Печеру на Тернопіллі запросили вивчати вчених із Києва та Оксфорда

Печера Вертеба — те, чим має пишатися не тільки кожен житель Тернопілля, а й всі українці.

Такої думки - археолог, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.
- Це — єдина печера, в якій оселилися трипільці. Печера-загадка, - говорить він. - Уявіть собі, що люди із розвинутою культурою землеробства, скотарства, житла яких були з глиняною долівкою, а подеколи й двоповерхові, раптом обрали вогку, темну і заплутану печеру. Чому? Що їх змусило це зробити - точно не відомо.

Вертебу, що біля села Більче Золоте, експедиція Борщівського музею досліджує із 1995 р. Відтоді знайшли тисячі уламків мальованого посуду, знаряддя праці, прикраси, десятки поховань. До цих речей люди не торкалися уже 5000 років. Деякі глечики встигли обрости кристалами вапняку.
Відмивали кілька днів
- Чим більше ми вивчаємо Трипільську культуру, тим більше загадок отримуємо, - продовжує пан Сохацький. - Якщо радянська влада існувала 70 років, то ця культура — 1600. І вона постійно оновлювалася — як легендарний Фенікс. Втім, якщо інші культури, зникаючи, залишали якісь свої риси наступникам, то Трипільська — ні. Інше питання — як носії цієї культури, заселяючи терени від Прута до Дніпра, за відсутності транспорту зуміли робити посуд не те що досконалий, а однаковий за формами та стилем орнаментації.
Зрештою, таємниця для дослідників — поховальний обряд трипільців.
- Люди жили, творили, залишили після себе тисячі пам'яток, а ми не знаємо, де вони поховані. Так, ніби вони й не вмирали, - каже археолог. - У Вертебі знайшли понад 20 поховань, але вони якісь дивні — групові, а кістки перемішані з ґрунтом і керамікою. Це - неприродно. Ймовірно, поховання поруйнували.
Відповіді на деякі питання, як каже науковець, можуть дати подальші дослідження печери.
- Пам’ятка без перебільшення – унікальна. Але у 1995-1996 рр. ми змушені були прибирати там смітник. Уся печера була у написах крейдою та кіптявою на кшталт “Тут був Вася”, - продовжує Михайло Сохацький. Відмивати ту “творчість” довелося декілька днів.
Тепер Вертеба — єдиний у світі музей Трипільської культури у печері. Досліджувати його Борщівський музей запрошує як вчених із Національної академії наук України, так і з Мічиганського університету й Оксфорда.
Карієсу зовсім не було
- Якщо дослідники не будуть ставити ризикованих запитань, наука не зрушить з місця, - додає він. - Наш музей запросив генетиків та антропологів. Уже є перші результати. На підставі понад 20-ти проб, взятих у Вертебі, можемо сказати, що генетично мешканці печери на 75% — нащадки європейців. Але для більшої переконливості ще потрібні дослідження.
Антропологи, як каже експерт, також встановлюють, чим хворіли давні люди.
- Точно скажу, що у них зовсім не було карієсу, - додає директор музею.
Наразі, за його словами, дослідники з Києва та Оксфорда відтворюють вигляд трипільців.
- Можемо спростувати багаторічні стереотипи, що ті люди були вірменоїдами, тобто вихідцями зі східних регіонів, - додає він. - Вони — середземноморського типу. За зовнішністю трипільці п'ятитисячолітньої давнини мало чим відрізнялися від звичайних жителів Парижа ХІХ ст. Чому ХІХ-го? Бо тоді у Парижі було порівняно мало емігрантів. Навіть зріст цих людей відомий — 1,75 метра.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google