Цікаві подорожі, нові знайомства, книги, досягнення, втрати, захоплення, розчарування… У кожного з нас свої спогади про 2017 рік. Давайте разом пригадаємо, яким був цей рік
Олеся Чванкіна, голова правління ОСББ:
- 2017-це мій рік, адже я народилася саме у рік Півня 36 років тому. Для мене він не був легким, але точно цікавим та насиченим. Багато цього року було вперше - я вперше побувала в Ужгороді та Моршині, вперше потрапила у підземелля та на дзвіницю Катедри та на місця розкопок. Вперше організувала турнір рибалок для мешканців свого будинку. Разом із ГО "Рада голів ОСББ міста Тернополя" вперше запустила проект по навчанні голів ОСББ ефективній комунікації, правильним діям у конфліктних ситуаціях та підвищенні їх стресостійкості. З тих подій, що запам'яталися - святкування 10-річчя нашого будинку "Довженка 6а", якому до цієї події був приуроченій вірш та концерт талановитих співаків Тернополя. А ще, у липні я вдруге стала хресною мамою... Але те, що я вважаю найбільшим надбанням та досягненням - це люди, з якими мене звела доля цього року. Успішні, розумні, цікаві, неординарні... у яких є чому повчитися і з якими легко долати труднощі. Дякую усім, хто був зі мною у 2017 і запрошую зі мною у невідомий 2018.
Марічка Юрчак, арт-директор у «Бункермуз»:
- Для мене це був рік втрат і набутків, як і кожен, але у 2017-у це відчувалося особливо гостро. В собачому раю тепер моя собака Бета, без якої я не уявляла 13 останніх років – а це половина мого життя. Звикаю мешкати сама в кімнаті, без сестри. Але тішусь, що пощастило побувати у Вроцлаві, Кракові, Будапешті та Осло: для мене рік вдалий якщо вдалося вирватися за кордон щонайменше тричі. Рік наповнення себе: книгами, фільмами, враженнями, знайомствами… «Фейсбук» підказує, що їх у мене більше 500 – і це лише тих, котрі мають свої сторінки соцмережі. І разом з тим – рік недовершених пошуків свого кохання, свого покликання. Перегортаю блокнот і ставлю «пташки» біля здійсненого: розмальовка, виставка, епічна подорож до Чорткова на мотоциклі, пара запущених робочих проектів. Але є й такі, які перекочують з одного щоденника в інший, тож під бій курантів загадуватиму їх здійснення.
Андрій Кір, громадський активіст:
- В ніч з 31 грудня 2016 на 01 січня 2017 ми спонтанно сіли в автівку і об'їздили майже всіх друзів та знайомих привітати їх з Новим роком. І знаєте, напевно, щось таки є в тій фразі “Як зустрінеш новий рік — так його і проведеш”. Рік, що минає був сповнений цього драйву, маси випадкових подорожей, незліченної кількості знайомств та емоцій. Найзнаковішим і найбільш хвилюючим для мене стало дослідження історії Тернополя та тернопільського замку, розробка проектів з його реконструкції та розкопки. Я завжди безмежно тішився, коли тернополяни показували приклади чудової самоорганізації, допомагаючи нам у цьому. А чого лише вартували наші походи підземеллями, на які збиралися сотні охочих, чи боротьба за проекти громадського бюджету... В такі моменти міф про “тихий та розмірений” Тернопіль руйнувався вщент. В наступному році бажаю собі і всім якнайменше потрясінь, а якщо такі й будуть — дружно їх гасити рішучим кулаком! Ну і, звісно, позитиву, нових вражень, досягнення поставлених собі цілей, здоров'я та мирного неба!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер