Є пам'ятники ручної роботи за десятки тисяч доларів: репортаж з Микулинецького кладовища

Ольга Турчак , Вадим Єпур

"Часто людину починають цінувати тоді, коли її більше нема": писав класик Ремарк.
Для когось Микулинецьке кладовище стало назавжди останнім домом. Про найдорожчі та незвичні пам'ятники з найбільшого у Тернополі цвинтаря - у фоторепортажі.

Дехто боїться таких місць, хтось приходить сюди, щоб згадати рідних, а для когось цвинтар - це місце постійної роботи.

На Микулинецькому кладовищі, за словами чоловіка, який тут працює, поховано близько 300 тисяч людей. Цвинтар поділений на сектори. У першій частині нашого репортажу ми публікуємо фото, які зробили у "Нових" секторах Микулинецького цвинтаря.

Атмосфера, на правду, дещо моторошна, деякі моменти нагадують кадри із фільму жахів. Сотні ворон, які сидять на деревах та хрестах, похмуре небо і сильний вітер. На багатьох могилах світяться свічки, які приносять люди.

Відео дня

Чимало пам'ятників вирізняються з-поміж інших формами, розмірами чи матеріалом. Найдешевші - кам'яні. Гранітні- дещо дорожчі. Найбільше коштують пам'ятники з червоного граніту.

Є зовсім недорогі пам'ятники, або просто доглянуті могили.

Середня вартість гранітної могили від 30-ти тисяч гривень, але на Микулинецькому цвинтарі є і вартістю до 60 тисяч доларів. Як розповів працівник кладовища - найдорожчий пам'ятник має місцевий суддя. Ці роботи, виконані вручну майстрами із інших областей України. Такі можуть коштувати тисячі доларів.

Деякі пам'ятники у вигляді постаті або погруддя покійного. Таких не так вже і багато.

Є на цвинтарі могили із заклеєними чорною плівкою написами. Люди, в яких помер хтось із рідних, одразу встановили спільний пам'ятник, на якому вже є фото живої людини. Немає лише дати смерті. Коли людина помирає - її ховають поруч і вказують дату смерті. Є і пам'ятники, де просто лишають місце, щоб зробити портрет та написи. Таких на кладовищі є багато.