На ТзОВ “Тернопільфарфор” люди “довіряють” свої частки новому інвестору. Втім, що саме насправді підписують люди, вони не знають.
По 200-250 людей щодня вистоює у чергах на коридорах ТзОВ “Тернопільфарфор” вже з четверга. На другому поверсі цього підприємства працівникам видають заборговану зарплату, а на третьому — нотаріально засвідчують доручення на їхні майнові частки. Втім, люди, яких зустрічав кореспондент при вході на завод, говорили, що отримали гроші також за свої частки власності. При цьому одночасно звільнялися за статтею “за згодою сторін”. Вони були переконані, що продали свої частки. Дехто казав, що отримував 2 тисячі, інші — майже 10 тисяч гривень.
По 200-250 людей щодня вистоює у чергах на коридорах ТзОВ “Тернопільфарфор” вже з четверга. На другому поверсі цього підприємства працівникам видають заборговану зарплату, а на третьому — нотаріально засвідчують доручення на їхні майнові частки. Втім, люди, яких зустрічав кореспондент при вході на завод, говорили, що отримали гроші також за свої частки власності. При цьому одночасно звільнялися за статтею “за згодою сторін”. Вони були переконані, що продали свої частки. Дехто казав, що отримував 2 тисячі, інші — майже 10 тисяч гривень. — Ніхто ніяких грошей не видає, — заперечив комерційний директор підприємства та новий інвестор Борис Павлов. — Люди підписують доручення про передачу мені прав управління підприємством. А 12 грудня мене повинні обрати директором цього підприємства.Однак переконатися кореспонденту у цьому не вдалося. Б. Павлов відмовився пустити кореспондентів на завод, мовляв це приватна власність. Не пояснив підприємець і те, що за специфічне доручення підписують люди на його ім’я.— Яка вам різниця, як правильно називається цей документ, — зауважив він. — Головне, що я хочу відновити це підприємство і зробити його рентабельним, — апелював підприємець.Зокрема Б. Павлов стверджує, що не розуміє, чому відомий колись на всю Україну фарфоровий завод тепер на грані банкрутства, а на його продукція у податковій заставі.— Якби я не зацікавився цим підприємством місяць тому, його б сьогодні визнали банкрутом і продали за борги за копійки, — переконував він. — Я ж готовий вкласти свої кошти, аби воно працювало і давало прибутки.Втім, бізнесмен наразі не гарантує, що відновить виробництво, адже ще, за його словами, не робив обрахунків. Якщо щось і буде відновлюватися, переконував він, то вже після зими. А наразі він планує погасити всі борги заводу за власний кошт до нового року — більше пів мільйона гривень зарплати і більше мільйона гривень Пенсійному фонду. Загальна цифра боргів підприємства — близько 6 мільйонів. — Дивно, але самі ж працівники заводу переконують мене, що відновлювати виробництво фарфорової продукції не варто, — зазначив бізнесмен. — Кажуть, що воно дуже витратне, адже і сировину треба завозити здалеку, і транспортне сполучення невдале. Але це величезне підпримєство і його треба експлуатувати. Інше питання вже як, — резюмував він.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.