Спадковий договір: хто може укласти і чим він відрізняється від заповіту?
На відміну від спадкоємців за заповітом, набувач за спадковим договором не несе відповідальності за борги спадкодавця. Тому кредитори не зможуть вилучити майно відчужувача, пояснили в юстиції. Що ще потрібно знати про спадковий договір, дізнавалися «20 хвилин».
У чому різниця між спадковим договором і заповітом? З таким питанням звернулася до редакції читачка Ольга Куціль.
Жінка розповіла, що в їхній родині постало питання успадкування майна. Знайомі порадили укласти спадковий договір. А чіткої і вичерпної інформації про це їй у відкритому доступі відшукати не вдалося.
— Якщо таки вирішу укласти спадковий договір, до кого потрібно звернутися? — цікавиться жінка. — Чи може його укласти подружжя? Якщо, приміром, у випадку заповіту чинним буде останній укладений варіант, то в яких випадках припиняється дія спадкового договору?
Питання читачки ми адресували до Людмили Гетьман, заступниці начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Тернопільській області.
За словами посадовиці, заповіт, крім секретного, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
— Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи з повною цивільною дієздатністю на випадок своєї смерті, — пояснила Людмила Гетьман. — Спадковий договір – це коли одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
В чому різниця?
— На відміну від заповіту, який є одностороннім правочином (а тому до відкриття спадщини спадкоємець за заповітом може навіть не знати про те, що йому було залишено майно), спадковий договір є двостороннім, де і відчужувач майна, і його набувач мають взаємні права й обов’язки;
— у випадку спадкового договору набувач повинен виконувати розпорядження відчужувача (такі вимоги мають бути законними і не можуть зобов’язувати до вчинення, наприклад, здобуття освіти, народження дитини).
— спадковий договір не можна розірвати в односторонньому порядку, оскільки це є домовленість двох сторін. А заповіт можна змінювати хоч щодня.
— на відміну від спадкоємців, набувач за спадковим договором не несе відповідальності за борги спадкодавця, тому кредитори не можуть звернути своє стягнення на відповідне майно відчужувача;
— спадковий договір може укладатися через уповноваженого законом чи довіреністю представника, що неможливо в ситуації з заповітом;
— у випадку із заповітом спадкоємець має протягом шести місяців звернутися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини чи відмову від неї. У випадку спадкового договору набувач не повинен повідомляти про прийняття майна. Оскільки після смерті відчужувача воно автоматично стає його власністю. Винятки становлять нерухоме майно та транспортні засоби, права на які потребують державної реєстрації.
Спадковий договір: що потрібно знати?
Спадковий договір – це правочин, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача, пояснили в юстиції.
Спадковий договір укладають в письмовій формі, його треба засвідчити в нотаріуса і зареєструвати у Спадковому реєстрі.
— Документ, що посвідчує право власності на майно, після його огляду нотаріусом повертається власнику майна (відчужувачу), а в тексті договору зазначаються назва цього документа, номер і дата його видачі та найменування юридичної особи, яка його видала, — повідомила Людмила Гетьман. — У разі, коли посвідчення спадкового договору здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тексті правочину зазначаються посилання на цей реєстр, номер і дата отримання інформації з нього.
Після смерті відчужувача нотаріусу повертається документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, що було предметом договору.
— Подружжя має право укласти спадковий договір щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності, — пояснила керівниця юстиції. — Спадковим договором подружжя може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
На майно, яке є предметом спадкового договору, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження у встановленому порядку. У разі смерті відчужувача, на підставі свідоцтва про смерть, нотаріус знімає заборону відчуження. У разі смерті фізичної особи-набувача або ліквідації юридичної особи-набувача за спадковим договором, дія договору припиняється.
— Спадковий договір можна розірвати у суді на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень або на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача, — пояснили в юстиції.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
