Дівчата зі шпагами в руках (ВІДЕО)

Шість днів на тиждень по дві години дівчата не розлучаються зі шпагами. Спортсменки із секції фехтування навіть відпочивають разом — ходять у гості до тренерів і дивляться одні фільми

У руках - шпага, на обличчі - маска. Бракує лише капелюха з пір’їною та накидки. Так виглядають сучасні “мушкетерки” - дівчата, які займаються фехтуванням у Тернопільський спортивній школі.
Молоді дівчата тренуються шість разів на тиждень по дві години. Секція фехтування перетворилася для них на другу родину.
У залі фехтування спортивної школи гамірно — хлопці та дівчата відпрацьовують уколи — цілять у спеціальні мішені кінчиком шпаги. В іншому кутку двоє дівчат спарингують — шпаги бряжчать, а суперниці енергійно рухаються та вишукують спосіб обійти одне одного. Завданням фехтувальника є “вколоти” кінчиком шпани супротивника і самому уникнути чужого уколу.
Школярка Катерина Василюк (16 р.) займається фехтуванням уже три роки. Зараз дівчина почувається зі шпагою в руках, як риба у воді. Однак на початку було важко.
Привела мене в секцію подруга, - розповідає Катерина. - Я раніше займалася танцями та гімнастикою, але фехтування мені сподобалося набагато більше. Хоча спочатку було дуже важко. Незвично було довго тримати шпагу перед собою у витягнутій руці. На пальцях від неї залишалися мозолі. Однак потім я звикла. Тренування дали своє.
На думку Катерини, у фехтуванні найважливіше - характер. Адже уколи шпаги іноді болючі, а на незахищених ділянках тіла іноді навіть залишаються синці. Потрібно також володіти собою у випадку поразки і вміти сприймати програш адекватно.
У школі друзі дивуються, що я, дівчина, фехтую, - каже співрозмовниця. - Мовляв, це чоловіча справа- - тримати у руках зброю. Але я на це відповідаю, що дівчата мають сильніший характер, ніж деякі хлопці.
На тренуваннях фехтувальники одягають цілий комплект спорядження. На лице — маска із дрібної металевої сітки. На груди — захисні пластикові щитки. Хлопці ще одягають на пах бандаж. Адже шпага металева і досить важка. Фехтувальники на тренуваннях займаються не лише зі шпагою, а й з гантелями, турніком і тренажерами.
Катерина Василюк перед тим, як прийти у фехтування, займалася танцями. А її подруга — Ольга Горбулька (21 р.) музикою. Однак заради шпаги, дівчина залишила музичну школу.
Я займаюся фехтуванням уже 11 років, - розповідає Ольга. - Ще з п’ятого класу. Мій дядько та батько теж фехтували, тому порадили записатися й мені. У школі фехтуванню приділяла не так багато часу, адже також займалася музикою. Але врешті вирішила цілком присвятити себе цьому спорту.
Дівчина зараз має звання майстра спорту. Вона уже перевершила у фехтуванні батька та дядька. У майбутньому Ольга хоче стати тренером і передавати свій досвід  молодим спортсменам.
Маю вдома 20 медалей, також кубки і всілякі грамоти, - розповідає тернополянка. - Усе завдяки нашим тренерам. У нас із ними дуже теплі стосунки. Скажімо, ми можемо приходити додому до тренерів Наталії та Віктора Духоти. Обмінюємося з ними фільмами. Також хороші стосунки у нас із тренером Світланою Хрущ. Ми радимося з ними не лише стосовно спорту, а й щодо особистого життя, звіряємо свої проблеми.
Тернопільських фехтувальників поважають їх колеги з інших міст. Знають, що на змагання тернополяни завжди приїжджають дружньою і великою командою, що вони готові постояти за себе, як мушкетери — один за всіх, і всі за одного.

Віталій ДЕРЕХ

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.