За межами комфорту, але нас не зламати. Як тернополяни провели вечір без світла: їхній досвід
- Масштабну повітряну тривогу 15 листопада, а тоді – вечір без електроживлення, зв’язку та інтернету, люди перебули по-різному. Хтось читав при свічці чи провів кілька годин з ріднею, а дехто намагався без світла виконати рутинні справи й наздогнати упущені плани.
- У соцмережах тернополяни діляться досвідом, як пережили вчорашній насичений день і які висновки зробили. Ми зібрали для вас підбірку цікавих дописів.
Як тернополяни провели вечір без світла, води, мобільного зв’язку та майже без інтернету, що усвідомили й який досвід здобули – читайте у підбірці.
— І шо? Цей вечір показав нам, де маємо прогалини в підготовці до екстрених відключень? Мені - так, — написала тернополянка Любов Вовк. — Я нагадаласі, шо свічки не такі комфортні для читання книг чи ігр у настолки, і не такі яскраві, як, припустімо, добрий ліхтар чи автономна лед-лампа. А туристичний налобний ліхтарик, з яким діти лазили в печери - має здатність "сідати". А ще - запаси сухарів мають бути в тумбочці полюбе. Бо, як на зло, хліб у хаті ся скінчив саме цього вечора. А відбивна з рожмороженого холодильника, знаєте, якось без хліба не тойво. Ну і шо вода в баклажках на балконі мусе таки стояти, поки не позеленіє. І питна, і технічна. Бо наші бамівські колонки-качалки - то не для слабаків.
Завтра підготуюся, як треба! ...Коли би ще посеред тижня я так рубала з дітьми настолки, як не у вечір без інтернетів? Де би ще ми з тернополянами так щиро знайомилися, як не біля напомпаних з качалки бутлів? Як би ще ми сповільнювалися в шалених буднях, як не медитуючи на тихий вогонь свічок по всій хаті? Хай вам повилазить, паразити, на нашій землі. А українці знайдуть позитив і запалять світло мобілок навіть серед найтемнішої і найтуманнішої ночі!
– Якщо вечір був за межами комфорту і дав часу на реальне життя більше, ніж звичний будній вечір, то хіба я годна стриматися, щоби не залишити його в пам’яті Фейсбуку? Оці всі пригоди з бутльом в темному тумані, заради болотяної, як з калюжі, води... І поодинокі блукаючі вогники мобілок в місті, де ні світлофорів, ні практично й машин... Та шо говорити, навіть песиків з їх власниками не було чутно... – у іншому дописі описала отриманий досвід Любов Вовк.
– Любця, а окуляри і ноги хоч цілі? Бо останні пригоди просто так не закінчилися. Ну, але чогось і навчили - ти вже телефоном світила. Та й судячи з описів, ти вже під ноги дивилася, а не «зірки» рахувала. Ну і на завершення – Любця, в тобі пропадає талант. Пиши не тільки тоді, коли світло відключають! – жартома відповідає Уляна Хом'як Антонюк авторці кумедних пригод у коментарях.
– Читання книги при свічці, ч/б знимки під діодним ліхтарем, чай, спілкування в домашньому колі... Хай буде поменше таких от відключень світла, як від орди, але, благо, і без інтернету є чим зайнятись, – так провів свій вечір Yurii Lishchuk.
– День сьогодні був насиченим, ранок напруженим, а вечір, як у блокбастері. Зранку вискакує навпроти літній чоловік з машини і з піднятими руками до мене: «Здавай назад!» – і ще кілька речень, які не буду озвучувати. Я йому у відповідь: «Чоловіче, спокійно, щастя, міцного здоров’я і вдалого дня!» Він ще щось у своєму тоні. «Кажу, що бажаю Вам, щасливої дороги!» Готовий був до конфлікту – а тут щастя-здоров’я – знітився, уступив дорогу жінці, що мав би зробити зразу ж (ситуація була рівнозначною в плані ПДР), – описує свій ранок дизайнерка Natali Stefanchuk.
А що трапилось з жінкою увечері – читайте у її великому дописі.
Іншими висновками, які зробили для себе (тривожність, страх перед невідомим, але попри все – українська незламність), містяни поділились з своєю аудиторією.
А як ви провели вечір без комунікацій? Напишіть у коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Ольга Полотнянко
Ольга Полотнянко reply Ольга Полотнянко
Галина Дмитерко reply Ольга Полотнянко
А то що діти сидять в холодних хатах без води сутками то нормально.
Люба Василик
VITALYA F
я про колапс на пр-ті С. Бандери (біля "Тайстри")
Наталія Хомишин