- Ми хочемо присвятити цю акцію Дню захисту Дітей, - говорить ініціаторка акції Олена Коваль.- Організатори акції - рух "Життя без меж" та Тернопільський обласний центр комплексної реабілітації. Суть цієї акції полягає в тому, щоб діти малювали дітей.
Акція має показати єдність дітей та довести, що дитинство одне на всіх. Олена Коваль виховує дитину з інвалідністю і каже, що діти насправді дуже відкриті та безпосередні в спілкуванні.
- Насправді, діти не знають, що таке бар'єри, - каже пані Олена. - Зі свого досвіду скажу, що ми коли гуляємо, то діти без обмежень підходять, знайомляться. Їм цікаво. Перше звернення має бути до батьків, щоб вони з раннього дитинства прививали діткам основні моральні принципи. Потрібно пояснювати, що є дітки, яким не так пощастило, і які мають певні захворювання. Це все одно діти. Власне, це дитинство має єднати малюків. Наприклад, мій син завжди дуже радіє спілкуванню з іншими дітьми. Тому не потрібно боятись таких кантактів, а заоохочувати дітей до спілкування.
- Діти з інвалідністю - це в першу чергу діти, - каже Олена Коваль. - Тому не варто акцентувати увагу на їх захворюваннях. Найголовніше тут - завдання для батьків: пояснити своїм дітям, в чому полягає значення їх малюнків.
Чи малюватимуть вони, як бігають одне за одним чи просто разом гуляють, коли поруч дитина, яка пересувається на інвалідному візочку - це немає значення! Тому що видів інвалідності є безліч.
- Інколи ми можемо навіть не здогадуватися про те, що перед нами стоїть людина з інвалідністю. Головне завдання - відобразити, на малюнку, що вони разом, - продовжує жінка.
- Можна розпочати розмову, обігравши ситуацію, до прикладу на дитячому майданчику, де дитина може помітити, що іншому малюку не так легко швидко бігати, або він гірше бачить, або по-іншому реагує на певні події. Дитина з часом помічає, що інші дітки можуть мати певні свої особливості.
Батьки мають сказати дитині, що варто зосереджуватись при спілкуванні на спільних інтересах, на тому, що тебе з цією дитиною об'єднує. Варто зайвий раз не привертати увагу та не розпитувати про ці особливості в дитини, якщо вона сама не хоче про них розповідати.
Треба сказати дитині, що коли вона помітила особливості в поведінці дитини, то варто перепитати батьків як себе поводити. Головне - це навчити дитину зосереджувати увагу на спільних інтересах та позитивах спілкування. Адже всі діти можуть легко знайти спільну мову.
А як ви розповідали малюкам про інвалідність? Чи готові намалювати малюнок, що прикрасить стіни реабілітаційного центру? Пишіть про це у коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер