Епатажний стиліст і співак Сергій Пастух - про те, чому модні люди, а не шмотки

Серед його клієнток – багато успішних жінок по всій країні і далеко за її межами. Він же – автор і виконавець різних композицій у жанрі, як він сам називає, «солодкої» попси. Неординарний, амбітний, мегатворчий Сергій Пастух разом із відомими тернопільським стилістом, власником одного із салонів краси Миколою Онищуком готуються до відкриття нового великого закладу індустрії моди. В ексклюзивному інтерв’ю «RIA плюс» Сергій привідкрив завісу свого особистого життя, творчих планів та розповів про те, як тернополянки мають дбати про себе, щоб почуватися богинями.  

- Сергію, що цьогоріч у моді? На які стрижки, фасони, колір і техніку фарбування краще звертати увагу?

- Людина має бути не модна, а стильна. Орієнтація на моду – це більше рефлекс натовпу. Кожна особистість повинна мати свій особливий і стиль і його підтримувати. Модні люди, а не модні шмотки! Є, наприклад, такі яскраві особистості, що хоч мішок на них вдягни, а вони все одно вирізняються з-поміж інших осанкою, подачею себе, манерами спілкування. Крім того, потрібно дбати не лише про зовнішню красу, а і про внутрішню. Якщо людина духовно багата, то не так важливо, у що вона вдягнена і що в неї на голові.

- Але все ж. Що диктують останні перукарські модні тенденції?

- Ну, мода тяготіє до всього натурального, якщо фарбування – то ліпше тон в тон чи трішки світліше. Крейзі-кольори також мають своє застосування, але підходять лише для певної кагорти людей. Стрижки – традиційні – каскад чи боб-каре. Єдине – змінюється їхня подача. Спеціалісти можуть видозмінювати її в залежності від довжини, типу волосся тощо.

- Чи схожі смаки тернополян і киян? Знайомі перукарі, наприклад, відзначають, що у столиці вже давно не роблять омбре. Хоча в нас така техніка – ще на піку популярності.

- Омбре насправді – це універсальна природня техніка фарбування. Основне правило колористики – корінь має бути темнішим, а кінці світлішими.  Ефект «вигорівшого» волосся завжди буде актуальним, якщо корінь світліший, ніж кінці, то складається враження ніби голова світиться.

- Чи завжди вдається знайти спільну мову з клієнтами?

- Я ставлю чітко питання, приміром: «Скільки сантиметрів довжини треба зняти». Знаю по собі – коли відпускав довге волосся, то кожен міліметр для мене був дорогоцінним, тому довжину одразу узгоджую з людиною. Найважче – не зробити стрижку чи пофарбувати, а придумувати, що саме має бути. На це часом іде більше часу, ніж на саму техніку виконання. Придумати, яку фарбу використати, на яку основу накладати, як обробити волосся (маємо свої секрети!), що з чим змішати, вдається не всім. Тут потрібна професійна творча уява.

- А Ви маєте свого персонального перукаря?

- Колись я стригся та фарбувався у модному салоні в Києві за 9 тисяч гривень, але мені не сподобалось, бо замість русого мені зробили оливковий, такий болотяний колір волосся. Одного разу, запізнюючись на зйомки шоу на Новому каналі, я забіг постригтись в перукарню біля метро. За 30 грн мене ідеально дівчина підстригла. Я не досить вибагливий до себе. Пробую, експериментую себе в різних стилях. Волосся – не зуби, підросте.

- Раніше Ви експериментували з яскравими стилями, чому зараз коротка стрижка?

- Отак чомусь на мене нахлинуло після Революції Гідності. Можливо, я подорослішав. Хоча я така людина, що через два місяці ви можете побачити мене у кардинально новому образі. Набридає коротка стрижка, але ще не придумав нового амплуа. З іншого боку, коротка стрижка практична, під час візиту у басейн не потрібно носити за собою різні засоби для укладки. Якби відрощував довжину, то робив би кератинове вирівнювання. Миєш голову – і маєш ідеальну укладку, ефект тримається протягом півроку.

- Ви часто радите жінкам нарощувати волосся. Багатьох лякає, що це може виглядати неприродньо.

- Ми у салоні використовуємо донорське волосся, переважно дитяче. Воно дорожче в ціні, але ефект виправданий, на відміну від китайських дешевих матеріалів на основі пластмаси. Усі клієнтки залишаються задоволеними, часом їхні чоловіки навіть не помічають, що в жінки нарощене волосся. Ті, хто раз нарощують, - це вже як наркотик, вони не зможуть без тої пишноти, об’єму. Тим паче, при термічній укладці менше псується власне волосся. Воно захищене, ніби в коконі.

- Ніколи не задумувались про зміну професії?

- Працюю у перукарській справі з 13 років. Свого часу робив перерву на 4 роки. Коли працював у Львові, мав понад 30 відвідувачів на день. І в мене вже був психоз. Я зрозумів, що все повинно бути дозовано. Навіть під час перерви руки чесалися – час від часу стриг подруг, маму. Тепер знову – в перукарні і отримую від того кайф.

- Ви помічали, що жінки чомусь більше хочуть стригтися у чоловіків? Можливо, перукарі сильної статі мають свій особливий погляд на жіночу красу?

- Така тенденція є. Можливо, підсвідомо між жінками є конкуренція, тоді як чоловіки навпаки хочуть зробити жінку більш привабливою. Крім того, чоловічий погляд на жіночу вроду інакший.

- Стрижете чоловіків?

- Технічно вмію. Було багато клієнтів. Але я від цього задоволення не отримую. Відчуваю себе машинкою для стрижки волосся. З жінками працювати цікавіше, я кардинально міняю образи, створюю нові формули фарбування. Це дарує мені неабияке задоволення.

- На Ваш чоловічий погляд, чому блондинки більш привабливі? І чи варто брюнеткам виходити в блонд?

- Одна знайома, коли з брюнетки перефарбувалась у блондинку, сказала, що їй стало легше жити – чоловіки почали більше поступатися місцем. Також помітив тенденцію: коли дівчина нарощує волосся, то невдовзі виходить заміж. Але я все одно вірю в те, що краще, ніж Бог людині ніхто образ створити не може. Те ж саме і з пластикою. Часом наші маленькі недоліки додають нам шарму, харизму. Тому треба сто разів подумати перед тим, як щось робити.

- Якщо вже заговорили про пластику, то Ви і самі робили собі губи.

- Колись я підкачував губи, потім пошкодував. Тоді гелерону не було, лише силікон. Зараз я його тричі вже вирізав і собі більше таким подобаюсь. Декотрі мої знайомі так перекололи ботекс, що в них зникла міміка на обличчі. Вони говорять, а ти по обличчі нічого не можеш зчитати. Тому треба обережно.

- Які творчі проекти реалізуєте нині?

- Трішки поставив музику на паузу, хоча готую окремі треки. Свої кришталеві мрії стараюсь не розголошувати. Збираюсь шокувати всіх доти, поки житиму.

- Вас часто плутали із Сергієм Звєрєвим? Ви не ображаєтесь на звання «клона»?

- Ми із Сергієм Звєрєвим дуже схожі. Той, хто мене не знає, може подумати, що я нахабний, зухвалий, з короною на голові. Насправді це не так. Із Сергієм ми якось спілкувались у гримерці. Він досить спокійна, толерантна людина, яка багато працює. Легко лише лежати на дивані без грошей і насміхатися з когось.

- Чи не лякав Вас занадто епатажний образ? Як реагуєте на осуди?

- У Києві – багато яскравих людей, потрібно було себе показати. Якщо ти гарно зачешешся, на тебе ніхто не зверне увагу. А от фрік-образ змушує про тебе говорити, писати. На деяких фото я і сам себе лякаюся. Але це провокувало ЗМІ писати, а людей говорити. Поки вони сміялися, я заробляв досить непогані гроші, за які можу дозволити собі купувати нерухомість, допомагати батькам.

- Який стиль Вам до душі у повсякденному житті?

- Мінімалізм. Adidas Originals, крокси, уги – тепло, комфортно, зручно. Для сценічних образів мають цілу гардеробну нарядів, які не виходять з моди. Багато чого сам придумую.

- Часто чоловіків-стилістів консерватори сприймають як людей з нетрадиційною орієнтацією. Ви мрієте про сім’ю? Бачите себе в ролі тата?

- Мрію про дітей. У мене є маленька племінниця, дуже люблю з нею гратися. Опускаюся до її рівня, дурію. Тому малеча мене любить. Мабуть, я просто ще не зустрів ту жінку, із якою міг би створити сім’ю. На рахунок орієнтації, дискусій може бути багато. Але в мене з нею все в порядку. Хоча в моєму оточенні є багато знайомих геїв чи трансгендерів. Це їх вибір. Серед них – дуже багато хороших людей, їхнє інтимне життя мене не обходить.

- Як підтримуєте свою зовнішню форму?

- У Києві ходжу в зал. У Тернополі на нього бракує часу. У принципі, моя фігура мене влаштовує.

- Де черпаєте оптимізм? Як боретесь із депресією?

- Знаю кілька технік, як знімати негатив із себе. Комусь для цього достатньо подорожувати, комусь – відкрити бізнес, комусь – почитати книгу. У кожного – свої рецепти.

- Як все ж тернополянкам почуватися богинями?

- Важливо бути в гармонії із собою. Насправді неважливо, де ти живеш, і що ти маєш. Головне – що ти з того маєш. Треба працювати над собою, а це найскладніше. Один може самотньо почуватись у Дубаях, а інший щасливий у Збаражі чи іншому невеличкому містечку.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.