У Тернополі створили клуб маріупольців. Що цікавого там роблять?

• У червні відділ міського абонементу ТОУНБ заснував незвичайний проєкт.
• Його ціль – об’єднати маріупольців, котрі знайшли тимчасовий прихисток у Тернополі.
• Хто приходить на зустрічі та чому вони необхідні? Що найбільше дивує вихідців з Маріуполя у Файному місті? Читайте у матеріалі.

Віра Горошок, завідувачка відділу міського абонементу ТОУНБ, говорить, що ідея започаткування проєкту під хитромудрою назвою «Тернопіль – бібліотека – Маріуполь» виникла цілком спонтанно. До пані Віри зателефонувала знайома і розповіла історію маріупольки Лариси, від якої очі наливаються слізьми.

– Ця жінка за спеціальністю вчителька, у рідному місті керувала власним бізнесом. Її будинок зруйнували російські окупанти, ледь врятувалась від смерті. Коли ворог атакував Маріуполь, пані Лариса вирішила їхати кудись на Західну Україну. Хтось пропонував їй тікати до росії, але вона навіть подумки не могла такого припустити. Залишилась на Батьківщині… До Тернополя родина жінки потрапила випадково, – ділиться з нами почутим завідувачка.

Пані Ларисі передали контакти Віри Горошок. Невдовзі мешканка Маріуполя зателефонувала до неї і домовилась про зустріч. До колективу відділу міського абонементу Лариса звернулася з цікавим проханням – виділити приміщення, де би маріупольці могли збиратися міні-компанією.

Це поклало початок проєкту.

Зустрічі на різну тематику проходять щосуботи

На базі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки вирішили створити своєрідне душевне пристановище для мешканців «міста Марії».

Назву «Тернопіль – бібліотека – Маріуполь» теж обрали недаремно.

– Наше місто, за словами пані Лариси, зустріло маріупольців гостинно й щиро, але є життєва мудрість: «Свій шукає свого!». Жінка загорілась ідеєю віднайти земляків та зібрати їх воєдино. Для цього кинула клич у соцмережі й створила групу. А у ТОУНБ вільного місця чимало.

Є великі зали, де влаштовуємо семінари, конференції тощо. Є закриті кімнатки, аби спілкуватися тет-а-тет. Маріупольцям цього було достатньо. Бібліотека стоїть посередині, адже саме вона умовно об’єднала два настільки різних міста, – пояснює Віра Горошок.

Мета проєкту – організація локальних зустрічей внутрішньо переміщених осіб із Маріуполя. Поки їх відбулось дві – по суботах 11 та 18 червня. Першого разу, за словами пані Віри, люди просто знайомилися між собою, розмовляли.

Далі завідувачка відділу міського абонементу ТОУНБ запропонувала переселенцям, аби кожні їхні посиденьки були різнотематичними.  

– Чули пісню «Батько наш Бандера, Україна мати»? Напередодні Дня батька, минулої суботи, ми запросили на зустріч Івана Янюка – волонтера й кандидата історичних наук, хорошого друга бібліотеки. Він підготував для переселенців лекцію про Степана Бандеру. Маріупольці хотіли розвінчати міфи про нього і дізнатись більше правдивої історичної інформації від експерта, котрий «в темі». Іван Янюк їм в цьому допоміг, – сміється пані Віра.

Обговорюють пережите в дружній атмосфері

Відділ міського абонементу з перших воєнних тижнів працює з ВПО: проводять благодійні акції, масові заходи, на які запрошують переселенців. Саме тому Тернопільська обласна універсальна бібліотека пропонує жителям Маріуполя не лише спілкування в комфортних умовах, а й інші безоплатні послуги.

– Це консультації психотерапевта, психолога, юриста, зустрічі з соціальними працівниками (якщо у цьому є потреба), духівниками тощо. Маємо хорошу співпрацю з фахівцями багатьох спеціальностей. Також маріупольці мають змогу відвідувати курси з вивчення української мови, – уточнює завідувачка.

Читайте також: Навчать ідеальної української! В обласній бібліотеці працює розмовний клуб для переселенців

Загалом, упродовж зустрічей переселенці з гарячими напоями й солодощами, у дружній атмосфері обговорюють довільні теми, свої клопоти й переживання. На фоні розмов вмикають спокійну музику, аби люди могли хоч на годину-дві заспокоїтись та відволіктись від побаченого на власні очі. 

Учасниками проєкту «Тернопіль – бібліотека – Маріуполь» є люди різного віку й професій. Це підприємці, вчителі, викладачі, молода родина журналістів.

– Всі вони були кимось вдома, досягли успіху. Сьогодні вони залишилися без нічого. Попри це, маріупольці не занепадають духом і прагнуть освоїтись тут, почати життя з нового аркуша. Утриманцями бути не хочуть. Лариса щоразу телефонує мені і зі словами подяки каже: не звикла до такої теплоти й відвертості, яку спізнала у Файному місті… – завершує Віра Горошок.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.