«Марійка, з якою ми прожили 33 роки, втираючи сльози, готувала мені сумку і знала, що я не зміню свого рішення, — пан Василь згадує, як приїхав додому, кинув дружині, мовляв, швиденько збери мені сумку і на дорогу поїсти, я в Харків їду. — Навіть не відмовляла. Вона все зрозуміла. Бо найкраща дружина у світі»...
Пан Василь досі пам’ятає серед пасажирів евакуаційного автобуса маму з трьома маленькими дітками, 5-ти, 2,5 років і 7 місяців. Тато воює, а вони всі сиділи в підвалі 11 діб. І плач та крики діток, як вони тулились до заплаканої мами, коли вже сідали в автобус до пана Василя і почався обстріл…
«Марійка, з якою ми прожили 33 роки, втираючи сльози, готувала мені сумку і знала, що я не зміню свого рішення, — пан Василь згадує, як приїхав додому, кинув дружині, мовляв, швиденько збери мені сумку і на дорогу поїсти, я в Харків їду. — Навіть не відмовляла. Вона все зрозуміла. Бо найкраща дружина у світі»... Пан Василь досі пам’ятає серед пасажирів евакуаційного автобуса маму з трьома маленькими дітками, 5-ти, 2,5 років і 7 місяців. Тато воює, а вони всі сиділи в підвалі 11 діб. І плач та крики діток, як вони тулились до заплаканої мами, коли вже сідали в автобус до пана Василя і почався обстріл…
Нагороду вручив Президент України Володимир Зеленський.
По дорозі, колону в якій рухався тернопільський водій, декілька разів обстріляли.
Про нагородження наших краян президентом України повідомили у Обласній військовій адміністрації.
Хоч кажуть, що добра справа не чекає нагороди, та добро завжди повертається добром.
«Цей автомобіль швидкої допомоги з любов’ю подарували хоробрим людям України жителі Манчестера. Слава Україні!!!» Двоповерховий транспортний засіб для надання первинної медичної допомоги може врятувати не одне життя наших захисників.