Тернопіль: лікарів тепер змусять займатися профілактикою недуг

Профілактика недуг, а не подолання їх на пізній чи запущеній стадії має стати пріоритетом у роботі лікаря. Адже тоді витрати з Держбюджету зростають у рази.

Такою є головна теза загальнодержавної програми "Здоров’я-2020: український вимір". Репрезентували її медикам з усієї України на розширеному засіданні колегії Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) та Тернопільської обладміністрації. Воно пройшло 17 липня у Тернополі під головуванням віце-прем’єр-міністра – міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової.

- Наша мета – відповідність української медицини вимогам Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та популяризація здорового способу життя. Саме це має стати першочерговим завданням кожного лікаря, - каже перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моісеєнко. – Причина зміни пріоритетів – нові виклики: демографічна ситуація, екологічні та інші проблеми.

Нині людство страждає від епідемій неінфекційних хвороб. Відтак лікарі наголошували на необхідності профілактики насамперед серцево-судинних, онкологічних та ендокринних захворювань. Адже саме ці хвороби – лідери за кількістю смертельних випадків.

- Збитки, пов?язані з цим, уже можна вважати загрозою безпеці держави, - додає вона. – У світовому вимірі, із 52 мільйонів осіб, які помирають щорічно, 60% - хворі із серцево-судинною патологією. Натомість в Україні через це стається 66% смертей. Онкологія щорічно відбирає життя у 13% громадян нашої країни.

У результаті медики збираються досягнути досить амбітних висот: число осіб, які ведуть здоровий спосіб життя має досягнути 50%, людей, які палять, повинно стати менше на 36%. Йдеться також про зниження смертності немовлят на 12%, а материнської – на 30%. Досягнути цього можливо, якщо вирішити проблему управління якістю медичної допомоги.

- Ми потребуємо уніфікованого підходу до розробки і впровадження стандартів медичної допомоги, уніфікованих клінічних протоколів і локальних клінічних протоколів з клінічними маршрутами пацієнта на засадах доказової медицини, - додає начальник Управління контролю якості медичних послуг МОЗ України Тетяна Донченко.

По суті, йдеться про спрощення роботи лікаря. Він повинен отримувати протокол, що стосується окремого діагнозу. В тому документі вказаний навіть перелік ліків, пропонованих для конкретної групи хворих. Частина протоколів уже існує. До того ж, деякі українські приватні заклади охорони здоров’я вже теж мають чималий досвід у стандартизації при управлінні якістю медичної допомоги. Його радили переймати усім.

- Пацієнти не мають займатися самолікуванням за порадою сусідка чи телевізора, - каже заступник міністра охорони здоров'я – керівник апарату Роман Богачев. – Натомість ми нині стикнулися з тим, що фармацевтичні компанії, завдяки агресивним рекламним компаніям у ЗМІ, перебирають на себе функції лікаря. Із року в рік ця проблема тільки загострюється...

Паралельно йшлося про посилення державного контролю за якістю лікарських засобів на всіх етапах їх обігу, тобто - під час увезення, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації суб'єктами господарської діяльності. Про весь виявлений фахівцями фальсифікат, тобто неякісні лікарські засоби та медичні вироби, жителі України повинні отримувати повну та вчасну інформацію.

До речі, учасники колегії схвалили проект програми "Здоров’я-2020: український вимір". Тож до 15 серпня його мають доопрацювати і подати на затвердження - із урахуванням пропозицій і зауважень. До 1 жовтня документ має потрапити до Кабміну - на затвердження. Тоді "Здоров’я-2020: український вимір" і стартує в усій Україні.

Коментар
Сергій НАДАЛ (37 р.), міський голова Тернополя:
- Те все, чим вони сьогодні хвалилися, - усі позитивні речі у медицині – заслуга меценатів або зрушення, які профінансували із місцевих резервів. Держава грошей не давала…
Програма, яку запропонували, - позитивна. І заходи, які необхідно зробити, аби люди почали менше хворіти, усе це – добре і давно назріло. Однак є речі, які я не зовсім розумію. Так, бачу, що у ній 25% витрат на придбання ліків мають фінансуватися за рахунок міського бюджету. Звідки міська казна має ці гроші взяти? Фінансування галузі охорони здоров'я – зобов’язання держави. Але вона вже сьогодні забуває це робити в повному обсязі. На капітальні вкладення тепер не дають жодної копійки. Перекласти частину повноважень на нас збираються і за новою програмою. І це при тому, що кожного року надходження до місцевих бюджетів зменшуються, бо всі гроші забирають до Києва. При цьому додаткових надходжень для місцевих бюджетів ніхто не пропонує.
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google