Ми продовжуємо цикл публікацій «Дружини відомих тернополян». Адже насправді про надійний тил знаних у місті персон мало що відомо.
Сергій та Оксана Лупаки звикли домовлятися у всіх життєвих ситуаціях. Буденні обов’язки ділять порівну, а рішення завжди приймають разом. Найбільше родинне щастя – це однорічний син Марко.
Він знає практично все, що стосується створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Депутат міської ради Сергій Лупак – ще й керівник ГС «Рада Голів ОСББ м. Тернополя». Одружений, має сина.
Ми продовжуємо цикл публікацій «Дружини відомих тернополян». Адже насправді про надійний тил знаних у місті персон мало що відомо.
Дружина пана Сергія – Оксана – його споріднена душа. Так він і сам про неї відгукується. Вона, як і він, - завзятий трудоголік. Вони розуміють один одного з півслова, і за той час, що разом, кажуть, ні разу не сварилися.
Їх історія кохання почалася два роки тому. Сергій, уже працюючи в сфері ОСББ, разом зі своїми колегами повертався у поїзді з наради зі столиці. Друзі знали, що він неодружений та досить перспективний холостяк. Тож вирішили знайти йому достойну пару. Словом, розповіли Сергію, що у Файному місті живе одна чудова тернополянка, на ім’я Оксана. Мало того, що вродлива, та ще й розумниця. Чоловік довго не вагався і запросив таємну незнайомку на побачення.
Почали спілкуватися. Тернополянин відчув, що Оксана – та єдина, із якою хотів б прожити своє життя. Тож довго з освідченням не вагався.
- Спочатку вона мене вразила своєю вродою, а потім – і розумом. Оксана завжди вміла підтримати, порадити, допомогти у бідь-якій ситуації. Вона для мене - кохана, та ще й надійний друг, - зауважує депутат.
19 грудня, якраз на День святого Миколая Сергій приготував своїй обраниці незвичайний подарунок. У коробочку сховав обручку. Приємно вражена жінка не могла відмовити чоловікові, який для став для нею опорою та другою половинкою.
11 березня 2017 року пара одружилася. Згодом у них народився первісток – Марко. Він заполонив увесь сімейний простір. Але тільки втрьох подружжя почувається щасливим.
- Коли я приходжу додому, то він до мене більше тягнеться, як до мами. Ну це не дивно, мама цілий день поруч, а хочеться з татом побавитись, - посміхаючись розповідає чоловік. – Ми із дружиною всі обов’язки ділимо порівну. Разом купаємо його, годуємо. А спати ввечері завжди кладу я. Кохана – досить тендітна, розумію, що вона втомлюється за цілий день. Тож мені не складно побути з малим, аби вона трішки відпочила.
У вільний від роботи час, а його насправді так мало, адже Сергій Лупак працює в кількох ОСББ, разом із дружиною та сином ідуть гуляти. Поки дитина маленька, планувати далеку подорож родина не береться, але все ще попереду. Чоловік не цурається домашньої роботи.
- Мені подобається, що Оксана – чудова господиня, вона стежить за порядком, а я їй охоче допомагаю. На побутовому грунті в нас конфліктів не виникає, - зауважу співрозмовник.
Ще пан Сергій позитивно відгукується про кулінарні здібності своєї другої половинки. Усі її страви, наголошує, - надзвичайні.
У відповідь дружина цінує всю турботу чоловіку. Каже, що почувається щасливою дружиною.
- Сергій мені сподобався за те, що він добрий, розумний, порядний, з ним завжди є, про що поговорити, - каже вона. – А ще він просто бездоганний тато! Я, чесно, кожній дитині бажаю мати такого ж батька. Уночі він завжди встає до малого, аби мене не будити. Увечері гуляє з ним, допомагає у всіх домашніх справах. З перших днів життя я могла спокійно залишити сина з чоловіком на годинку чи дві. І він завжди справлявся. Марко теж дуже його любить, бачу, як синочок тішиться, коли тато повертається з роботи. На їх спілкування і розуміння можна дивитися вічно (посміхається – прим. авт.).
Жінка зізнається, що в декретній відпустці змінила багато своїх життєвих орієнтирів. До народження Марка вона працювала заступником директора на підприємстві. Жінка звикла до бурхливого ритму життя. Вона багато працювала і все робила досить швидко. Коли ж народила дитину, у душі все ніби перевернулось. Час зупинився.
- Я встаю зранку, і мені непотрібно нікуди бігти, - розповідає вона. – Психологічно було важко переключитися. Людині, яка постійно в русі, враз взяти і стояти на місці, дуже непросто. Складається враження, ніби життя біжить повз мене. Але завдяки синові я зрозуміла, що приходить час, коли сім’я – на першому місці. Розумію, що час летить досить швидко, не встигнеш схаменутись, як діти підростають. І от цей найцінніший, найцікавіший період свого життя можна просто не помітити, якщо жити лише однією роботою. Тому я поставила свою кар’єру на тимчасову паузу і всю себе присвячую вихованню нашого Марка.
У майбутньому жінка планує продовжити свою кар’єру. А поки що насолоджується маленьким сімейним щастям. Раніше вони з Сергієм час від часу подорожували, чи то Тернопільщиною, чи в інші міста України. Коли малий трішки підросте, планують його брати із собою, аби він бачив світ і дізнавався багато цікавого.
На питання, що потрібно для того, аби побудувати міцний сімейний союз, героїня розповіді, швидко знаходить відповідь.
- Просто кохати, розуміти та чути один одного. Нам із Сергієм поталанило, ми всі турботи і радощі ділимо навпіл. Мій чоловік – дуже чуйний, він вміє тримати своє слово. Для мене, як жінки, така риса є досить важливою, адже саме вона свідчить про силу духу, міцність сили волі та чоловічого характеру.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер