Українці у В'єтнамі: тут можна відкладати і по 500-1200 доларів у місяць

Олена Дегтяр зі своїми в’єтнамськими учнями, яких навчає англійської мови

• Приблизно 2000 українців проживають у В’єтнамі, з них 140 перебувають на консульському обліку, повідомили нам у Посольстві України в цій державі.
• Офіційна назва країни — Соціалістична Республіка В’єтнам. Більшіть із українців проживають у курортних містах, як-от Муйне, Нячанг, Дананг, а також у Ханої та Хошиміні.
• У В'єтнамі є можливість відкладати від 500 до 1200 доларів на місяць і витрачати певну суму на життєві потреби та маленькі приємності, розповідає українка, котра живе і працює в цій країні.

— Організацій громада не має, але українці тримаються разом. Спільно святкуємо національні свята, живемо великою родиною. Культурного центру у нас немає, — розповідає для “RIA плюс” перший секретар з консульських питань посольства Денис Михайлюк. — У нас невелике Посольство. Але кожен може розраховувати на допомогу і Посольство також може розраховувати на допомогу співвітчизників.

В’єтнам майже удвічі менший за нашу державу, але його населення — понад 90 млн осіб. Про життя українців у цій країні розмовляємо з Оленою Дегтяр. За її словами, точна кількість українських громадян у В’єтнамі невідома. Але їх менше, ніж у сусідньому Таїланді.

— Я живу у місті Хошимін. Тут мені ще не доводилося зустрічатися з великою кількістю українців-експатів. Групи у Facebook на кшалт «Українці у В’єтнамі» немає.

— Чи існує організоване культурне життя українців?

— У мене є сумніви щодо цього. Насправді багато що залежить від Консульства України. У Малайзії, наприклад, консул — дуже активна леді. Тому час від часу там проходили зустрічі і свята за участю діаспори. Про це знали всі українці. Але наголошую: я живу у Хошимінi, можливо, у столиці щось буває.

— Чому і коли більшість українців виїхали у В'єтнам?

— Не можу відповісти на це запитання. Але якщо брати до уваги росіян, болгар, сербів, то усі шукають вищих зарплат і нових можливостей. А В’єтнам – країн, яка дуже швидко розвивається. До душі приїжджим і м’який клімат. Адже не всім подобається 5-7 місяців снігу, холодного дощу, відсутності сонця, зелені та вітамінів. Тут, у В’єтнамі, є майже усе.

– Чи важко адаптуватися у цій країні?

— До В’єтнаму я 10 років жила в інших країнах азіатського регіону. Тому великої проблеми з адаптацією не було. Та все ж таки Хошимін здивував: тут взагалі не розвинена система public transportation (громадського транспорту – прим. авт.). Місто, яке більше за Київ у три рази, все ще не має метро. Люди звикли пересуватися на мотоциклах. 7-8 мільйонів мотоциклів на дорозі щодня. Це і проблема з трафіком, і з екологією. Досить важко сприймається відсутність молочних продуктів. Якісні - лише у дорогих магазинах, зазвичай усі - імпортні.

— Як місцеві жителі ставляться до українців? Чи існують стереотипи?

— Дехто з в’єтнамців вчився у наших містах, тому щось про нашу країну вони знають. Але, на жаль, з географією та геополітикою у більшості не дуже.

— Ким працюють українці у В'єтнамі?

— З моїх знайомих двоє — вчителі англійської мови, один – співробітник туристичної компанії. Моє коло знайомств скоріш можна назвати інтернаціональним, ніж українським.

— Чи українці, які приїхали у В'єтнам, планують залишатися назавжди?

— З моїх знайомих ніхто назавжди залишатися не планує. Комусь потрібно заробити грошей, комусь хочеться бути якнайдалі від українських проблем. Хтось насолоджується кліматом, де не потрібне зимове взуття.

— Чим особлива кухня цієї країни?

— Супи на сніданок, вдень та ввечері. Рис щодня. Основний вид м’яса – свинина, але в’єтнамці також вживають багато морепродуктів. Ніхто не користується сіллю – замість неї додають соєвий соус та чилі. Хоча ні: коли місцеві їдять фрукти, то додають суміш iз солі, цукру та чилі. В’єтнамці їдять хліб у вигляді маленьких багетів, з яких роблять сендвіч «бан-мі» з великою кількістю начинок. Смачна, але дуже солодка та міцна кава.

– Чи достатньо тут продуктів, щоб зварити, приміром, борщ і скільки це коштує?

— У В’єтнамі є майже усі продукти, до яких ми звикли. Дещо зовсім дешеве. Наприклад, капуста, помідори — по 0,5 долара за кілограм. Дещо дорожче — кілограм картоплі, починаючи від двох доларів. Ось зі сметаною проблеми, її можна купити лише у спеціальних магазинах, яких небагато.

Борщ я готую час від часу, але без м’яса — виходить не менш смачно. Потрібно витратити приблизно 3-4 доларів для приготування трьох літрів борщу. Це без сметани.

– Якими є соціальні стандарти і зарплати у В'єтнамі? Скільки можна зекономити щомісяця? Скільки коштує оренда житла?

— Середня зарплата в’єтнамців невелика - 5-6 мільйонів донгів, що становить 220-280 доларів. Але більше половини жителів Хошиміну маюсь власний бізнес, великий чи маленький. Тому підрахувати важко. Що стосується іноземців, то вони почуваються досить вільно, маючи зарплатню у межах 800-900 доларів. Усе залежить від власного розуміння комфорту. Я отримую більше. Оренда маленької сучасної студії у новому будинку, але в районі, де іноземців майже немає, обійдеться у 230 доларів. Є можливість відкладати від 500 до 1200 доларів на місяць і витрачати певну суму на життєві потреби та маленькі приємності.

– Скільки коштує віза в цю країну і чи важко туди дістатися?

— Щоб потрапити у В’єтнам як турист, необхідна віза, вартість якої залежить від часу перебування у країні (30 чи 90 днів), а також від того, чи є віза single або multiple. Single Visa на три місяці коштує 25 доларів. Також потрібне запрошення, яке можна оформити на одному з профільних веб-сайтів, наприклад, на VietnamVisaGo.com. Цей лист зазвичай коштує 15-28 доларів.

— Що знають у В'єтнамі про теперішні події в Україні і як їх тлумачать?

— Як я уже казала, в’єтнамці не дуже знаються на геополітиці. Але багато чули про малайзійський «Боїнг». Тому, коли мене запитують про це, розповідаю усе так, як воно є.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.