Справи Майдану: які результати розслідування та судового розгляду? (ВІДЕО)

Цьогоріч справи Майдану перейшли до нового органу слідства – спеціального підрозділу у Державному бюро розслідувань, що продовжив встановлювати істину щодо злочинів вчинених у зв’язку із масовими протестами в 2013-2014 роках, повідомляє на сайті Генпрокуратури Генпрокурор Ірина Венедіктова.

Наразі прокурори Департаменту у справах Майдану Офісу Генпрокурора здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у 60 кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень. Також у судах першої інстанції забезпечується підтримання публічного обвинувачення у 86 судових справах стосовно 176 осіб.

З початку року за процесуального керівництва прокурорів Департаменту повідомлено про підозру 37 особам, зокрема, на момент вчинення інкримінованих їм злочинів: 26 правоохоронцям, в числі яких 2 прокурори та 10 слідчих; 3 суддям; 8 цивільним особам.

За результатами розгляду клопотань прокурорів слідчими суддями обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою (заочно) стосовно 27 підозрюваних, з яких: 22 колишні правоохоронці; 4 колишні високопосадовці; 1 цивільна особа.

У тому числі, за клопотаннями прокурорів обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою колишнім Президенту України за підозрою в узурпації влади та Голові Служби безпеки України, Міністру оборони України та Міністру внутрішніх справ України, яким інкримінується організація у період з 18 по 20 лютого 2014 року умисних вбивств, замахів на вбивства учасників масових акцій протесту в центрі Києва та терористичного акту.

Такі рішення суду дають стороні обвинувачення процесуальну можливість, після завершення всіх процедур, пов’язаних з апеляційним оскарженням, розпочати стосовно цих ексвисокопосадовців процес екстрадиції та звернутися до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування.

- При цьому з початку року нашими прокурорами вже отримано дозволи суду на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно 5 колишніх співробітників «Беркуту», які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів, - продовжує Венедіктова. - Також наші прокурори нещодавно отримали перше рішення щодо заочного судового розгляду у справах Майдану. Ми одержали дозвіл суду на спеціальне судове провадження у справі за обвинуваченням «беркутівця» у перевищені влади та службових повноважень під час подій 1 грудня 2013 року біля Адміністрації Президента України на вулиці Банковій у м. Києві.

Генпрокурор наголосила також, що в числі інших, обрано запобіжний захід і цивільній особі, яка підозрюється у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності із використанням вогнепальної зброї вбивства співробітника спецпідрозділу міліції та військовослужбовця військової частини МВС України, а також замаху на життя військовослужбовця внутрішніх військ. Прокуратура за всебічне розслідування всіх подій Революції Гідності.

Загалом цьогоріч прокурорами Департаменту у справах Майдану скеровано до суду 19 обвинувальних актів щодо 25 осіб. Серед них 6 суддів, 13 правоохоронців, зокрема, 2 слідчих, а також 6 цивільних осіб.

У 5 кримінальних провадженнях стосовно 6 осіб, досудове розслідування у яких завершене у поточному році, наразі продовжується ознайомлення сторін з матеріалами.

Зокрема, завершено слідство і відкриті матеріали провадження 2 підозрюваним у викраденні з Олександрівської клінічної лікарні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, їх катуванні, а також умисному вбивстві Вербицького. Двох осіб, які перебували в розшуку було затримано та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Загалом від початку розслідування справ Майдану прокурорами Офісу Генерального прокурора, а до того Генпрокуратури до суду скеровано 110 обвинувальних актів стосовно 206 осіб. Наразі набули законної сили обвинувальні вироки стосовно 21 особи. Водночас, за процесуального керівництва прокурорів обласних прокуратур, у провадженнях цієї категорії скеровано до суду 106 обвинувальних актів стосовно 123 осіб. Наразі набрали законної сили обвинувальні вироки стосовно 24 осіб.

Масштаби роботи прокурорів і слідчих величезні, а вироків за 6 років всього кілька десятків. Об’єктивні причини тривалості судового розгляду - зокрема, навантаження на суддів в умовах неукомплектованості штатів. В окремих справах велика кількість епізодів злочинів та учасників провадження.

Приміром, завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року, з огляду на періодичність судових засідань, очікуємо лише у 2021 році.

Однак 4 роки перебуває у одному з райсудів Києва лише на стадії підготовчого провадження справа за обвинуваченням трьох правоохоронців та одного цивільного, які 20 лютого 2014 року отримали та вивезли зі складів МВС 156 комплектів автоматів та 22 ящики з понад 47 тисячами набоїв. Цей арсенал був переданий так званим «тітушкам» службовими особами МВС України через кілька годин після масових вбивств протестувальників на Інститутській.

Одного з обвинувачених у цій справі було звільнено з під варти без рішення суду через сплив терміну запобіжного заходу. Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу не було розглянуто судом упродовж 2,5 років.

Суттєво потерпає результат від недоліків кримінального процесуального законодавства, що створюють умови для грубих зловживань учасниками процесуальними правами, широких можливостей для затягування процесів до безкінечності, формально не порушуючи закон, але не даючи шансу поставити і крапку в питаннях, відповідей на які від нас чекає громадськість.

Крім цього у КПК нормативно неврегульовані питання, пов’язані з міжнародним розшуком. Це зумовлює об’єктивні перешкоди в практичному застосуванні інституту спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень та подальшого судового розгляду - так званого «заочного засудження». У разі внесення змін, ми можемо розраховувати на заочні судові процеси стосовно колишнього керівництва держави щодо подій 18-20 лютого 2014 року, щодо злочинної організації так званих «тітушок», члени якої на замовлення екскерівництва МВС України викрадали та катували учасників акцій протесту, а також щодо інших подій та фігурантів, які переховуються від слідства та суду.

Всі ці системні вади законодавства, що створюють колізії та штучні перешкоди для ефективності розслідування та судового розгляду не тільки справ Майдану, а й будь-якого кримінального провадження, потрібно нарешті усувати. В Генпрокуратурі створена робоча група із напрацювання змін до Кримінального процесуального кодексу.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.