Батьки Назара Войтовича, мабуть, більше з'ясували про вбивство, аніж слідчі
Хлопця вбили 20 лютого. Поки що офіційне слідство нової інформації не надало.
- Ми самі, певне, більше з’ясували, як слідчі, - каже батько Назара, пан Юрій. – Знайшли через Інтернет свідка, жителя Красного. Він був із Назаром на тому місці, де його вбили. Спочатку чоловік подумав, що вистрелили гумовою кулею. А потім побачив купу крові і зрозумів, що стріляють по-справжньому.
Що слідство збирається знайти того, хто стріляв, чоловік не вірить. Каже, що куля тоді пішла навиліт. То що ж там зараз можна знайти, дивується чоловік.
- Нікого з тих, хто стріляв, не зловили, - додає пан Юрій. – Може, якісь підозри і мають, але... Там був один, на якого списали 39 людей, і що? Йому дозволили втекти.
Назар у Войтовичів був єдиною дитиною. Увесь час після загибелі сина родину підтримують родичі, односельці та психологи. Певний час допомагали люди, матеріальну допомогу дала держава. Єдине, чого хочуть батьки, - поставити пам’ятник. Однак чужих грошей, кажуть, їм не треба.
- Мій син із дитинства був патріотом, - каже батько. – Я сам дивувався, як так може бути. Вже у п’ять чи шість років він любив національну символіку. Її зображував на багатьох своїх малюнках. Назар вчився на дизайнера. Ще рік мав учитись. З ним ми планували, оскільки я будівельник і також малюю, зробити наш будинок особливим. Хотіли мозаїку викласти. А тепер не знаю...
Найбільше болить Войтовичам те, що молоді хлопці, які гинули на Майдані, ішли туди, щоби врятувати Україну. Вони не гинули, щоби зробити когось депутатами.
- Після подій на Майдані не можна сказати, що нічого не змінилось, - додає Юрій Войтович. – Ми, прості люди, змінились. А ті, хто у владі, не дуже.
Сьогодні у Тернополі
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Тернополі
№ 7 від 18 лютого 2026
Читати номер
Він не чужий, Він загинув за нас з вами і ми повинні про це пам'ятати.