- Робити пластилінові мультики - дуже копітка робота, яка займає багато часу та потребує витримки, - розповідає керівник фотогуртка Олег Марчак. - Адже кожен рух пластилінової фігурки - це десяток фотографій. Займалися мультиком з червня, а закінчили аж у жовтні.
Сценарій мультфільму учасники фотогуртка писали колективно - кожен придумував якісь епізоди. Відтак у сюжеті фігурує і чупакабра, яка виявляється сусідським п’яничкою. Є і тітка, яка приїхала із заробітків. І продавці з ринку, які намагаються продати “труйку” для городу, від якої “жуки виздихати не виздихають, але вже того здоровля мати не будуть”.
- До сценарію увійшли жарти з нашої, здебільшого чортківської народної творчості, - розповідає Олег Марчак. - Вони - кумедні і близькі нам, чортківчанам. Дія мультика відбувається на нашому чортківському ринку. На фоні виліпленої з пластиліну чортківської ратуші. Для нас, чортківчан, це місце є неабияк впізнаване. До того ж , цей ринок є живим анекдотом. Гуляючи там, можна побачити та послухати багато комедійних ситуацій, які навіть придумати важко.
Більшість фігурок для мультика виліпила найстарша учасниця гуртка - Таня Ясінчук. Вона, за словами вчителя, має хист до творення скульптурок людей та предметів. Ще один мультик знімати діти поки не планують, але покидати аматорський кінематограф не збираються.
- Діти хотіли зняти живий короткий фільм, - розповідає Олег Марчак. - Для мультиплікації потрібно аж надто багато часу. Діти уже знають, як робляться мультфільми, а тепер їм було б цікаво дізнатися про звичайне кіно.
Але бажання дітей замало, щоб зробити кіно. Адже у фотогуртку немає жодної відеокамери.
- На фотогурток держава не дає ніякого обладнання чи коштів на його закупівлю, - розповідає вчитель. - Мультик фотографували на мій особистий фотоапарат-дзеркалку. Також для занять використовую свій старий фотоапарат. Ним користуються діти, які не мають своїх камер. Тож відеокамеру нам точно ніхто не купить чи не дасть у користування. Але хотілось би таки зняти.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер