Тіло рідного дядька, 35-річного Руслана Хоміцького побачив племінник, 11-річний Валентин. Він разом з рідним братиком Романом та товаришем грався у сусідній кімнаті.

Малий вийшов – двері до дядькової кімнати були привідчиненими. Хворий дідусь – у сусідній кімнаті. Мама і бабуся – на городі. Племінник помітив, що дядько Руслан стояв на колінах, а поруч – багато крові.

- За словами мами загиблого, син був живий, коли вони йшли на город, але спав, бо перебував у стані алкогольного сп’яніння, - повідомив начальник відділу комунікації головного управління нацполіції в області Сергій Крета. - Що сталося в будинку, - вона не знає. Але стверджує, що її та доньки вдома не було хвилин двадцять.

Подію внесли в Єдиний реєстр досудових розслідувань за статтею 115 частина 1 Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство.

Хто вкоротив віку Русланові – у поліції поки не кажуть. У с. Башуки, що на Кременеччині, де сталось вбивство, й припускати не хочуть, що це зробив хтось з рідні чи місцеві. Люди давно не пригадують подібного. Місцина спокійна. З 700 дворів чимало пустих. І коли в селі з’являються підозрілі чужинці, - одразу реагують.

Того дня у селі, щоправда, помітили скуповувачів пір’я, каже сільський голова Башуків Людмила Бакса. Але чи причетні вони до смерті Руслана – не знають.

- Руслан був доброю людиною, - розповіла Людмила Бакса. – Проживав разом з батьками, сестрою та її двома дітьми.

Власної сім’ї Руслан не мав. Останніми роками їздив на заробітки до Польщі. От саме в цю п’ятницю, 7 червня, мав вирушати знову за кордон на роботу.

- Все сталось, як мені повідомили, після 17.00, - розповіла Людмила Бакса. – Повідомила наш лікар, що у селі є померлий. І сказала, хто це. Тіло не оглядала, бо надавала допомогу багатьом, хто був на місці. Тато у покійного хворіє, сестрі його стало погано. У родича-сусіда після почутого тиск підскочив. Забігалась, рятувала тих людей.

Спочатку викликали машину з Кременця, аби доправити тіло на експертизу. Коли виявили, що є ознаки насильницької смерті, одразу повідомили поліцію, каже сільський голова.

- Ніяких конфліктів того дня не було – ні у селі, ні в тій родині, - каже Людмила Бакса. – Сусіди кажуть, все було тихо, крику не чули. Версій, хто б це міг зробити, - немає. 

Односельці, які бачили тіло Руслана, кажуть, що у нього три колото-різані рани. Поганого за чоловіка ніхто сказати не може. Не конфліктний, був домашнім, в компаніях його не бачили. Тим паче зараз, коли в селі, на городах та по господарству, чимало роботи.

Руслана Хоміцького ховатимуть у рідному селі. Але коли – поки не знають, адже тіло забрали на експертизу.

Редакція висловлює щирі співчуття родині, односельцям та друзям загиблого. Вічна пам’ять…