Світлана Сорочинська змусила українців зі Сходу заговорити українською

Саме завдяки гастролям у Світлани Сорочинської з’являються все більше і більше друзів, які по-справжньому цінують її творчість. Так, підтримати і привітати співачку з ювілеєм приїхала делегація з Дніпропетровщини, де у грудні минулого року пані Світлана за один день мала аж три концерти. Як пригадує Світлана Сорочинська, тоді вона дуже хвилювалася, бо не знала, як сприйме її російськомовна публіка. Проте вже з перших пісень зрозуміла, що буквально заворожила усіх щирим українським словом. Ця ж ситуація повторилася і на Миколаївщині, де під час виступу люди плакали, а потім навіть цілували її вишиванку.Співачку “засипали” квітамиФеєрверки з перших хвилин концерту, оригінальні хореографічні композиції, що супроводжували кожну нову пісню, багато квітів і приємних сюрпризів — такою запам’яталася презентація нової програми “Заквітчаю піснею весну” шанувальникам творчості пані Світлани.А свято було й справді помпезним, зважаючи на оформлення сцени квітами і екраном, великою кількістю учасників та номерів, а також розмаїтістю костюмів. Не менш вражаючими були й сценічні ефекти — лазерне шоу, феєрверки, потужний звук. Співачка відповідно до змісту пісень чотири рази змінювала костюми. По-новому звучав голос Світлани Сорочинської, коли вона співала під супровід муніципального Галицького камерного оркестру.Публіка не шкодувала своїй улюблениці ані оплесків, ані схвальних відгуків, ні квітів. Одна шанувальниця з Товстолуга навіть піднесла коровай на рушнику. Зворушена співачка, щоразу дякуючи за підтримку, розкладала на сцені оберемки квітів і знову співала.Вітали Світлану Сорочинську й київський виконавець і композитор Павло Мрежук та одеський співак і композитор Микола Свидюк. Дотепним гумором потішив усіх прикарпатський гуморист Ігор Чепіль.Під кінець концерту, коли співачка виконувала пісню “Я українка” у новому аранжуванні, на сцену вийшли діти у вишиванках з синьо-жовтими прапорцями в руках, а юнаки винесли величезний національний прапор-полотнище, публіка довго аплодувала стоячи.— Цей концерт став для мене новим творчим поштовхом, — каже Світлана Сорочинська, — бо то велике щастя бачити переповнений зал, отримувати щоразу більше оплесків і квітів. Я відчуваю, що мої пісні потрібні людям.Приємно здивував винуватицю свята сюрприз від сина Михайла, який після завершальної пісні подарував великий букет рожевих троянд, щоб його квіти не згубилися серед інших і стали найдорожчими для мами. Змусила “східняків” говорити українськоюУ грудні минулого року Світлана Сорочинська побувала на гастролях на Дніпропетровщині. Її запросили на своє професійне свято працівники ДАІ. Того дня співачці довелося дати аж три концерти. Одразу з поїзда її повезли у школу, де у переповненому актовому залі пані Світлана дивувала своїм українським репертуаром учнів та вчителів.— Вже з перших пісень діти піднялися з місць, — розповідає пані Світлана. — Вони стрибали і танцювали, демонструючи таким чином своє захоплення українською піснею, яку вони так рідко чують. Дуже тішилися, коли я подарувала їм свої афіші та аудіоальбоми.Одразу ж після школи співачка виступала перед працівниками сільського господарства. Як пригадує пані Сорочинська, її вразило те, що, почувши пісні про маму, родину та Україну, жінки плакали, та й на очі чоловіків наверталися сльози.Увечері був концерт для працівників ДАІ. Співачку попередили, що її українську пісню можуть не сприйняти ветерани служби. Тому вона дуже хвилювалася перед виходом на сцену. Та коли заспівала першу пісню, то всі присутні у залі не змогли відірвати від неї зачарованих поглядів.— Мої україномовні пісні ніби змусили усіх спілкуватися виключно українською мовою, — стверджує пані Світлана. — Багатьох здивувало те, що начальник ДАІ, який завжди говорив російською, підвівся і проголосив перший тост українською мовою. А вслід за ним і всі присутні намагалися розмовляти українською.В кінці вечора усі ветерани дарували Світлані Сорочинській квіти, які вручили їм під час урочистої частини. Вони по черзі підходили і, стаючи перед нею на коліно, цілували руку і дякували за чудовий концерт.— Я була зворушена аж до сліз, — зазначає співачка, — бо сила української пісні настільки велика, що здатна об’єднати українців, незалежно від того, де вони живуть і якою мовою спілкуються.Після концерту цілували вишиванкуКоли у жовтні минулого року співачку запросили дати концерт у смт. Жовтневе, що на Миколаївщині, вона з хвилюванням їхала туди, не знаючи, чи сподобається людям її україномовний репертуар. До того ж вона взяла з собою вишиванку, в якій планувала виступати.— В’їхавши у селище, я запитувала перехожих, як потрапити до сільради, — пригадує пані Світлана. — Люди не розуміли мене, тому доводилося пояснювати одне й теж різними словами. Аж доки мені не відповіли: “Так вам нужен сельсовет?”Перед концертом співачка побачила у залі чимало студентів місцевих профтехучилищ. Це ще більше насторожувало. Вона побоювалася, що її не зрозуміють і не сприймуть, як це трапляється з російськомовними співаками на Західній Україні. Проте відступати було нікуди. Вона одягнула вишиванку і вийшла на сцену. І яким же було її здивування, коли з перших акордів у залі запанувала абсолютна тиша, яка потім вибухнула шквалом гучних оплесків.— Перед тим, як заспівати “Пісню про Тернопіль”, я порівняла наше місто з Миколаєвом, — каже пані Сорочинська. — І чи то пісня так сподобалася, чи то порівняння, проте люди плакали, аплодували мені стоячи і не сідали до кінця концерту, хоч я співала ще три пісні.Гостю із Західної України вони називали “великою патріоткою рідного міста”. А після концерту ще довго не хотіли її відпускати. Студенти просили сфотографуватися разом на згадку. А старші жіночки підходили, плакали і навіть цілували вишиванку на Світлані Сорочинській.— Я плакала разом із ними, — зізнається співачка. — І довго не могла вирватися з їхнього оточення.На Тернопільщині пані Світлана часто навідується в гості у Петриківський геріатричний будинок-інтернат, а також у оздоровчий табір “Веселка” для дітей-чорнобильців. Про вдячність стареньких людей, а також дітей-сиріт, які так потребують уваги, і говорити годі. Леся ЗАМОРСЬКА

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.