Щоб згадати історію відомого на всю Україну заводу, на виставку виробів Тернопільського фарфорового заводу прийшли дослідники, працівники та люди, в яких з фарфором пов'язано чимало приємних спогадів.

Ледь не кожна пара тернопільських молодят за радянського часу отримувала у подарунок на весілля святковий сервіз. А відомі червоні сервізи в білі горохи вагонами їхали на Москву. 

- Тернопільський фарфоровий завод був цілою епохою, і був відомий як по всій Україні, так і за кордоном, - розповідає мистецтвознавець Світлана Вольська, яка досліджувала в дисертаційній роботі кераміку заводу. - У промислових масштабах виготовлялись речі повсякденного вжитку: філіжанки, блюдця, тарілочки та вазочки з клеймом ТФЗ. Але й були цілі витвори мистецтва. Зокрема, чи не найвідомішим декоративістом був Віталій Колісник. Його панно можна побачити у тернопільському РАЦСі у фойє.



























У тернополянки Інни Якубишин з фарфором пов'язане усе її дитинство та чимало теплих спогадів, оскільки її батько колись працював головним теплотехніком на заводі, де займались випалом фарфору. 

- Мій батько, Григорій Якубишин, працював на заводі від самого початку, тому в нас весь дім був обставленим фарфором, - розповідає пані Інна. - Це було цілодобове виробництво. Пригадую, до батька вночі дзвонили і викликали на завод, навіть якщо трішечки порушувався температурний режим печей. Там виробляли дуже красиві речі. Навпроти татового його кабінету був музей фарфору - там були такі скарби, що й не передати. Наприклад там була деколь на сервізів за мотивами "Вечори на хуторі близь Диканьки", але малюнок так і залишився музейним експонатом, бо його не затвердили - батько сказав, що чортам не місце на сервізі. Зараз не знаю, де воно все поділось. Якщо музей відновити хоча б наполовину, то це була б гордість Тернополя. 

Найціннішим для сім'ї фарфоровим виробом є іменна тареля, подарована Григорію Якубишину на День народження співробітниками. Краєзнавець Сергій Ткачов зазначив, що за таку тарелю можна придбати дві такі виставки. 

Фарфоровики могли впізнати вироби іншого заводу з першого погляду, навіть і закордонних. Жінка каже, що через найкращий фарфор можна було прочитати газету чи книгу, і чим краще виднілись букви, тим він якісніший.

Фарфоровий завод  відкрили у Тернополі у 1965 році. Він давав роботу більше тисячі працівникам і випускав знамениту продукцію як для всього СРСР, так і на експорт. Нагадаємо, працівники ТзОВ “Тернопільфарфор” “довірили” свої частки новому інвестору. У 2007 році підприємство закрили і досі воно стоїть занедбаним.