Обіцянки вже чули, коли літати будемо? Ми дізналися, що потрібно, аби реанімувати тернопільський аеропорт

Почнемо з екскурсу в минуле. Летовище працювало з 1960 року, і звідси регулярно курсували літаки  до Києва, Москви, Одеси, Сімферополя, Донецька, а також до райцентрів і селищ області – Кременця, Борщева, Мельниці-Подільської. Та на початку 1990-х, в розпал економічної кризи в молодій Українській державі, аеропорт завмер. З того часу припинилися регулярні авіарейси. Вряди-годи Тернопільський аеропорт приймає урядові літаки, якими з робочою поїздкою прибувають до Тернополя президент, прем’єр-міністр зі свитою.

Обіцянки вже чули

Спроба відновити регулярне сполучення зі столицею, яке у травні 2010 року здійснила авіакомпанія «Мотор-січ» за підтримки тодішнього голови облдержадміністрації Ярослава Сухого, зазнала невдачі. Літак Ан-24 політав упродовж місяця, нагромадив фінансові збитки і успішно відлетів до Запоріжжя: всупереч демпінговим цінам на авіаквитки – 600 грн в обидві сторони, кількість охочих подорожувати небом до Києва і в зворотному напрямку швиденько вичерпалася. Якщо б літати до Києва і назад тепер, то враховуючи трикратне падіння гривні з 2010 року, вартість авіаквитка наближалася б до 2000 гривень.

За відновлення роботи аеропорту бралися депутати облради різних каденцій. То за підтримки облдержадміністрації, то без неї. Та з їхніх затій мало що виходило. Кошти обласних програм підтримки аеропорту спрямовувалися на поточні видатки – виплату зарплати, погашення старих боргів і на незначні ремонтні роботи. Досягненням виглядало хіба те, що обласній раді минулої каденції вдалося зберегти від розбазарювання земельну ділянку для аеропорту в розмірі 156,6 га і домогтися, щоб аеропорт отримав міжнародний сертифікат та був готовий приймати повітряні судна максимальною злітною масою до 68 тонн без обмежень та до 100 тонн із частотою 1-2 рейси на добу.

Для кого важливий

Що має бути тепер? Важливість відновлення роботи аеропорту у розмові з журналістом «RIA плюс» окреслив перший заступник голови обласної ради Володимир Болєщук.

– Аеропорт ми розглядаємо як сигнал для інвестора, для бізнесу, щоб він прийшов в область. У даний час в місті і області діє чимало підприємств з іноземними інвестиціями. Та іноземці, які працюють у нас, змушені їхати у Львів і звідти летіти у свої країни. Ми взяли добрий старт, бо я не пам’ятаю, щоб раніше вся влада в області – обласна рада, облдержадміністрація і Тернопільська міська рада об’єднувалися, щоб запустити роботу аеропорту. До того ж, міська рада цього року виступила ініціатором цього процесу, – каже він.

Як зазначив пан Болєщук, на даний момент підприємство «Аеропорт» знаходиться в стадії створення. Розробляється його статут і формується статутний капітал в розмірі орієнтовно 1 млрд гривень. Обласна рада має ввійти до нього майном, а міська рада – коштами, адже засновниками цього спільного підприємства «Аеропорт» є комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» і комунальне підприємство Тернопільської обласної ради «Наглядінвестбуд». Наразі невідомо, у якому співвідношенні будуть сформовані частки статутного капіталу і чи знайде міська рада своїх півмільярда гривень у бюджеті, якщо статутний фонд буде сформовано порівну – 50Х50.

Чому саме зараз

Тернопільська міська рада теж зацікавлена у розвитку аеропорту. Принаймні, міський голова Тернополя Сергій Надал у відповіді на наш інформаційний запит зазначив: «Тернопіль має зручне географічне розташування,  рівновіддалене від кількох європейських столиць. Перевага власного аеропорту не лише у тому, що тернополяни зможуть літати за кордон з рідного міста, а й у тому, що наше місто може стати справжнім транспортним логістичним центром. Це нові робочі місця та інвестиції».

Юридично летовище знаходиться у підпорядкуванні Тернопільської обласної ради. Але, як каже мер, обласна рада вирішила підтримати ініціативу Тернополя. Тож і створюють спільне підприємство ТОВ «Аеропорт». Завдання, які стоять перед новоствореним підприємством, – це пошук інвестора та участь в державній програмі, яка дозволить за державні кошти добудувати злітну смугу.

Що потрібно зробити

Нині  ж аеропорт перебуває в доволі непривабливому стані. На підприємстві досі висить борг перед місцевим бюджетом, який сформувався із 2010 по 2016 роки, коли платили лише зарплату, а не платили відрахування з неї, розповідає директор комунального підприємства  «Тернопільавіаавтотранс»  Юрій Малецький.

Та в обласній програмі розвитку аеропорту «Тернопіль» на цей рік закладено 8,1 млн грн, які будуть спрямовані на його погашення, запевняє він. Дані з програми прикріплюємо документом (прим. ред.).     

Потребує оновлення  застаріла інфраструктура аеропорту. Для цього  потрібно зробити  комплекс невідкладних заходів. Юрій Малецький  переконує, що серед першочергових заходів для відновлення роботи аеропорту – реконструкція злітно-посадкової смуги.

–     Нинішня смуга будувалася згідно з вимогами цивільної авіації Радянського Союзу, коли і гальмівні шлях літаків, і міцність бетону були меншими. І смуга в нинішньому стані в один момент стала неактуальна. Вона має протяжність 2008 метрів. А для середньомагістральних суден має  бути довшою на 300 метрів. Також вона повинна мати запас по довжині, бо авіаційна галузь модернізується, оновлюється парк повітряних суден. І більшість авіакомпаній, насамперед лоукости, перейшли на використання літаків Boeing 737 класу 600,500 і аеробуси класу 321, 320 і 319. Тому потрібно привести злітно-посадкову смугу аеропорту до сучасних норм ІКАО – Міжнародної організації цивільної авіації. У нас вже є перша частина техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту розширення льотного поля і реконструкції злітно-посадкової смуги. На ці цілі обласна рада виділила 1,4 млн грн. Вартість проектних робіт потягне до 20 млн грн. А вартість самих робіт з реконструкції буде ще вищою – її визначать проектні організації.

Наступним кроком для модернізації аеропорту має стати будівництво сучасної периметрової огорожі аеропорту, без чого неможливо отримати новий сертифікат аеродрому з авіаційної безпеки.

–     Нинішня огорожа не відповідає сучасним стандартам цивільних аеропортів. Вона має бути висотою не 1,6 метра, як тепер, а 2,4 метра. Проект реконструкції  коштуватиме 1,9 млн грн. А сама вартість робіт обійдеться від 28 до 40 млн гривень, бо є вимога Державної авіаційної служби: на кожні 300 метрів огорожі  встановити відеокамеру, концентратор, систему сигналізації, - продовжує пан Юрій Малецький. –  Потрібно зробити ще й реконструкцію аеровокзального комплексу. Для цього поки що маємо техніко-економічне обґрунтування  проєкту, вартістю 1,5 млн гривень…

Звісно, за  кошти обласного та міського бюджетів витягнути аеропорт із занепаду неможливо, зізнаються чиновники. Тому сподіваються на підтримку держави.

Куди зможуть літати

–     Без підтримки з боку уряду жоден аеропорт України не відновлювався, – розставляє акценти директор КП «Тернопільавіаавтотранс» Юрій Малецький. – Такий шлях пройшли всі аеропорти, які починали свою реконструкцію і розбудову. Візьмемо для прикладу аеропорти в Чернівцях, Хмельницькому, Вінниці. У їх відновлення були спрямовані кошти або уряду або Державної цільової програми розвитку аеропортів цивільної авіації. Лише у відновлення  аеропорту Вінниця держава вклала понад 1 млрд грн.

На думку  керівника, Тернопільський аеропорт неодмінно матиме рейси, які користуватимуться популярністю в місцевих мешканців. У літній період це будуть авіапольоти в Єгипет, Туреччину, Грецію, Чорногорію, Хорватію. Для лоукостів не втратить актуальності сполучення з Італією, Польщею. Бо якщо людина цінує час, то замість простояти автомобілем добу на митниці, вона прилетить до Польщі, у польське місто Жежув, а звідти зробить пересадку на авіарейс в іншу країну. За нинішньої ситуації, особливо коли сніжна зима і снігові затори на дорогах, простіше скористатися авіатранспортом до Києва, а не їхати до столиці з Тернополя 5-6 годин, а то й більше часу. Перспективні авіарейси також у Запоріжжя, Харків та інші великі міста України.

–     Є різні способи, щоб закільцювати рейс. Адже завдання будь-якої авіакомпанії – мінімізувати час перебування повітряного судна на землі. І якщо для звичайних авіакомпаній повітряне судно може перебувати 16 годин на добу на землі, а 8 – літати, то для лоукостів час перебування на землі становить всього-на-всього 4-5 годин. Решта – переліт. Адже чим менше літак знаходить на землі, тим швидше він себе окупить, стане більш рентабельним, – каже пан Юрій Малецький. 

Однак про ціни на квитки говорити зарано… як, зрештою, і про маршрути польотів.

Редакція «20 хвилин» продовжить відстежувати тему розвитку місцевого аеропорту. Про те, скільки місто готове вкласти у його розвиток і який нам буде з того зиск, читайте в наступних випусках газети.

ДОВІДКА

З історії аеропорту

На сучасному місці аеропорт працює з 1960-го. Нову злітну смугу, довжиною 2 км, здали в експлуатацію у 1985 році. Завдяки їй аеропорт міг приймати без обмежень судна до 64 тонн. Тоді ж звели приміщення аеровокзалу.  

У 1983 році у тернопільському аеропорту працювало 516 людей: 120 осіб льотного складу, 150 техніків та інженерів і решта - наземні працівники. Тепер працюють 32. Маршрут Тернопіль-Київ-Москва був у ті часи найзаповненішим.

Квиток до Києва коштував 15 рублів. Літали усі: від учителя - до робітника. Тепер в аеропорту своїх літаків немає. 17 листопада 2004 року він отримав постійний статус міжнародного пункту пропуску через державний кордон. Після розпаду Союзу аеропорт став комунальним підприємством облради і для його відродження декілька разів намагалися знайти приватних інвесторів. Та поки що це не дало результату.

Автор: Роман ЯКЕЛЬ

Читайте також:

З історії тернопільської авіації: аеропорт

Тернопільський аеропорт повертають до життя
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.