Їхня посмішка застигла на граніті: які Герої спочивають на Микулинецькому цвинтарі (ФОТО)

Їхня посмішка застигла на граніті: які Герої спочивають на Микулинецькому цвинтарі (ФОТО)
  • На Микулинецькому цвинтарі кілька тисяч поховань. Серед них співаки, музиканти, політичні діячі та воїни, які віддали життя за Україну.
  • В цьому матеріалі ми розповімо вам про Героїв, які померли, захищаючи Батьківщину.

Це другий матеріал, присвячений Героям АТО, які поховані на Микулинецькому кладовищі.

Читайте також:

Відео дня

Які Герої спочивають на Микулинецькому цвинтарі та як виглядають їхні поховання (ФОТО)

Зовсім скоро ми опублікуємо третій, завершальний матеріал, про військових, полеглих за Україну.

Андрій Юркевич

18.04.1992 – 05.09.2014

Тернополянин Андрій Юркевич з позивним «Грізлі» був одним з тих, хто в 2014 році на Майдані витягував з-під обстрілу поранених побратимів. Він був громадським активістом, а з початком війни вступив до батальйону «Айдар» та в червні 2014 року рушив на Схід звільняти Луганщину від проросійських бойовиків.

Приїхавши додому з Майдану чоловік написав книгу, де описав лютневі події 2014 року, обстріли, кров, смерті, порятунок живих…

Під час перебування на Сході вів щоденник учасника війни у соціальній мережі. В батальйоні чоловік був командиром відділення.

Загинув внаслідок підлої атаки проросійських найманців, коли він та ще з десяток айдарівців і десантників потрапили в засідку, організовану російськими військовими. В період після оголошення перемир’я.

Українські військові везли ліки та медикаменти для артилеристів. Неподалік Веселої Гори, що на Луганщини потрапили в засідку. Шляхи для відступу теж перекрили… Разом з Андрієм Юркевичем в бою загинули ще 16 його побратимів.

В Андрія залишилися батьки та дружина.

Похований чоловік на Микулинецькому цвинтарі на Алеї Слави. На пам’ятнику чоловіка видніється  надпис: «З нами Бог», а під ним емблема батальйону «Айдар».

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Указом № 12 від 15 січня 2016 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).

Федір Коломієць

09.04.1981 – 05.09.2014

Айдарівець Федір Коломієць з позивним «Шахтьор» загинув разом з Андрієм Юркевичем, поховали їх поряд...

Народився в місті Алчевськ Луганської області. Його рідні, через ситуацію в рідному Алчевську, попросили щоб загиблого поховали в Тернополі. На похорон приїхати не змогли, але провести Героя прийшли сотні тернополян та його побратими з батальйону «Айдар».

«Герої не вмирають», слова, викарбувані на пам’ятнику айдарівця…

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).

Зіновій Флекей

24.04.1970 – 03.10.2014

Тернополянин Зіновій Флекей був активним учасником Революції Гідності, під час сутичок отримав поранення.

Після одужання деякий час працював закордоном у Італії, але довго в іншій країні не залишився і повернувся в Україну.

В серпні 2014 року чоловіка призвали до служби в армії. Батькам про те, що служить Зіновій Флекей не розповідав.

3 жовтня 2014 року у Херсонській області від вибуху гранати чоловік загинув.

Попрощатися з Героєм прийшли його побратими, родичі та звичайні тернополяни.

На кілька років батьки пережили сина. Їх поховали поруч з Зіновієм.

18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).

Павло Римар

08.07.1980 – 01.02.2015

В 2014 році тернополянин пішов у добровольці до батальйону територіальної оборони. Ніс службу на блокпостах на в’їзді в Крим у складі батальйону «Збруч».

Загинув 1 лютого 2015 р. під час пожежі та вибуху складу боєприпасів у польовому таборі ЗСУ поблизу села Червоний Чабан (Херсонська область) на адміністративному кордоні з окупованим російськими військами Кримом.

18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).

Назарій Сикліцкий

17.10.1984 – 01.02.2015

В Збройних Силах України чоловік служив за контрактом. В березні 2015 року мав повернутися зі Сходу…

Загинув 1 лютого 2015 р. під час пожежі та вибуху складу боєприпасів у польовому таборі ЗСУ поблизу села Червоний Чабан (Херсонська область) на адміністративному кордоні з окупованим російськими військами Кримом.

18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).

20 травня 2016 року на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 23 загиблому бійцеві встановили пам'ятну дошку.

Поховали військових 6 лютого 2015 року. Цей день в Тернополі був оголошений Днем жалоби.

Разом з Павлом Римаром та Назарієм Сикліцьким в той день загинули ще четверо жителів Тернопільщини: тернополянин Юрій Наливайчук, Вадим Вернигора з Дорофіївки Підволочиського району, Руслан Чухась з Гусятина,  Назар Кулинець – з Млинівців Зборівського району.

Тлінні останки військовослужбовців поховали у братській могилі на Микулинецькому кладовищі.

«Не журися стара нене, хай сльоза не кане, бо на крові нашій Україна стане…» – такі рядки викарбувані на їх могильній плиті.

Михайло Думанський

28.11.1968 – 16.02.2016

В 2015 році чоловіка призвали за мобілізацією. Він вирушив на Схід України та служив стрільцем-зенітником.

Михайло Думанський помер 19 лютого 2016 року в зоні проведення АТО під час несення служби по охоронні базового табору в районі міста Краматорськ, Донецької області.

Поховали його 23 серпня 2016 року. В чоловіка залишилася дружина та дві доньки.

19 серпня 2016 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (посмертно).

Віталій Лотоцький

19.07.1979 – 16.02.2015

Старший сержант Віталій Лотоцький з позивним «Абрикос» був бійцем 128-ї гірничо-піхотної бригади.

У 2005 році служив миротворцем в Іраку. У мирному житті працював водієм. Був активним учасником тернопільського Євромайдану. У липні 2014 року добровольцем пішов на фронт.

В лютому 2015 року в бою на посту під Дебальцеве воїну відірвало ногу. Йому надали першу допомогу та відправили до шпиталю. Дорогою машина з пораненими потрапила під артобстріл, загинули всі, хто був в автівці. Тіло Віталія знайшли на тому місці, де розстріляли машину, але тривалий час його вважали зниклим безвісти.

Бійця поховали 8 березня того ж року на Микулинецькому кладовищі. Попрощатися з Героєм прийшли понад сотня тернополян, серед яких родичі загиблого та бойові побратими.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

18 серпня 2015 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно).

В 2015 році на фасаді школи №22 відкрили меморіальну дошку Віталію Лотоцькому.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (17)
  • Анна Яковишин

    Не минаймо їхні могили.
  • Сергій Терещук

    Мало мало
    Больше надо

    Ivan Beshlei reply Сергій Терещук

    щоб ти здохло
  • Yaroslav Burlak

    Вічна пам'ять  героям.подвиг їхній не забуваймо
  • Игорь Шманёв

    Вічна Слава  , та вічна пам'ять ГЕРОЯМ  !!!

keyboard_arrow_up