Які зміни чекають тернопільських підприємців

Як зазначено у прийнятому законопроекті №4646-д, його розроблено з метою приведення норм Закону у відповідність із законодавством Європейського Союзу, а саме - із положеннями Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, та удосконаленням порядку застосування IFRS (International Financial Reporting Standards, - прим ред.). Відповідне зобов'язання взяла на себе Україна, підписавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Незалежний аудиторський звіт

Як роз'яснює бухгалтер-експерт Павло Іванечко з 2018 року деякі підприємства в Україні повинні подавати щорічно так званий звіт про аудит.

- Новий документ містить не тільки фінансову інформацію про підприємство, а й інші дані, які будуть характеризувати поточний фінансовий стан і перспективи розвитку того чи іншого підприємства, - зауважує фахівець. - Основна ціль незалежного аудиторського звіту - показати основні ризики в діяльності підприємства.

Зі слів співрозмовника, нові правила звітності поширюються лише на середні та великі підприємства, тобто ті, що становлять суспільний інтерес, і від діяльності яких залежить економічний стан та інвестиційний клімат області, регіони чи країни в цілому. 

- Такі підприємства в обов’язковому порядку, з нового року зобов’язані подавати новий фінансовий звіт, який проводить незалежна аудиторська компанія, - наголошує пан Іванечко. - Такі нововведення дуже добрі. Оскільки всі, мабуть, пам’ятають, коли в нашій області величезний агрохолдинг почав розсипатися, що негативно вплинуло на нашу область. Як би такий незалежний аудит проводили тоді, то цієї б ситуації, можливо, не трапилося б. 

У прийнятому законопроекті зазначено, що середніми і великими підприємства вважаються тоді, коли мають дохід від реалізації продукції від 8 млн євро або 240 млн грн. Насправді такі підприємства з такими сумами досить рідкісні для нашого регіону, наголошує Павло Іванечко. 

До слова, згідно з даними  Головного управління статистики, у нашій області минулого року зареєстровано 4249 підприємства, з яких: 3282 - мікропідприємства, 4015 - малі підприємства, 233 - середні підприємства та всього одне велике. 

На зміни у законі очікували давно

Внесення змін у цей закон довгоочікуване, продовжує пан Іванечко. Оскільки за останніх декілька років в законодавстві багато чого змінилося, а змін у закон про бухоблік за цей період не вносили. Разом з тим, із зазначеними вище нововведеннями, депутати внесли ряд змін логічного характеру. Зокрема, в закон внесенні деякі визначення положень стандартів бухгалтерського обліку, розповідає фахівець. Також парламентарі визначили чіткі характеристики підприємств, тобто йде чітка класифікація на мікро-, малі, середні та великі підприємства, чого раніше не було. Зокрема, класифікація відбувається за чистим доходом та середньою кількістю працівників. Також внесені чіткі характеристики тих суб’єктів, які мають право вести бухоблік того чи іншого підприємства.

- Доцільно зауважити, що при прийнятті законопроекту нардепами було внесено велику кількість поправок і кінцевий варіант закону буде відомий вже після офіційної публікації з усіма правками, - наголошує Павло Іванечко.

Разом з тим у прийнятому документі прописане поняття, як "звіт про платежі на користь держави", який зобов'язані складати підприємства, які розробляють надра або лісові ресурси нашої країни.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.