культура, тому і смакові вподобання. Є дуже гостра їжа, є переважання морських продуктів на півдні, є jiaozi (щось схоже на пельмені). Як на мене, то є кілька особливостей, якщо говорити про китайську кухню в цілому: багато жирної їжі (смажиться все в олії), багато зелені, трави, китайці їдять дуже велику кількість корінців, рослин, овочів, які українець часто вважав би неїстівним бур’яном. Пояснюється це тим, що відносно недавно Китай був дуже бідною країною і їли усе, щоб вижити. Настали нові часи, достатки ростуть і відповідно зростає рівень життя, але звичка – річ серйозна, так просто її не позбутися.

– Чи достатньо тут продуктів, щоб зварити, приміром, борщ і скільки це коштує?

– За ціною важко порахувати, бо продукти є у різних цінових категоріях. М’ясо та овочі можна купити недорого, можна і дорого, усе залежить від якості та місця.

Якщо пошукати, то можна зібрати увесь набір для борщу, навіть червоний бурячок. Але смак буде не такий, як удома. Картопля тут солодкувата, несмачна, овочі часто бувають не зовсім безпечними для здоров’я. Ну і який борщ без шматка хліба (з яким тут дійсно проблема – хліб замінено рисом, а те, що печуть французькі пекарні у великих містах – досить дорого. Хліб, який їдять китайці, далекий від нашого українського за смаковими показниками. Сметана – та ж ситуація. Дорого, якщо імпортована, а дешевої немає. Молочні продукти тут завжди пов'язані із гучними скандалами. Та й українець, якою мовою він би не говорив, за яку б партію не голосував, з Донецька він чи зі Львова, а сало любить однаково сильно. Тому наші люди везуть з України без перебільшення кілограми цього «білого золота». Сало є на всіх вечірках та зібраннях громади на столі на почесному місці. Везуть і хліб, самі тут роблять і продають молочні продукти.

– Якими є соціальні стандарти зарплати в Китаї? Скільки можна зекономити щомісяця? Скільки коштує оренда житла?

– Середні зарплати китайців 600-1000 доларів. У столиці та великих містах показники ще вищі, але це залежить від сфери та посади. Китайці досить вправно розпоряджаються грошима, уміють зекономити, відкласти на відпочинок чи придбати щось.

Оренда житла росте з кожним роком зі страшною швидкістю. У мегаполісах ціни бувають зовсім космічні для наших вух. Невелика студія на 50 кв. м у центрі Пекіну, в звичайному не новому будинку коштуватиме 1000 доларів на місяць (без комунальних послуг). Є і вдвічі, і втричі дорожчі квартири. Є, звичайно, і значно дешевші, але факт залишається фактом – ціни високі і вони ростуть.

– Чим Китай може бути цікавим українському бізнесу і українцям?

– Китай – це величезний ринок збуту. Можна продати будь-що, в будь-яку провінцію. І ще це висока купівельна спроможність. Тому Китай може бути цікавим українському бізнесу абсолютно усім. У кожній сфері можна знайти спільний інтерес.

Треба розуміти, що китайці – народ далекоглядний та обережний. Перед тим, як підписати контракт чи інвестувати свої кошти, китайські бізнесмени дуже довго будуть придивлятися до партнера, вивчати його і зважувати усі «за» і «проти». Ми ж цього часто не розуміємо і опускаємо руки, не отримавши миттєвого «так». А робити треба навпаки: зацікавлювати інвесторів та потенційних партнерів, готувати нові проекти, розповідати про себе. Головне – не боятися цієї ще досить незнайомої нам країни, приїжджати, вивчати, знайомитися.

Скільки коштує віза в Китай і чи важко туди дістатися?

– Звичайна туристична віза в Китай на термін до 30 днів коштуватиме 90 доларів і зроблять її за 7 днів. Віза в Гонконг українцям ставиться по прильоту максимум на 14 днів. Дістатися нескладно, з минулого року МАУ запустило прямий рейс Київ-Пекін, є і інші авіалінії, якими можна з одним чи двома трансферами чудово долетіти до Піднебесної.

– Що знають у Китаї про теперішні події в Україні і як їх тлумачать?

– «Це у вас там війна….» Ось перше, що чуєш від китайця, коли говориш, що ти з України. Оскільки переважна більшість інформації про нашу неньку іде в перекладі із російських ЗМІ, то і Крим не анексований, і війна не між Росією та Україною, і Революція зовсім не гідності, а просто «українська криза», та і сотня зовсім не Небесна..  Хоча справедливим буде зазначити, що офіційна позиція Китаю (підтримка територіальної цілісності України) усе-таки не дозволяє опускатися до відвертої брехні.

Рецепт із Китаю: курка в кисло-солодкому соусі

Складники:

  • Куряче філе (500 г)
  • Соєвий соус (10 столових ложок)
  • Яблучний оцет (8 столових ложок)
  • Цукор (5 чайних ложок)
  • Вода (½ склянки)
  • Томатна паста (2 столові ложки)
  • Солодкий перець (1 штука)
  • Консервований ананас (1 склянка)
  • Помідори (2 штуки)

Спосіб приготування:

30 хвилин

1. Куряче філе нарізати тонкими смужками, покласти в миску, залити соєвим соусом (приблизно 6 столових ложок) і трохи поперчити.

2. Для приготування соусу в глибокій сковорідці змішати оцет, соєвий соус (приблизно 4 столові ложки), томатну пасту. Поставити на вогонь і прогріти, додавши частину цукру. Додати води, покласти нарізаний смужками перець, консервований ананас і помідори. Спробувати на смак. Якщо соус надто кислий, додати залишки цукру. Тушкувати на повільному вогні близько 10 хвилин. Овочі повинні залишатися трохи твердими. Соус повинен бути в міру густим.

0
0
0
0
Коментарі (2)
  • Анонім

    Чомусь українці всюди добре жиють

    Мороз Володимир reply Анонім

    У порівнянні з Україною?
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Тернополя за сьогодні

21:00 Історії тернополян: в Англії діти з 4 років – у школу. За пропуски - в поліцію 20:00 Де у Тернополі не буде світла у понеділок, 19 листопада 19:30 Вийшов з дому і не повернувся: шукають 62-річного чоловіка із Зарваниці 19:00 Тернополяни до нового біатлонного сезону готуються у Швейцарії та Австрії Від читача 11:38 Закони долі 18:00 Смерть чемпіона, нові тарифи і протести. Чим запам’ятався тиждень 17:30 Тернопільські дизайнери розповіли, що підготували для модниць на зиму 17:00 "побачиТИ": у Тернополі продають книги, щоб купити аудіокниги для незрячих 16:22 Відео дня: Тернопіль починає засипати снігом play_circle_filled 16:00 Тернопільська "Нива" попрощалась з шістьма футболістами 15:30 На Лановеччині в останню дорогу провели військового Руслана Романюка, якого вбили у Дніпрі photo_camera 15:00 240 годин громадських робіт за те, що жбурнула попільничкою в іншу дівчину 14:00 Читаю, бо це мені подобається 13:00 Тернополяни масово пересідають на машини “секонд-хенд” 12:42 У Тернополі люди втретє зібралися на транспортне віче (оновлюється) play_circle_filled photo_camera 12:00 Картини, що відкривають внутрішнє світло 11:00 Які автомобілі були у Тернополі на початку 2000-х 10:00 Діти знають, як заробляють Мацишин, Павлусик, Ленько, Степушенко 09:00 Готуємо стейк з овочами-гриль photo_camera 08:00 Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій відзначають 18 листопада
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up