Нас не купили! Донька загиблої в ДТП жінки, яку вважали безхатьком, розповіла подробиці гучної справи

— Я зла ніколи нікому не бажала, навіть якоюсь мірою розуміла і того водія Івана, і його батьків, — одна з доньок, яку, як і загиблу матір звуть Олесею, — у відчаї. — Ми припускали, що мама вибігла на дорогу, бо була напідпитку. Але експертиза довела: моя мама була тверезою, а водій, який її збив, — п’яним. Я не хотіла сварок і скандалів. Але відколи люди дізнались, що справу закрили, мені життя немає. Балакають, що мене «купили». Але це не так!

Жінка звернулась до адвоката Романа Маселка, який оприлюднив інформацію про закриття провадження у цій дивній ДТП. Донька погодилась поділитись з читачами нашого сайту подробицями і самої ДТП, і розслідуванням у цій справі. Розповіла про свою сім’ю, загиблу матір та те, з чим довелось стикнутись під час і після її загибелі. Усе для того, аби розставити всі крапки над «і» та добитись справедливості.

Нагадаємо, Смертельна ДТП трапилась неподалік Чорткова у вересні 2020 р. Від удару тіло жінки розірвало. Тоді одразу не встановили особу загиблої, однак, місцеві казали, що бачили її кілька разів. Ніби вона – безхатько.

Чому водій не відповів за смертельну ДТП?

У поліції казали, що ДТП трапилось саме через перебування потерпілої посеред дороги в темну пору доби без світловідбиваючих елементів на одязі. Приблизно о 2.30 ночі 13 вересня 27-річний Іван, з с. Базар повертався додому батьковою Audi A4. Удар – вистрілюють подушки безпеки – і некероване авто летить в лісосмугу та застрягає у кущах. Аварія трапилась поблизу с. Ягільниця Чортківського району.  Іван збив жінку, що опинилась на проїжджій частині. Шансів вижити у неї не було. Від удару її тіло розірвало. Частина залишилась на дорозі, інша – була на дереві. Деякі внутрішні органи опинились в автомобілі, що її збив.

Водію теж надавали допомогу на місці пригоди – він травмувався через подушки безпеки, що вистрелили. Окрім того, гостра реакція на стрес від побаченого. Чоловік, кажуть свідки, вив і кричав… Швидку і поліцію викликали очевидці – вони побачили, як авто залетіло у кущі.

Водія тоді освідчили на вміст алкоголю у крові. Згодом експертиза показала, що у крові було 1,47 проміле, що майже в восьмеро перевищує допустиму дозу. У авто він був сам, казали в поліції.

Напередодні Нового року кримінальне провадження закрили. Про це журналісти дізнались від активістів Центру протидії корупції та адвоката Романа Маселка. Як повідомляє Центр протидії корупції,  на водія склали протокол про адмінправопорушення — за ст. 130 КУпАП. Його розглядав суддя Чортківського суду Василь Парфенюк. 28 січня він визнав водія винним, але закрив справу «у зв`язку із закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення». У реєстрі йдеться, що «Постанова остаточна, оскарженню не підлягає».

Те, що коїться останніми днями навколо цієї резонансної ДТП, нагадує трилер, обтяжений задачею з багатьма невідомими. Журналісти «20 хвилин» намагаються отримати якомога більше інформації, однак після кожної наступної порції запитань виникає ще більше. Тішить поки одне: постанову слідчого про закриття кримінального провадження наприкінці січня 2021 р. скасувала Тернопільська обласна прокуратура. Розслідування відновили.    

Що відомо про жінку, яка загинула в ДТП

Олеся Бандура – 26-річна донька загиблої 47-річної Олесі Присяжної. Доньку визнали потерпілою у цій справі про ДТП. Саме вона, після її закриття, потерпає від людського осуду – люди і в очі, і поза очі кажуть, що жінку «купили», аби дозволила зам’яти справу загибелі матері.

— Мамі, коли вона загинула в ДТП, було 47 років, звали її Олеся Присяжна, і в неї був чоловік, четверо дітей, хата та в хаті, — розповіла про свою матір донька Олеся. — Наймолодшому братику Максиму 15 років. Є ще найстарша сестра Марія, їй 28. Був ще брат Михайло, але на Різдвяні свята він помер. Міші було 27.

Після загибелі дружини її чоловік — пан Віктор сильно запив, продовжує співрозмовниця. Але і дітям, і соціальним службам вдалось вирішити проблему – зараз батько разом з молодшим Максимом проживає в Домі милосердя. Татові дали кімнату і роботу. До чарки він не заглядає взагалі. А Максим навчається в інтернаті в Чорткові. Старші діти заспокоїлись, бо з татом і братом все зараз гаразд.

— Ми приїхали на Чортківщину на початку 2000-х, — пригадує Олеся Бандура. — Тато колись давно служив у Росії. Але тут проживали його мама і сестра. Тоді наша родина переїхала сюди, купили будинок у с. Нагірянка. Батько вже тут, в Україні, служив в АТО.  

Старші діти виросли і пішли з дому. У батьківській хаті залишились мама, тато і Максим. Батьки часом заглядали в чарку, каже Олеся. Навіть перед загибеллю мама, бувало, запивала.

— Але в момент смерті експертиза не виявила у її крові алкоголю, натомість водій був напідпитку, і це підтвердила експертиза, — запевняє донька. — Чого вона там, на дорозі, вночі опинилась, ми й досі не знаємо. Зазвичай вона від дому далеко не виходила, не те, щоб за межі села. А все сталось саме на нічній трасі, неподалік Нагірянки.

Незадовго до загибелі матері сильно побили батька. Чоловік навіть в лікарні лежав. У родині взагалі попередній рік був дуже тяжким, пригадує донька. Саме від слідчої, яка займалась справою про побиття батька, Олеся й дізналась про смерть матері.

На фото в матері не було половини обличчя

— Слідча мені подзвонила, питала, як справи у батька, матері, цікавилась, коли я їх бачила останній раз, бо знала, що я з чоловіком і дітьми проживаю окремо — у Шульганівці, — пригадує Олеся Бандура. — Тата саме виписали з лікарні, його мучили сильні болі, тому він дзвонив і просив привезти ліки. Я сіла на скутер і поїхала. Тоді я востаннє бачила маму живою. У ніч з суботи на неділю її не стало.

Слідча розпитувала, чи чула Олеся про жахливу ДТП. І попросила з’їздити додому до батьків. Подивитись, чи з ними все гаразд. Олеся поїхала. Зайшла додому, але там нікого не було. Проте, в оселі все було чисто й прибрано.

— Дзвоню до слідчої, говорю, що в хаті нікого немає, — пригадує Олеся Бандура. — А вона мені скинула фото, може, я упізнаю жінку на ньому. Фото були жахливими, половини обличчя просто не було. Але за другою половиною я впізнала маму. Далі все, як в тумані. Набрала сестру і брата. Потім ми поїхали в морг на опізнання.

Малому Максиму, який тоді перебував в санаторному закладі в Гримайлові, про смерть матері повідомляли старші сестри і брат. Спочатку поставили до відома про трагедію керівника закладу, але просили не казати, що матері немає. Тоді ж поїхали до Гримайлова, забрали малого на похорон мами. Невдовзі до Олесі зателефонувала жінка, яка назвалась родичкою водія Івана.

— Самого Івана я ніколи не бачила, не знаю, хто він і який, але до нас приїжджали його батьки і дядько з тіткою, — пригадує Олеся. — Я не кричала, якихось конфліктів не було. Ми говорили. Я віднеслась до них по-людськи, бо вони розповідали, що й Іван шоку дістав, адже тіло розірвало на шматки… Вони дуже вибачались. Приїхали, коли ми забирали маму з моргу, і всі похорони оплатили.

Іван пив і сів за кермо. А я ще й винна вийшла

Після похорону Олесю викликав до себе слідчий у справі. Це була остання зустріч – відтоді, каже жінка, її ніхто не викликав і ні про що не повідомляв. Невдовзі зустрічались і з батьками Івана. Жінка каже, що запевнила їх: по людськи розуміє нещасних батьків і не має наміру відправити Івана до тюрми.

Десь через місяць після ДТП дзвонила до слідчого, але той повідомив, що особливих змін немає. Потім Олеся випадково дізналась, що справу закрили.

— Я приїхала в Нагірянку, бо мені прийшов туди лист зі страхової, — пригадує пані Олеся. — Там страхова вимагала результати розслідування. Я подзвонила до нашого адвоката – він і сказав, що справу закрили. Мовляв, що слідство встановило, що Іван не мав можливості загальмувати. Коли почала щось з’ясовувати, мені на вайбер прислали документ. Там і було вказано, що водій був напідпитку, а мама — тверезою.

Батьки Івана більше на контакт не йшли. Олеся й відпустила те все, бо, каже, Бог розсудить, хто правий, а хто ні. Але відколи стали ширитись чутки про закриття справи, її життя робили нестерпним.

— Я всім хочу заявити: нас не купили, ніхто ніяких коштів мені не давав, окрім того, що оплатили похорон. Так, в цій історії багато незрозумілого, але до закриття справи я не маю жодного відношення. І вибачення від Івана я до сьогодні не почула, — намагається достукатись до людей Олеся Бандура.

Коли активісти оприлюднили інформацію про ДТП, жінка написала адвокату Маселку. Хотіла, аби про цю історію дізнались люди. І про те, що мама не була безхатьком – у неї було четверо дітей і власна хата.

— Судитись я не хочу і не буду, — запевняє Олеся Бандура. — Мені боляче, що мене обливають брудом. Через це і з сестрою старшою не спілкуюсь. Вона теж думає, що нас «купили». Ще тоді була налаштована рішуче, я натомість намагалась її заспокоїти. А вони взяли і тишком-нишком все зам’яли. Іван пив і сів за кермо. А я ще й винна вийшла. Але говорю це все, аби люди не думали, що ми за гроші закрили справу. 

"20 хвилин" й надалі стежитиме за розвитком подій у цій справі. Та повідомлятиме про все читачів. 

Читайте також:

Резонансна аварія на Чортківщині: як і чому з водія, який п'яним на смерть збив жінку, кримінал "зняли"

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.