Тернопіль: квиток у маршрутці – контроль і страховка

Відтак гості Громадської ради RIA наполягали на необхідності громадського контролю за будь-якими справами у місті.

- За куріння у салоні та російський шансон, на мою думку, водіїв треба відразу звільняти, - вважає лідер молодіжної організації Ігор Бойчук. – Який вони показують приклад молоді?!

Більш "хворої" теми, ніж якість перевезення у громадському транспорті Тернополя, напевно, сьогодні немає. І це довела дискусія експертів, які 13 березня брали участь у Громадській раді RIA. Чому виникла потреба у такому обговоренні? Та тому, що далеко не всі тернополяни згодні із останніми вимогами перевізників - про підвищення тарифів на проїзд. Навіть ті, хто готовий платити більше, висуває певні умови до надавача послуг. Адже бруд у салонах, куріння водіїв, недотримання ними графіку руху – стали типовими порушеннями. Тож більшість пасажирів не вважають за потрібне обурюватися – забули по свої права!

Розрахунків тарифу ніхто не бачив

Звісно, учасники "круглого столу" розуміють, що проблеми із маршрутками - "хвороба" не лише Тернополя. Але наші автобуси все ж – особливі.

- У мене часто складається враження, що кадрової роботи наші перевізники взагалі не ведуть, - каже Наталія Гаєвська. – Коли водії починають "відгавкувати" пасажирам, я замислююся, де їх, перепрошую, взагалі взяли? Може, я тільки на поганих водіїв натрапляла? Мені видається, що у цих людей немає елементарної культури спілкування.

Гості нашої студії вважають, що біда, насправді, - набагато глибша. І від неї страждають як перевізники та водії, так і пасажири. Тому вирішувати проблему варто комплексно, а не лише самим підняттям ціни квитка до 2,50 чи 3 грн. Додамо, що фінансових розрахунків, як той, начебто рентабельний, тариф вирахували, не надали ані нам, ані учасникам громадських слухань у мерії, ані Антимономольному комітету, який спробував втрутитися у ситуацію.

- Перевізників треба нам, громаді, взяти під контроль. І чітко контролювати також варто місцеву владу, - додає керівник громадської організації Юрій Войтович. – Адже вони нас ігнорують і показують цим, що наші інтереси їм не цікаві.

До справи слід залучити незалежних експертів

Гості засідання наполягали на необхідності справжнього громадського контролю за будь-якими справами у місті. Перший крок – якраз розрахунки реальних тарифів.

- Я радився зі своїми колегами з Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” з даного питання, - каже Володимир Ханас. – Ми готові протягом двох тижнів запропонувати на розгляд питання методики громадського контролю за наданням послуг у Тернополі. Йдеться і про інструментарій обрахунків, і про саму вартість проїзду у маршрутках. Якщо громада мобілізується і це здійснить, це буде темою для подальшої розмови…

Утім, експерт визнав, що подібний об’єктивний аналіз – із залученням незалежних експертів, волонтерів – є справою недешевою. Очевидно доведеться просити допомоги у донорів. Але якщо на такий крок не піти, то влада зможе зробити тарифи і по 5, і по 7, і навіть по 10 грн.

Послуги, які надають перевізники, не задовольняють і молодь.

- Водії часто з’їжджають з маршруту, а тому студентам буває складно добратися у вуз на першу пару чи, навпаки, доїхати додому увечері, - додає Ігор Бойчук. – З іншого боку, у годину пік доволі важко сісти у транспорт, тому що автобуси зазвичай переповнені.

Їхати у маршрутці під "супровід" шансону не подобається й іншим учасникам "круглого столу". Скажімо, активіст громадської організації інвалідів за зором Володимир Качановський пригадав, як у Луцьку в маршрутці слухав вірші місцевих поетів, начитані професійними акторами. Це було приємно і пізнавально.

- На жаль, для перевізників головне – заробіток, тому вони мало дбають про зручності для пасажирів, - нарікає Володимир Качановський. – Крім того, ні для кого не секрет, що вони у той тариф врахували "податок", який ніде не обліковують. Інакше підприємець у нашій державі не виживе… Але в кінцевому результаті вантаж лягає на плечі простих людей.

Водії забувають, що не працюють на себе

Молода мама і активний користувач громадським транспортом Людмила Лукіян мала кілька пропозицій до влади, які, на думку жінки, поліпшили б ситуацію із транспортним перевезенням у місті та зняло б гостроту проблеми маршруток.

- Я бувала в Одесі, - пригадує гостя. – там тариф на проїзд залежить від відстані, яку проїздить пасажир. Тобто, якщо він їде одну-дві зупинки, то платить менше, а якщо їде на кінцеву – більше. Тернопіль не таке велике місто, щоб квиток коштував 3-5 гривень. Хіба що треба добратися з "Дружби" аж на "Аляску"…

Жінка пропонує також зробити "кишені" на зупинках глибшими, а відтак зручнішими і для транспорту, і для пасажирів. Тоді маршрутки доїжджатимуть до бордюру тротуару, не створюватимуть заторів і не заважатимуть загальному руху на дорозі. Особливо складною ця ситуація, на думку пані Лукіян, є на вул. Хмельницького, на зупинці "Залізничний вокзал". 

- Питання ще і в тому, чи належним є контроль виручки, - додає тернополянка. – Мені видається, що водії часом забувають, що працюють не на себе…

Експертів серйозно турбує юридична необізнаність тернополян. Адже, коли водій палить у салоні чи розмовляє по мобілці, їдучи дорогою, він – грубо порушує закон. Якби люди на таке адекватно реагували, то і ситуацій, які загрожують життю і здоров'ю людей, на думку керівника громадської організації, помічника депутата облради Руслана Ваврика, траплялися б рідше. Більше того, ми врешті побороли б цю біду остаточно.

- Ще один суттєвий момент, - додає пан Ваврик. – Скільки людей беруть квиток, коли платять за проїзд? Отож-бо! А насправді, квиток – не папірець, а страховий поліс. У разі аварії пасажири, які його не мають, не зможуть розраховувати на компенсацію збитків, завданих їхньому здоров'ю.

Зрештою, завдяки квиткам можна було б якоюсь мірою контролювати і доходи водія та перевізника. Адже так, хоч приблизно, можна оцінити розмір пасажиропотоку.

До речі, тернополяни помітили не лише негатив у роботі водіїв, а й позитив. Так, маршрутку "Веселі галичани" Людмила Лукіян закликала брати за приклад. При цьому додала, що той автобус – не на Місяці. Він їздить тими ж дорогами, що й інші, возить тих же пасажирів, але ставлення до роботи і обов’язків – інше.

Якщо проблему з тарифами на проїзд не вирішити найближчим часом, місто може опинитися у ситуації транспортного колапсу. Адже перевізникам ніщо не заважає просто зняти автобуси, припускають експерти. Що буде тоді, навіть уявити важко…

Коментар

Володимир ХАНАС (47 р.), громадський діяч:

- Напередодні того заходу, який відбувся у міськраді – а він був лише громадським обговоренням, а не слуханнями, я написав невеликий пост. Запропонував підняти вартість проїзду у маршрутках до п'яти гривень. Адже перевізники, які пікетували мерію, мали плакати: "Дві гривні – тариф вимирання, 2,50 – тариф виживання, 3 грн – тариф росту". А під час обговорень звучали цифри - від 2,70 до 3,40 за квиток.

Найцікавіший момент у цьому всьому – об’єктивних цифр оцінки пасажиропотоку у Тернополі ніхто нікому не надавав. Їх просто немає. Я, як людина, яка давно займається моніторингом різних процесів, можу сказати: доки не оприлюднять методику розрахунків, доти ми не матимемо об’єктивних даних і реакцій. Відтак ми підходимо до думки про самоорганізацію громади. Якщо вона не згуртується і не вимагатиме пояснень за чіткими критеріями, то все вирішать без нас, хоча і в межах чинного законодавства. Пан Мединський вже довів, що він це вміє робити… І якщо громада не втрутиться, бюрократія переможе!

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google