Згадуємо 2019-ий: втрати року

У 2019-му тернополяни прощалися із відомими земляками з різних сфер – письменниками, лікарями, митцями, науковцями, громадськими діячами, священниками, краєзнавцями, військовими, правоохоронцями. Згадаймо людей, яких на Тернопільщині провели в останню путь у році, що минув.

 

4 січня не стало заслуженого лікаря України, лауреата першої в історії нашої держави Національної медичної премії, українського клініциста-кардіолога, кандидата меднаук, доцента Василя Пришляка. Десять днів він не дожив до 90 років.

4 січня Тернопіль втратив ще одну визначну особистість. На 78-му році життя помер заслужений діяч науки і техніки України Степан Шкарабан. Свою професійну, наукову і творчу та педагогічну діяльність він пов’язав з Тернопільським національним економічним універcитетом.

13 січня у Зарваниці після тривалої хвороби помер о. Василій Івасюк, який опікувався парафією в часи підпілля УГКЦ. Йому було 74 роки.

15 січня на 87-му році життя відійшов у вічність професор ТНТУ Тимофій Рибак. Він був членом Української повстанської армії, доктором технічних наук, професором, завідувачем кафедри технічної механіки та сільськогосподарських машин, головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, автором численних наукових праць, академіком АІНУ, заслуженим працівником освіти України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

13 лютого помер протеієрей Анатолій Зінкевич. Серце священника перестало  битися 66-му році життя. Отець Анатолій помер в лікарні. він серйозно хворів.

27 лютого тернополяни провели в останню путь Івана Мандрика, якого з любов'ю називали Дідом Майданом. Він підтримував Революцію Гідності від її зародження і до останнього дня свого життя. Адже вважав, що боротьба за зміни в країні триває. Йому було 78.

19 березня перестало битися серце педагога та науковця ТНТУ Богдана Гевка. Він підготував 4 докторів наук та 30 кандидатів наук із 4 спеціальностей. Автор і співавтор 420 публікацій, із них 5 монографій, 302 авторських свідоцтва і патенти України, 115 наукових статей, 2 підручники з грифом МОН.

3 квітня на 86-му році життя помер вуличний письменник Олексій Попадюк, який продавав книги на зупинці у центрі. Тернополяни знали його як автора і продавця книжок на зупинці біля Зеленої церкви. Олексій Попадюк заробляв на друк наступної книжки, продаючи тиражі попередніх своїх романів. Чоловік, який все життя пропрацював слюсарем, писав, бо вважав, що кожен чоловік повинен написати книжку. Його книжки – про події на Галичині, які відбувалися 70 років тому. Герої його романів схожі на нього, бо діють так, як міг би вчинити він сам. 

22 квітня пішов з життя політв’язень ГУЛАГу, підпільник ОУН Михайло Баканчук, учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч. Кавалер Ордена «За заслуги» 3-го ступеня. Член  Спілки політв'язнів і репресованих. До останніх днів він жив та працював в Тернополі.  

29 травня перестало битися серце відомої тернопільської журналістки Світлани Клос. Вона працювала у газетах "Тернопіль вечірній!, "Місто", була власкором всеукраїнських газет - "Україна молода" та "Високий замок".

У червні на 59-році обірвалося життя інженера-винахідника, голови правління ВАТ «Галичина» та екс-депутат міськради Мирослава Білика. Він все життя працював для міста та для людей, створював робочі місця, активно допомагав місту. Підприємець-науковець зумів розвинути підприємство «Галичина-Ласунка», одне з символів Тернополя і України. 

12 серпня раптово помер військовий комісар у Ланівцях. Підполковник Олег Касюн з 2015 року був на посаді військового комісара Ланівецького РВК. 

23 серпня помер відомий тернопільський лікар Вадим Польовчик. Весь життєвий шлях був тісно пов‘язаний з медициною міста, багато років був головним лікарем Тернопільської комунальної міської лікарні №2. Вадим Польовчик очолював 2-гу міську лікарню понад 25 років - з 1983 по 2008.

25 серпня 2019 року під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення Операції Об'єднаних Сил, загинув наш земляк, військовослужбовець 35 бригади Морської піхоти Збройних Сил України, матрос - Віталій Собко. Йому було всього 20.

2 вересня помер легендарний український кобзар Василь Жданкін із Кременця, володар гран-прі фестивалю «Червона рута» 1989 року. Він загинув в аварії неподалік свого дому, коли їхав на скутері. Легкова машина збила його на смерть за якихось кількасот метрів від домівки. Василеві Жданкіну в травні сповнився 61 рік, був у розквіті творчих і життєвих сил, перебував на мистецькому пікові 

У жовтні помер відомий художник з Тернопільщини Олег Вартабедян. Йому було 67 років.

Серце депутата обласної ради Олександра Башти перестало битись ввечері 10 жовтня в лікарні швидкої допомоги. За кілька днів до цього після змагань із жиму у нього стався інсульт. Йому було 58.

29 жовтня помер підполковник Микола Лецкалюк. До кінця 2012 він працював на посаді начальника сектору профілактичної роботи управління ДАІ в області. Йому було 52 роки. Помер чоловік у лікарні, у нього трапився обширний інсульт. Пан Лецкалюк пройшов шлях від старшого сержанта до підполковника міліції. Він був працівником ДАІ, якого знали тисячі водіїв Тернопілля. 

3 листопада поховали екс-заступника міського голови Миколу Марценюка. Він зробив багато для міста. Його внесок у розвиток житлово-комунальної галузі важко переоцінити. Пройшов шлях від простого працівника “ЖЕКу” до заступника міського голови. 
 

На початку листопада в районі проведення операції ООС помер 47-річний майор поліції Володимир Стецюк. Поліцейський пройшов шлях від сержанта до майора, а останні півтора року виконував службу в складі роти патрульної поліції особливого призначення «Тернопіль». Разом з побратимами неодноразово виконував бойові завдання на сході держави, де завжди проявляв мужність, стійкість та професіоналізм. Як зазначили у відомстві, причина смерті – гостра ішемічна хвороба серця.

13 грудня перестало битися серце міського голови Підгайців Тетяни Левкович. Їй було 54.

13 грудня перестало битися серце Віктора Куценка - лікаря-акушера-гінеколога та організатора охорони здоров'я вищої категорії, генерального директора (головного лікаря) комунального некомерційного підприємства "Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати і дитина" Тернопільської обласної ради, кандидата медичних наук. 

20 грудня на 81-му році життя відійшов у Вічність відомий тернопільський краєзнавець, історик і публіцист, завідувач наукової редакції Тернопілської обласної «Книги пам’яті”  Єфрем Гасай. Як археолог забутих імен, Єфрем Олександрович без утоми вів свої "розкопки". Недаремно його життєвим кредом був "вічний пошук". Про це свідчать назви його друкованих праць "Не втомлююся шукати", "Повернуті імена", "Загублені та знайдені", сотні статей у районних, обласних та всеукраїнських періодичних виданнях. Завдяки невтомним старанням тернопільського слідопита сотні родин фронтовиків дізналися, де похоронені їхні родичі, десятки вихованців дитячих будинків знайшли своїх батьків. Його праця, якій він присвятив своє життя, була воістину унікальною.

Читайте також Згадуємо 2018: Втрати року
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.