О третій ночі кухарі йдуть на роботу, аби діти не були голодні. Репортаж із кухні в школі та дитсадку
- Встають о 3 ночі, пішки йдуть на роботу і працюють на кухні під світло від ліхтариків й гудіння генератора. А на видному місці, поруч з меню, – тепер обов’язково висить аркуш із графіком віялових вимкнень електроенергії. Так виглядає реальність для кухарів у школах і садочках Тернополя. Все це для того, аби малеча мала свіжі й теплі сніданки, обіди і вечері.
- Ми відвідали 14 школу і садочок №36, аби дізнатись, як забезпечують вихованців смачним та свіжим харчуванням. Що готують і чи підлаштувались до нового нелегкого режиму? Як дають раду труднощам?
-
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Вдосвіта у харчоблоці обох цих закладів горить світло — на кухні школи вже майже готові сирники зі згущеним молоком та шматочком яблука, а у дитсадку закінчують готувати різотто. Парує запашний чай, яким можна посмакувати із булочкою з маслом. Апетитно, правда? Працівники кухонь освітніх установ поночі або над ранок дістаються на роботу, аби малюки, які прийшли на уроки чи навчальні заняття, були забезпечені гарячою їжею. А у садочку в гірші дні (тобто, коли електроенергію вимикають довше, ніж на три години) доводиться додатково одночасно готувати ще й обід і вечерю. Про кухарок мало говорять, та вони – справжні героїні тилу, жертвують сном і часом, проведеним із власними сім’ями, аби нагодувати чужих дітлахів.
Головне – аби діти були ситі
Ольга Масло від вересня минулого року працює кухарем у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 14 імені Богдана Лепкого. Пригадує, що перший місяць роботи був спокійним, а вже у жовтні росіяни почали обстрілювати енергетичні об’єкти. Згодом стали вимикати електроенергію. За словами Ольги, спочатку готувати їжу в таких умовах було важко, нічого не встигали. Та за деякий час підлаштувались.
– Почала приходити швидше на роботу, призвичаюватись до графіку вимкнення світла, коли він внормувався. Коли, наприклад, у нас з 6 до 9 виключають, аби нагодувати дітей, я встаю о третій годині і пів на четверту вже на роботі. Живу тут недалеко, мені рукою подати до школи. Тому пішки йду з вулиці Довженка сюди. За дві години ми з усім справляємось, ще до того, як вимкнуть світло. Маю власну команду на кухні, дівчата допомагають, – розповідає ця усміхнена і приємна жінка.
На кухні задіяні двоє кухарів й посудомийка. З обладнання мають дві плити і духовку, новий холодильник. Все на електриці. Школа від осені забезпечена генератором, та йому бракує потужності, і він «не стягує» кухонні пристрої. Та тут знайшли вихід із ситуації. Від генератора працює лише лінія роздачі.
У ній всередині від електрики нагрівається вода. Завдяки термостату, вона упродовж дня гаряча. Жінки приходять вночі, готують страви, підключають лінію роздачі до альтернативного живлення, у великі металеві «мармідки» (контейнери) складають їжу і ставлять у воду. Таким чином сніданки від пари завжди теплі. Чай також стоїть на підігріві на електричній плитці.
Запитуємо, чим підсвічують собі, поки працюють на кухні в темряві. Ольга Масло відповідає, що вмикають генератор, але це недешеве задоволення, тому аби зекономити, інколи готують з ліхтариками, а ще вчепили світлодіодну стрічку.
Меню для школярів різноманітне і день у день не повторюється. На сніданки Ольга і її помічниці готують діткам макарони з сиром, котлетки, гречану кашу, булгур, рис з овочами, картоплю, печінкові оладки тощо. На столі щодня є свіжі салати: з капусти, з бурячка, вінегрет. На обід – суп і другі страви.
– На сніданки до нас приходять початкові класи: на першій перерві першачки, на другій – другокласники, а далі – треті і четверті класи. Для них все обов’язково гаряче і свіже. Коли малеча йде на обід, ми зазвичай вже маємо світло. Я не втомлююсь, бо звикла. Головне – аби діти були ситі й щасливі. Я готова виходити навіть раніше. Цілу ніч можу працювати, – говорить Ольга.
Снідали навіть в укритті
Підприємиця Юлія Кіцак забезпечує у 14 школі всі процеси, пов’язані з харчуванням. Цікавимось у неї, як вдається зберігати продукти в умовах відсутності електроенергії і чи вплинуло це на меню.
– М'ясо нам привозять зранку. Намагаємось його відразу перероблювати (приготувати – прим.), аби воно не стояло і не псувалось. Якщо м'ясо привезли вночі, ми на трохи ставимо його у морозилку. Використовуємо усі свіжі продукти, щоб нічого «не залежувалось». Вимкнення світла на меню не вплинули. Воно у нас таке, як раніше. Єдине – не все співпадає по днях! – зауважує жінка.
Наприклад, пояснює вона, аби діти на сніданок їли теплі оладки, посмажити їх треба вранці, так підлаштуватись, аби було світло. З картоплею такий же нюанс. Тому на кухні можуть міняти місцями «дні» в меню. Також мають буфет, де малеча приходить і купує собі щось смачненьке. Зараз тут дещо порожньо, бо постачальники привозять булочки, печиво, воду й сік пізніше (ми були у школі о 8:30).
У графіки харчування дітей свої корективи вносять й повітряні тривоги, зауважує заступниця директора з навчально-виховної роботи Олександра Гриб. Бо графіку повітряних тривог не існує, і скільки вони триватимуть – ніхто не знає, а школярів харчувати потрібно у будь-якому випадку. Щоразу після закінчення тривоги в екстреному порядку доводиться переробляти графік харчування учнів, аби всі діти були ситі. Фактично протягом дня кухня працює безперервно: зранку кухарі забезпечують учнів сніданками, а після обіду харчують дітей, які залишаються на ГПД.
– Найбільші труднощі виникають з харчуванням під час довготривалих повітряних тривог. Тому приватний підприємець Юлія Володимирівна закупила для таких екстрених випадків одноразовий посуд, у який кухарі спаковують їжу і доставляють школярам в укриття. Війна ставить перед всіма нами щоразу нові виклики. І ми, дорослі, повинні взяти на себе вирішення цих проблем,– каже Олександра Гриб.
Над ранок поспішають у садок
Наступний наш пункт призначення – дитячий садочок №36, що на вулиці Клима Савури. Марія Ятвінська виконує тут обов’язки шеф-кухарки вже 8 років. Так важко працювати, як зараз – в умовах війни та вимкнень світла, ще не було ніколи. Однак, Марія не скаржиться, звісно, каже, коли є світло – все набагато простіше і швидше приготувати, та помалу підлаштувались вже й до щоденних вимкнень електроенергії. Дітей залишити без теплої, свіжої їжі не мають права...
– Як кажуть у народі: «Біда навчить!» Мої дівчата почали швидше виходити на зміну (бо у нас їх дві), виручали одна одну. Ми склали меню відповідно до графіку виключення електроенергії. Коли його немає з 6 до 9 години – готуємо щось простіше і такі страви, які довше тримають тепло. Коли світло є до 12 години – смажимо котлети, оладки, рагу робимо, інші страви, які швидко холонуть. Так дітлахи їдять і на сніданок, і на обід, і на вечерю виключно теплі страви. Сьогодні, наприклад, у нас з 6 до 12 світло не вимикають. То ми спокійно приготували сніданок, також зараз робимо обід і жодних проблем. Найскладніше – це коли зранку від 6:00 до 9:00 немає світла, – пояснює Марія Ятвінська.
На кухні садочка залучені п’ятеро працівників – три кухарі та два підсобних робітники. А у ті дні, коли від шостої години немає світла, допомагають ще й сторожі, посміхається завідувачка дитсадка Руслана Дем’янчик. «Що вони роблять?» – дивуємось. Жінка пояснює: мають електроплити, які довго нагріваються. То аби кухарки не вставали надто рано, посеред ночі, сторожі вмикають плити, і допоки ті нагріваються – працівниці вже на роботі і готують сніданок. Так все заплановане встигають зробити до моменту, коли зникає світло.
Інколи, якщо треба, жінки навіть приходять усім складом, дві зміни. Як ось кухарка Марія. Вона працює у садочку з 1987 року, більше 30 років…
– З тим світлом вже звикли. Увійшли в ритм. Скоріше дуже важко було, а тепер я адаптувалась. Тепер страху немає ніякого! На роботу йду пішки, мені близенько. Приходжу сюди о 5 ранку, і хоч треба рано прокидатись – та це нічого. Поспішаю на кухню, щоб дітей нагодувати всім смачненьким і свіжим. А ще обов’язково слідкуємо за чистотою! Все має бути ідеально, – розповідає Марія, ні на мить не відриваючись від роботи. Вона разом з напарницею готує биточки на обід для малечі.
Діти їжею задоволені
Дійсно, додає завідувачка Руслана Дем’янчик, немає необхідності у тому, аби кухарі приходили вночі. Їхній графік затверджений ще у вересні. До того, як почали вимикали світло, робочий день у них стартував з 6:00. Тепер жінки приходять на годину раніше, варять страви, які швидко готуються, і чай. Пані Руслана додає, що коли електрику вимикають всього на три години, нагодувати дітей теплими стравами не складно. А ось коли на 6 годин – труднощів виникає чимало. Запитуємо, як їх долають.
Від міського управління освіти дошкільному закладу виділили генератор. Завідувачка запевняє – він досить потужний, ним користуються під час тривалих вимкнень світла. Їжу готують на плитах, а тоді ставлять страви у духові шафи і зберігають їх там до видачі дітям, адже так утримується тепло. У садочку є нормований графік харчування. Сніданок з 8:30 до 9:00, обід з 12:10 до 13:00, вечеря – з 16:10 до 16:45. Графік не порушують, додає пані Руслана, бо гармонійне і вчасне харчування для малечі вкрай важливе. У їдальні спочатку харчуються наймолодші групи, тоді середні і наприкінці старші.
– Що саме готуємо? Нині, на сніданок, приміром, у нас було різотто з овочами, булочка з маслом та чай з лимоном. На обід – перловий суп, картопляне пюре і курячі оладки. Нині маємо світло зранку, то ще зробили тушковану капусту. Щодня даємо дітям сезонні фрукти: мандарини, банани, апельсини, бо у них багато вітамінів. На вечерю – молочні страви. А коли вмикають світло з полудня, ми на вечір і щось спекти встигаємо: ватрушки з сиром, пиріжки з повидлом тощо, – говорить шеф-кухарка Марія.
Аби продукти не псувались і зберігались у належних умовах, їх у дитсадку №36 замовляють малими порціями. Продукти до них завозять щотижня, кухарі беруть лише ту кількість, яка потрібна на п'ять днів.
– Нам привезли, ми відразу по меню все собі спланували. А холодильні шафи і морозильні камери маємо сучасні, в них зберігаємо те, що залишилось, – додає Марія Ятвінська, а коли цікавлюсь, як їй працюється у цьому шаленому ритмі, жінка каже, – Встаю о 7 ранку! Звичайно, є власна сім’я, діти, яких слід до школи зібрати. А далі на роботу. Нелегко, але такий час. Мусимо справлятись!
На завершення наших відвідин, Руслана Дем’янчик веде нас познайомитись з дітками. У дитсадку на даний момент функціонує 10 груп. В середньому, заклад відвідує 120 дітлахів. Колектив, за словами пані Руслани, робить все для того, аби батьки були задоволені і малеча почувалась у садочку максимально комфортно, аби їм було легше у цей непростий воєнний час.
Ми потрапляємо на заняття до середньої групи №2 і, звичайно, не упускаємо можливості поцікавитись у дітей, чи добре їх годують. П’ятирічна Соломійка озивається перша. Каже, що їжа смачна. Найбільше дівчинка любить молочну кашу і суп. А найкращий десерт для неї – банани.
– Фрукти люблю. Крім бананів, ще апельсини, яблука і навіть мандаринки, – говорить дівчинка.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Читач46
Людмила Загородна
Elise Dossou
Привіт! Щоб боротися з бідністю та відчуженням, я пропоную онлайн: - Позики для бізнесу - Особисті позики - Іпотечні кредити та все від 2 000 до 5 000 000 євро. Епілогічне значення: від 1 до 35 років. 3% епі від daneiou у загальній сумі daneiou та умови daneiou для програми dfineio. Необхідні позики запитуються протягом 72 годин після демонстрації автомобіля.
Якщо хочете, натисніть на сторінку: https://wa.me/message/SYFN5CKL5XMWN1
Наталія Яроха