Запрошують на безкоштовний перегляд фільму про Лесю Гонгадзе

Євгенія ЦЕБРІЙ

Якою була доля цієї сильної жінки – Лесі Гонгадзе? Кого вона любила, як виховувала сина, якою залишилася на фото з сімейних архівів? Історію життя Лесі Гонгадзе, якої нині вже немає з нами, можна побачити у фільмі В’ячеслава Бігуна «Серце мами Гонгадзе».

Спеціальний показ фільму відбудеться у Тернополі 18 грудня о 12.40 у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» на вул. Івана Франка, 21. Вхід вільний. Тривалість стрічки – 75 хвилин. Демонструють фільм у рамках ІІ Всеукраїнського форуму "КіноХвиля".

«Серце мами Гонгадзе» – унікальна прижиттєва кіносповідь Лесі Гонгадзе про велику українську любов. Легендарна жінкавідверто оповідає про надихаючі та інтимні моменти своєї долі.Стрічку допрем’єрно демонстрували на низці кінофестивалів, у Парижі та Таллінні. Вона — фаворит патріотичних кінофестивалів, відзначена за «Кращий образ у кадрі» на Міжнародному фестивалі історичного кіно.

Напередодні показу фільму у Тернополі режисер, вчений-юрист В'ячеслав Бігун у інтерв’ю «20 хвилин» розповів про те, як відбувалися зйомки. «Серце мами Гонгадзе», за словами режисера,- це емоційна сенсація, остання надихаюча кіно-сповідь непочутої жінки Лесі Гонгадзе про її любов та долю, і виховання справжніх чоловіків.

Відео дня

- Хто знявся у цьому фільмі крім Лесі Гонгадзе?

- Загалом ми відзняли більше 30 інтерв’ю з відомими, цікавими людьми, але в цій версії Лесю Гонгадзе доповнюють лише кілька, бо її харизматична сповідь – основа фільму. Це, наприклад, Любомир Гузар, який роздумує про утрату матері, бабуся Георгія Гонгадзе, яка розповідає про сімейну ґенезу – їхні німецькі, французькі, латиські та грузинські впливи. Це чи не єдиний юрист, який безкоштовно на початках допомагав їй. А також кілька коментаторів, які характеризують час, в якому жила героїня та живемо ми. І близькі подруги пані Лесі. Деякі додаткові матеріали фільму вже доступні онлайн.

- Скільки часу тривали зйомки?

- Ми розпочали роботу над фільмом ще в 2012 році за життя Лесі Гонгадзе й відтак фільмували в Грузії, Україні, Франції та Естонії. Музику до фільму написав відомий композитор Володимир Гронський. Святослав Вакарчук, Володимир Самайда, Тамара Гвердцителі, які люб’язно надали свої пісні, своєю лірикою підсилюють кінофільм.

- У фільмі багато спогадів про життя пані Лесі, про сина, можна побачити сімейні фото... Як працювалося з Лесею Гонгазде? Чи легко було вивести її на відвертість?

- Вона дуже тепло прийняла нас, і ми жили в неї вдома в Грузії. Нам поталанило. Ми подружилися. Відчувалося, що її мотивація – зберегти пам'ять про сина та щоб про неї більше дізналися її внучки, які живуть на чужині, – доньки Георгія. З такої нашої теплої зустрічі й народився цей фільм.

- Фільм показали у Парижі і Таллінні. Якою була реакція тамтешнього глядача?

- Всюди реакція однакова – це емоційний стан, який складно описати словами: водночас потрясіння та піднесення.

Довідка

В’ячеслав Бігун – кінематографіст і вчений-юрист, родом із Закарпаття. Навчався й працював у провідних університетах і установах світу (Львівський університет, Гейдельберг, Сорбонна та ін.), юристом – в Європейському суді з прав людини. Кандидат юридичних наук, магістр кіномистецтва. Автор більше 500 публікацій, близько 20 фільмів, які удостоєно більше 30 нагород. Чи не перший український кінорежисер-мільйонер за кількістю онлайн-переглядів– 3,5 мільйонів. Неодноразово відзначався і за активну популяризацію українського кіно.