Життя Іринки розділилося на до і після. Старий сусід зняв з неї білизну і обіцяв робити дітей

У розбещенні малолітньої дитини звинуватили вдівця-пенсіонера із с. Н. колишнього Заліщицького району. Ми свідомо не називаємо повної назви села і змінюємо імена героїв публікації. Адже в маленької дівчинки, одній з чотирьох діток у цій родині, все життя попереду. А в літнього чоловіка, який її скривдив, залишились донька із родиною та онучка, яка не так давно вийшла заміж. Їм теж жити і дивитись людям в очі у великому селі Заліщицького краю…

Дружина померла, доки йшли суди

Іванові вже далеко за 60. Близько пів року тому він став вдівцем – його дружина померла від онкології. Жінка вже хворіла, коли травневого дня два роки тому сталась трагедія, що перевернула життя родини з ніг на голову. Її чоловіка обвинуватили у розбещенні маленької дівчинки-сусідки. Понад рік дружина боролась із недугою, доки тривало слідство – спочатку досудове, а потім і розгляд справи у суді. Ще пів року не минуло, як її серце зупинилось.

Життя родини Іринки, яка потерпіла від дій старого збоченця, теж розділилось на «до» і «після». У сім’ї виховують чотирьох діток. В Іринки є старші братик і сестричка та ще молодший за неї братик. Дівчинка, доки тривало слідство, пішла на навчання і зараз є ученицею місцевої молодшої школи. Дорослі намагаються облаштувати життя малої так, аби вона по скоріше забула всі жахіття, що з нею відбувались. І аби висохли сльози, захлинаючись якими мала розповідала рідним, що з нею робив старий Іван і як обіцяв разом з дівчинкою «робити дітей»…

А село розділилось навпіл. Одні ніяк не можуть повірити, що Іван зважився на таке. Люди пам’ятають його ще по роботі у колгоспі та не вірять, що міг скривдити сусідську дитину. Та й кивають у бік його поважного віку, мовляв, навряд чи коли має свою дорослу онуку могло тягнути на любощі. Ще й з дитиною. Інші ж кажуть – зустріли б на вулиці – роздерли б за те, що накоїв з дитиною…

—   У цей день через вікно її покликав до хати обвинувачений, — розповідала мала Іринка у суді та про що йдеться в матеріалах справи. — Вона пішла, оскільки думала, що він хоче заплатити їй 50 гривень за те, що вона збирала йому горіхи. Коли вона зайшла у хату, він зачинив вхідні двері на замок і штовхнув її на ліжко. Після цього зняв з неї штани та трусики, потім сам спустив до колін свої штани з трусами, оголив свій статевий член, і казав, що зробить їй дитину.

Сестра побачила голі ноги

Події відбувались у селі Н., тоді ще Заліщицького району, 23 травня 2019 р. Доки старий розбещував дитину, у вікно хати постукала її сестра. Старий сказав Іринці, щоб вона сховалась до комори і не сміла нічого розповідати матері. Дитина послухала літнього чоловіка і сховалась до кладовки. Вийшла звідти лише тоді, коли туди зайшов її брат. Коли Іринка прийшла додому, вона про все розповіла матері та бабусі.

Обвинувачений дідусь в судовому засіданні своєї вини не визнав. Пояснював, що того ранку косив траву біля хати, за якою наглядає і яку прийняв у спадок (проживав разом з дружиною і донькою в іншому помешканні – прим. авт.). Побачив гніздо з курячими яйцями. Він знав, що то сусідські кури знеслися, тому покликав дітей, щоб вони забрали яйця. Вони прийшли, забрали їх і побігли в сторону його хати.

—   Він пішов за ними, бо хата була не замкнена, і він боявся, що діти щось звідти вкрадуть, — розповідав Іван у суді — Коли зайшов в одну з кімнат, мала була там, а решта дітей під вікном. Тоді він почав виганяти дівчинку з хати, однак вона не хотіла йти, діти надворі кричали і кликали її, казали йти, бо мама буде кричати. Після цього дівчинка побігла на горище, де заховалася і зійшла вниз, коли прийшла її мама. Жодних розпусних дій щодо дитини він, стверджував, не вчиняв. А сім`я Іринки його оговорює з метою отримання від нього грошових коштів.

Чому суд не почув старого

Але до слів обвинуваченого збоченця суд поставився критично. Адже зовсім інші покази дали як потерпіла дитина та чимало свідків. Про інше свідчили і результати експертизи. Інформація про вимагання грошей також не підтвердилась, адже багатодітна сім’я навіть цивільного позову не подала на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Мати дівчинки пригадувала у суді, як додому прибігла її старша донька і розповіла, що вуйко Іван закрився в хаті з Іринкою та не пускає її надвір. Що дівчинка бачила через вікно, як сестра лежала на ліжку в хаті сусіда, її ноги були голі, а старий теж стояв без штанів, але в трусах.

Коли мати прибігла до хати сусіда, той стояв на порозі. Запевняв, що Іринка вже побігла на вулицю. Мати кинулась шукати. Малої ніде не було, а старша донька переконувала матір, що Іринка у будинку сусіда. Тоді вона сказала сину, щоб пішов у хату і пошукав малу сестричку. Хлопець зайшов до оселі і знайшов малу сестру у коморі.

Мати з дітьми пішла додому. Вже там про все детально розпитала Іринку. Та розповіла, як старий сусід кинув її на ліжко, роздягнув, роздягнувся сам. Після того, що почула від дитини після цих слів, жінка звернулась до поліції.

Чіплявся до матері дитини, коли та була малою

Бабуся скривдженої дитини у суді розповідала, що Іринка часто ходила до старого. Приносила від нього то 50, то 200 грн. Коли її питали, де їх взяла, онучка казала, що вуйко дав. І обіцяв купити їй хату, де вони житимуть вдвох і займатимуться любов`ю. До речі, після подій, що відбувались 23 травня, дитина знову прийшла додому з грошима у кишені. Бабуся також пригадала, що Іван не раз чіплявся і до Іринчиної матері, коли та була малою.

До речі, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, Іван в період інкримінованого злочину психічними хворобами чи тимчасовими розладами психіки не страждав, тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними. Тепер також не страждає психічними хворобами, тому не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Під час судового розгляду суд дійшов до висновку, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення, є належними. Сукупність досліджених та перевірених судом доказів, оцінка показань допитаних в судовому засіданні малолітньої потерпілої, її законного представника та свідків вказують на те, що Іван вчинив розпусні дії щодо малолітньої.

—   Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.156 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді п`яти років позбавлення волі, — таким був вирок суду. — Відбування міри покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 156. Розбещення неповнолітніх

1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або вчинені членами сім’ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.