Свіже м’ясо має червоніти

Перед Великодніми святами тернополяни купують м’ясо як на ринку, так і десь “по селах” четвертину туші свині чи телятини — через родичів, знайомих тощо. Проте лікарі радять двічі подумати перед тим, як брати м’ясо від незнайомих людей, ще й без будь-якої документації про продукт.

— Здебільшого є так, що коли людина не везе м’ясо продавати на ринок, а віддає так у руки, то в багатьох випадках такий продукт має якихось паразитів – збудників хвороб. До нас люди часто звертаються з такими скаргами, — розповідає провідний лікар-бактеріолог облдержлабораторії ветмедицини Рома Скрипчук. — Мовляв, купила частину м’ясної туші, а вона якась не така, має крововиливи, ще щось підозріле. Бо люди зарізали свиню, яка хворіла, і розуміли, що на ринок її не відвезуть, тому продавали “з рук”. А ми в таких випадках запитуємо людей: “Ну а чому ви без документів купували м’ясо?”.

Пружне і без слизу

Якість м’яса покупець може визначити і за зовнішнім виглядом.

Свіже може мати колір від світло-рожевого до темно-коричневого, залежно від віку тварини. М’ясо молодої тварини має завжди світлий колір. Але у жодному випадку не сіре. Воно має мати невелику кірочку зверху, але не може бути мокрим, слизьким. Сіризна м’яса свідчить про те, що його довгий час тримали на прилавку. Якщо продукт є на реалізації вже кілька днів, то воно темніє, розповідає пані Скрипчук. М’ясо здорової тварини не має запаху, при нагріванні у нього приємний аромат, а не гнильний чи кислуватий.

Тернополянка Наталія Коритко (47 р.) додає, що якісне м’ясо повинно бути трохи вологим, пружним, еластичним і з прозорим червоним соком.

— Що більше прожила тварина, то гірше її м’ясо. Вік тварини видає колір м’яса, — каже пані Наталія. – Якщо тварина прожила не більше шести тижнів, то її туша має світло-рожевий колір, а жир щільний і білий. Світло-червоне м’ясо з майже білим жиром належить тварині до двох років. А от у довгожителів воно темно-червоне, з жовтим жиром.

Коли поверхня м’яса червона, а від дотику до неї утворюється чітка пляма, це означає, що його кілька разів заморожували і розморожували. Таке м’ясо може навіть пахнути холодильником, продовжує жінка. В їжу такий продукт, звичайно, не годиться, стверджує Наталія Коритко.

Фарші так само мають бути блідо-рожеві. Якщо це свинина – колір фаршу більш рожевий, у яловичини — червоний, продовжує Рома Скрипчук.

Натисніть пальцем

Свіже м’ясо покупець може перевірити, натиснувши на нього пальцем, стверджують продавці. Якщо слідів від натиску не залишиться — воно свіже. А коли м’ясо має кислуватий запах і вкрите слизом, то воно непридатне до вживання, кажуть вони.

— Варто зауважити, що покупці іноді самі неправильно його зберігають, а потім скаржаться, що м’ясо несвіже, — запевняє продавець на Центральному ринку Ірина (34 р.). – Свіже м’ясо слід зберігати в морозильній камері, а не на холодній підлозі, як це іноді роблять люди.

Щоб визначити, чи правильно і не надто довго зберігали м’ясо, слід нагріти кінчик ножа і проколоти шматок, радить пані Ірина. Якщо запах проколеного м’яса не надто приємний, то його краще не вживати, каже вона.

Варто купувати в спеціальних місцях

А загалом, щоб вберегтися від неякісного продукту, слід купувати м’ясо у спеціально відведених для продажу місцях на ринку чи в супермаркеті, радять фахівці.

— Адже в лабораторії санветекспертизи проводять щоденну експертизу м’яса, яке там продають, — пояснює пані Скрипчук. — На ринок м’ясні туші привозять із ветеринарними довідками про передзабійний стан тварини. На стихійних ринках, звичайно, ніхто м’ясо не перевіряє.

Фахівець розповіла, що після забиття м’ясо тварини оглядає ветеринарний лікар — немає на туші збудників паразитичних захворювань. Зокрема, в свинині оглядають, чи немає трахінели. Адже м’ясо, заражене таким паразитом, людям їсти не можна.

— На щастя, в наших краях такий паразит у м’ясі в останні роки не зустрічається, — продовжує вона. — А от на Східній і Південній Україні він є. Якщо лікарі знаходять цього збудника хвороби, то спалюють м’ясо.

Коли оглядають тушки великої рогатої худоби, то дивляться, чи немає збудників фінозу. Це дрібні кругленькі білі личинки паразитів ціп’яків. Якщо людина споживає м’ясо, заражене цими паразитами, то в неї в тілі проростають ціп’яки, каже фахівець.

— Ми в лабораторії проводимо аналізи на наявність збудників таких хвороб, як сальмонельоз, кишкова паличка, лістеріоз тощо, — говорить пані Скрипчук. — Так до прикладу останнє захворювання уражає нервову систему як тварин, так і людей. Саме тому дуже важливо виявити уражене паразитами м’ясо і не допустити його в реалізацію або зняти з реалізації.

У супермаркетах, за її словами, м’ясо оглядають лікарі-ветеринари. Також вони ознайомлюються з прихідною документацією на привезене в торговельний заклад на реалізацію м’ясо.

— У документах якісного свіжого м’яса має бути вказано, що тварина була здоровою, не мала інфекційних захворювань, у м’ясі немає паразитів тощо, — продовжує Рома Скрипчук.

Якщо усі показники продукту в нормі, то лікар пише нормативні документи і пускає в реалізацію м’ясо. Проте коли є щось сумнівне, як от якийсь крововилив у туші тощо, то лікар бере з реалізації продукт і надсилає в лабораторію ветмедицини, продовжує вона.

Аналогічно перевіряють і фарші у магазинах чи супермаркетах. Якщо є підозри до якості продукту, його також відправляють у лабораторію на дослідження. До прикладу, цьогоріч експерти лабораторії робили вісім проб фаршу, який направили з магазинів лікарі.

Цьогоріч шкідливих збудників у реалізовуваному м’ясі не виявляли, каже вона.

— А от минулого року забракували м’ясо з Польщі, — пригадує фахівець. — Продукт привезли нормальним. Але оскільки воно було не заморожене, а охолоджене, то в нас швидко зіпсувалося. У тому м’ясі було більше норми кишкових паличок, воно вже мало слиз. Такий продукт ми відправили назад виробникові.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google