Залишили дім, друзів, бо треба було тікати. Як білоруський журналіст з сім'єю переїхав у Тернопіль

Залишили дім, друзів, бо треба  було тікати. Як білоруський журналіст з сім'єю переїхав у Тернопіль

Через те, що говорив правду, був змушений покинути дім у Білорусі журналіст Максим Гацак. Чоловік разом з дружиною та чотирма дітьми переїхав в Тернопіль. Зараз працює дистанційно. Зізнається, за домом сумує, але мріє повернутись уже в вільну та нову країну.

Із Максимом Гацаком зустрічаємо за чашкою чаю. Чоловік добре спілкується українською. Із ним цікаво поговорити і про політичну ситуацію в його рідній країні  — знає усе в деталях, бо інформує щодня читачів. 11 років чоловік працює на першому незалежному опозиційному каналі «Белсат». Це видання, яке фінансується польським урядом у Білорусі і виступає за опозицію до діючої влади. 

Із 15 років пан Максим жив у Мінську, спочатку працював перекладачем. Згодом пішов журналістику. Цією професією живе: щодня пише про суспільне життя та політику. Останнє і змусило його, разом з сім’єю покинути рідну країну. Їм загрожувала реальна небезпека.

 Непросто людині залишити дім, друзів, рідних усе нажите майно і податись у світи… Але інших варіантів не було. 

Немає опису.

  — Пане Максиме,  чи могли ви там, у себе вдома, як журналіст вільно говорити те, що хочете?

 —  Це і інтернет-платформа і телебачення. Переслідування саме наших журналістів були і до цих останніх подій..

Щодо свободи слова, здебільшого казати можна було багато. Але треба все ж, знати межі. Цензура працювала, і ті речі, які могли йди не в користь Лукашенка, з ними треба було бути обережним.

Затримували колег 

 —   Чому ви були змушені їхати? Невже не було іншого вибору?

 —  Це був липень. Вибору не було, бо почалась «зачистка» моїх колег. Тому було зрозуміло, що завтра можу бути наступним. Силовики без розпізнавальних знаків вривались у квартиру зранку, коли люди ще спали.

— А ув’язненим теж, повірте, там було не солодко. На щастя, зараз мої колеги, про яких розповідаю, уже на волі. Але тоді затримали чимало журналістів, знаю людей, які від липня і досі у в’язниці.

Я і сам помічав, що довкола мене неспокійно: хтось пробував потрапити до квартири, невідомі люди постійно були біля моєї дачі. Можу сказати, що і зараз, поки я тут, в Україні, мене не відпускають… Щодо мене проводять перевірки.

—  Пригадайте, якою була робота в дні мітингів, як це бути журналістом у такі моменти?

 —  Перше, що зробила влада  —  вимкнула інтернет на чотири дні. Ми ходили на усі акції, зв’язок був лише телефонний, через проксі-сервери передавали інформацію за кордон, а звідти вже її публікували. Це була моя друга акція, перша — у 2010-му після виборів, але їх не можна порівняти. Бо тепер і зброя була, і газ застосовували. 

 —  Що зараз відбувається у Білорусі? Чи залишились люди, які продовжують відстоювати головні ідеї акцій? 

 —  Не хочу бути пустослівним, але опитування, які проводили різні соціологічні компанії, кажуть, що більшість білорусів проти Лукашенка. Підтримують його від 20-ти до 30-ти відсотків людей.  І це причина того, що ми маємо зараз міграційну кризу. 

Чому Тернопіль?
 

 —  Чому вирішили їхати саме в Тернопіль? У інтерв’ю одному з тернопільських видань ви сказали, що Галичина близька вам ментально. 

 —  Чимало білоруських журналістів, яких знаю, поїхали до Польщі, Литви, у Грузію, ну і в Україну. Так, я вірно сказав. А ще ми хотіли зупинитися саме в Західній Україні. Бо якби ми жили у Києві чи Харкові, до прикладу, де багато російськомовного населення, дітям було б важче вчити білоруську. 
 

 — У вас чудова українська. Як вчили мову? Чи бували в Тернополі до переїзду?

 — Мені подобається українська: читав, багато слухав. Українська дуже подібна до білоруської, хоча фонетика дещо інша.  Щодо Тернополя, ні, раніше не був, приїхав сюди з сім’єю вперше, одразу з речами і ми залишились жити.

 — Вам довелось залишити житло, друзів, оточення. Як змогли?

 — Приїхали в Україну в серпні.Це було дуже важко. Вдома залишилась родина, друзі, квартира, дача, яку ми не добудували. Ми забрали не усі речі. Щось змогли взяти, щось залишили. 

На зображенні може бути: одна або кілька осіб, на відкритому повітрі та пам’ятник

 —  У вас четверо дітей. Як вони і дружина сприйняли переїзд? 

—  Двоє малюків у нас дошкільного віку Ядвізі 5 рочків, Агнєшці 8 місяців. Найстарша донька, якій 12 навчається у білоруській онлайн-школі, яку створили спеціально для дітей емігрантів. А син пішов у школу тут, у Тернополі, він третьокласник. Онлайн-школа розпочинається з четвертого класу. Навчанням він задоволений. Щоправда, програма дещо відрізняється. До прикладу, вдома він вчив китайську мову, тут вивчають англійську. Щодо дружини, то вона зараз в декретній відпустці з наймолодшою дитиною. Ностальгія є у нас всіх. Досі, коли мене запитують: що там у вас вдома, думаю про Білорусь. Можливо, тому, що весь час проводжу дистанційно за новинами цієї країни, можливо, бо просто сумую (ностальгійно посміхається — прим.ред)

На зображенні може бути: одна або кілька осіб, люди стоять, на відкритому повітрі та дерево
Про ситуацію на польсько-білоруському кордоні

 —  Чи ви бачите солідарність між людьми, які змушені були покинути свою країну? Чи підтримуєте стосунки з ними? 

 —  Так, ця солідарність добре проявилась минулого 2020-го року, коли почалась пандемія, людей залишили сам на сам з хворобою і критикували їх за те, що вони помирали. У цей момент багато людей перестали довіряти владі. Потім була «водна криза» в Мінську. Під час виборів розвивались зв’язки між людьми: між дворами, між домами. Люди познайомились з сусідами, яких бачили багато років поспіль, але не знали. Зараз, на жаль, це все практично знищено. Хоча і зараз світ пам’ятає ці події. Наприклад 27 листопада біля Тернопільської міської ради має бути вивішено Білоруський прапор, оскільки це світовий День солідарності з Білоруссю. Тоді ж наші прапори мають вивісити у багатьох містах світу.  

 — Світ стежить за подіями на польсько-білоруському кордоні. Ви висвітлюєте це у своєму виданні?

 —  Зараз Білорусь іде до того, що за свої дії світ буде вимушений застосувати проти них нові санкції.

— Після того, як Лукашенко посадив літак з опозиційним журналістом, який летів з Афін до Вільнюса через Білорусь  —  європейські країни висловили обурення таким діями. Усім літакам було заборонено літати над Білоруссю, а білоруським літакам  —  до Європи. А це дуже великі фінансові втрати. У відповідь на санкції Лукашенко сказав, що не буде стримувати мігрантів, які хочуть потрапити через Білорусь до Європейського Союзу. 

І він зробив навіть більше: почав їх завозити до Білорусі з Іраку, з Сирії. Зараз офіційно в Білорусі сім тисяч таких людей є, неофіційно  — приблизно 15. Вони завозили людей, брали за це досить великі гроші і скеровували спочатку до литовського кордону, потім  —  до польського.  

 —  Чи залишились б ви жити у Тернополі назавжди? 

 —  Ні, як кажуть, у гостях добре… Я хочу повернутись додому, і я вірю, що це обов’язково буде. Щоправда, доведеться почекати.У Білорусі розпочався невідворотний процес, і його завершенням має стати закон в цій країні, якого наразі, на жаль, там немає.

 

Коментарі

19:04 На честь 150 років від дня народження Соломії Крушельницької створили сайт про життя оперної діви play_circle_filled 18:04 Наталія Фаліон та гурт «Лісапетний батальйон» відсвяткують 30-річчя на сцені благодійним концертом у Тернополі play_circle_filled 17:03 Війна забирає найкращих: Тернопільщина прощається з захисником Олександром Микитинцем 16:07 «Якщо перестану посміхатися — я вмерла». Катерина «Пташка» опублікувала перше фото після звільнення з полону Від читача 12:09 Компенсація за безкоштовне розміщення ВПО збільшиться у двічі 15:05 У Тернополі за неправильне паркування масово штрафують водіїв: у порушників евакуюють авто 14:03 Як працює додаток «Де укриття» у Тернополі: чи легко знайти безпечні місця. Ми перевірили photo_camera 13:03 Українці за ніч зібрали понад п'ять мільйонів на лікування Героя з Тернополя Михайла Діанова 12:04 У Тернополі при Катедрі працюватиме катехитичний клас для дітей (ГРАФІК РОБОТИ) 11:03 У пологовому Тернополя працюватиме приймально-оглядовий блок: які послуги надаватимуть photo_camera 10:02 Як невтомні мурашки: у Тернополі волонтери щодня роблять окопні свічки для наших захисників 09:03 У центрі Тернополя відновлює роботу басейн: вартість і як записатись 08:03 Сьогодні, 24 вересня: День пам’яті святої Феодори Олександрійської 21:42 Добірка найкращих фільмів про війну 20:47 У Коломиї на честь військового з Тернопільщини назвали центральне озеро 20:11 Для тернопільських військових на передову відправлять екскаватори
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up