Складне майбутнє “спрощенки”: ліквідація – ні, реформування – так

Ухиленням від сплати податків займаються особи, які не відповідають встановленим критеріям обліку, або здійснюють дії що спрямовані на формальне їх дотримання, зокрема подрібнення бізнесу, або приховування трудових відносин.

Спрощена система оподаткування, за умови використання її особами, для яких вона законодавче передбачена, сприяє розвитку приватного підприємництва, підвищує конкурентність, підвищує рівень зайнятості тощо. Тому, її повна ліквідація є неприпустимою. Це призведе до тяжких соціально-економічних наслідків, зокрема, до суттєвого погіршення рівня життя населення, зростання тіньової економіки, протестів тощо. 

Основних напрямків для реформування два. Перший – виділення категорій юридичних та фізичних осіб, що використовують “спрощенку” для ухиляння від сплати податків. Другий - ліквідація законодавчих прогалин, які дозволяють це робити. 

По-перше, це розширене застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для ризикованих категорій. Це можливо, після прийняття законопроекту №4117 щодо лібералізації готівкових розрахунків. Він  передбачає застосування смартфонів, планшетів, комп’ютерів в якості РРО, що спростить їх використання, зменшить витрати на їх встановлення та експлуатацію, а також сприятиме впровадженню інноваційних технологій в цій сфері. Без цього ідентифікувати категорії осіб, які зловживають правом використання спрощеної системи оподаткування неможливо. Цей крок має також супроводжуватися різними заходами спрямованих на заохочення покупців отримувати чеки та перевіряти їх справжність.

По-друге, мають бути вжиті заходи спрямовані на виявлення випадків подрібнення крупного бізнесу, з метою видавання себе за МСБ. Зокрема, мають бути вжиті законодавчі ініціативи, що спрямовані на встановлення кінцевих бенефіціарів, незважаючи на номінальних власників. Зокрема, коли декілька фізичних осіб підприємців діють під однією торгівельною маркою, або від однієї юридичної особи.
По-третє, мають бути розроблені критерії, за якими можна ідентифікувати осіб, які під виглядом підприємницької діяльності приховують трудові відносини. Зокрема, це може бути постійне знаходження на робочому місці у контрагента, постійні періодичні виплати та співпраця лише з одним контрагентом.

По-четверте, діюча система оподаткування послуг, в структурі витрат яких значна частина заробітної плати, є суттєво обтяжливою. Це призводить до того, що особи, які їх надають, використовують спрощену систему оподаткування для мінімізації платежів. 

Вирішити цю проблему дозволять зменшення податкового навантаження на заробітну плату, а також зниження ПДВ для цієї категорії до 7-10%. Стимулюючим заходом також має стати збільшення обсягів реалізації, які дозволяють застосовувати спрощену систему оподаткування.

По-п’яте, доцільно ввести систему патентів, що дозволять фізичним особам здійснювати підприємницьку діяльність без реєстрації, без обліку і без додаткової звітності. Це надасть можливість особам, що здійснюють періодичну діяльність, офіційно сплачувати податки, диференціювати розмір єдиного податку для різних видів діяльності, тощо.

Отже, кроки, які дозволять зберегти спрощену систему оподаткування, мають бути спрямовані на визначення ризикованих категорій, через забезпечення реєстрації достовірних обсягів реалізації, визначення законодавчих можливостей запобігання подрібнення крупного бізнесу, приховану виплату заробітних плат, а також створення умов, щоб система оподаткування для осіб, що відносяться до категорії малого і середнього бізнесу, сприяла їх розвитку.

Якщо українська влада не перекриє основні способи зловживання спрощеною системою оподаткування, то велика ймовірність, що МВФ вже з 2018 року буде наполягати на її повному демонтажу.

Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, к.е.н., експерт Реанімаційного пакету реформ.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.