Італійка показала у фільмі, як за старою світлиною шукала в Україні будинок свого дідуся-єврея

Для Міколь Рубіні – це дебютне повнометражне кіно. Знімальна група працювала впродовж трьох років. В основі сюжету – пошук будинку, де народився дідусь Міколь Рубіні Самуїл Тагер. Усе про що вона знала – це його болючі спогади про Україну, про розстріл німцями усіх рідних під час Другої світової війни, його втечу до Москви, потім п’ятирічне заслання в Сибіру, повернення в Москву, де зустрів свою майбутню дружину, втеча до Польщі, згодом до Італії.

Режисерка разом із своїм помічником Андрієм Вороновим та оператором Давіде Мальді приїхала у село Ямна на Прикарпатті і за старою світлиною 1919 року розшукали місце на території не діючого санаторію, де стояв будинок родини її дідуся. Проте на територію знімальну групу не впустили, оскільки територію захопили рейдери і, поставивши непривітних охоронців, категорично заборонили вхід будь-кому зі сторонніх. Місцеві жителі спочатку раді гостям, але дуже швидко починають ставитись до новоприбулих з пересторогою. Спроба зйомок у місцевому краєзнавчому музеї натикається на скандал. У кадрі неодноразово постає напівтемний і загадковий ліс. Він пам’ятає про багато жахіть, які відбувалися тут в часи Другої світової війни.

Оповідь за кадром веде сама Міколь: «Чим більше триватимуть пошуки, тим більше мешканці села заплутуватимуться у порожнечі своєї колективної пам’яті. Двоє із них стануть неоціненними помічниками: найстарший місцевий партизан Петро і таксист Юра. Їхні спогади проллють світло на долю будинку, перш ніж село знову порине у свої мовчазні таємниці».

Та все ж Міколь Рубіні вдалося домовитися з охоронцем, який дозволив їй посеред ночі зайти на територію, щоби потім повідомити, що будинок її дідуся знесли близько 30 років тому, а на його місці побудували новий готель.

Фільм «Шлях до гір» змушує замислитися над трагічними долями людей, що пережили Другу світову війну, а особливо євреїв, яким вдалося вціліти.

Довідка                                                                              

Міколь Рубіні народилася у Мілані 1982 року. Вивчала живопис у Міланській академії красних мистецтв та аудіотехнології у Школі Ірмус у Мілані. Із 2006 року працює як художниця, створюючи переважно відео-, звукові та мультимедійні інсталяції для сольних і колективних виставок в Італії і за кордоном. Її роботи присвячені певним місцевостям і пам’яті про них, а також аналізу маргінальних територій і плинові часу. У 2017 році вона заснувала l’Altauro – компанію із виробництва незалежного кіно. «Шлях до гір» – її перший повнометражний документальний фільм.

Docudays UA – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Входить до Міжнародної мережі правозахисних кінофестивалів Human Rights Film Network. Відбувається щороку в Києві впродовж останнього тижня березня. Після завершення Docudays UA традиційно презентує найкращі фільми в регіонах України під час Мандрівного фестивалю. Протягом року Docudays UA популяризує авторську документалістику в кінотеатрах у межах проекту DOCU/ХІТ. Розвиває в молоді критичне мислення в кіноклубах медіапросвіти з прав людини Docudays UA. Представляє проєкт культурної дипломатії SEE UKRAINE в Європі. Допомагає молодим українським документалістам з виробництвом фільмів на платформі DOCU/PRO. Щороку випускає каталог нових українських фільмів для промоції за кордоном.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google