Цього дня у 1848-му американець Уолдо Хенчетт із міста Сірак'юс (штат Нью-Йорк) запатентував зуболікарське крісло. 1877 року Томас Едісон написав листа президентові телеграфної компанії Піттсбурга, в якому доводив, що найкраще вітання у спілкуванні телефоном — слово "hello" (у нас трансформувалося в "алло"). Цього ж дня Едісон першим у світі провів запис звуку — зафіксував на платівці пісню "Mary Had A Little Lamb".
В Україні відзначають День археолога.
Події:
1385 — Кревська унія Польського королівства і Великого князівства Литовського.
1498 — в ході свого третього плавання Христофор Колумб відкрив острів Гренада.
1519 — на місці індіанського рибальського села засновано місто Панама, назва якого в перекладі означає «багато-багато риби».
1534 — Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів (Товариство Христа).
1556 — у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
1649 — під Зборовом козацька армія Богдана Хмельницького розбила польське королівське військо Яна ІІ Казимира (Зборівська битва).
1795 — у Франції введена нова валюта — франк.
1810 — у Парижі побудована Вандомська колона на честь перемог Наполеона.
1832 — Папа Римський Григорій XVI видав буллу, яка засуджувала свободу друку.
1868 — Джеймс Крейг Вотсон відкрив астероїд 101 Єлена.
1873 — відкрито рух поїздів по всій залізничній лінії Київ-Брест довжиною 560 км.
1908 — у Німеччині жінкам дозволено вступати до вузів.
1914 — офіційно відкритий Панамський канал.
1920 — польська армія на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським розгромила Червону Армію в битві під Варшавою. Ця битва вважається однією з 20 найважливіших битв світової історії.
1932 — при розкопках у Ватикані знайдена давньоримська «Тріумфальна дорога».
1935 — прапор зі свастикою затверджено як державний прапор Німеччини.
1936 — іспанськими лівими страчено 733 священики.
1940 — у зайнятій радянськими військами Буковині націоналізована земля і підприємства.
1943 — за наказом Мао Цзедуна в Компартії Китаю почалося чищення.
1947 — відповідно до прийнятого у червні англійським парламентом закону «Про незалежність Індії» країна розділялася на дві держави: мусульманську — Пакистан і індуїстську — Індійський Союз.
1960 — Республіка Кіпр проголосила свою незалежність.
1963 — у Шотландії відбулася остання смертна кара.
1990 — Президент СРСР Михайло Горбачов повернув радянське громадянство лауреатові Нобелівської премії в галузі літератури Олександру Солженіцину.
1997 — в Україні засновано орден княгині Ольги.
Народились:
1001 — Дункан I, король Шотландії.
1688 — Фрідріх Вільгельм I, король Пруссії з 1713 року, що перетворив свою країну з другорозрядної держави в могутню державу, яка при його синові Фрідриху II Великому стала головною військовою силою в Європі; головну увагу приділяв розвитку пруської армії, за що одержав прізвисько «фельдфебель на троні».
1769 — Наполеон I, французький імператор.
1771 — Вальтер Скотт, шотландський письменник.
1785 — Томас де Квінсі, англійський письменник.
1807 — Жуль Греві, французький державний діяч, президент Франції в 1879–1887.
1861 — Володимир Беклемішев, український і російський скульптор та педагог. Автор першого в світі скульптурного зображення Тараса Шевченка. Бюст поета роботи В. Беклемішева був встановлений в Харкові в садибі Олексія і Христини Алчевських.
1872 — Шрі Ауробіндо, індійський філософ, поет, революціонер і організатор національно-визвольного руху Індії, основоположник інтегральної йоги.
1883 — Іван Мештрович, відомий хорватський скульптор і архітектор.
1887 — Пол Віллард Меррілл (1887-1961) — американський астроном.
1888 — Лоуренс Аравійський, англійський розвідник.
1890 — Жак Ібер, французький композитор.
1892 — Луї де Бройль, французький фізик, нобелівський лауреат 1929 року «за відкриття хвильової природи електронів».
1896 — Герті Тереза Корі, австрійсько-американський біохімік, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині 1947 року «за відкриття каталітичного перетворення глікогену» (разом з Карлом Корі і Бернардо Усаєм).
1896 — Теодор Нетте, дипкур'єр (відомий завдяки Маяковському: «Товаришу Нетте, людині і пароплаву»).
1896 — Лев Термен, винахідник, творець першого електро-музичного інструмента.
1896 — Йона Якір, воєначальник.
1919 — Віктор Мержанов, піаніст, народний артист СРСР.
1922 — Борис Сичкін, артист естради, театру, кіно (Буба Касторский у «Невловимих месниках»).
1925 — Оскар Пітерсон, канадський джазовий піаніст.
1926 — Костис Стефанопулос, президент Греції з 1995.
1930 — Людмила Хитяєва, кіноактриса («Катерина Вороніна», «Тихий Дон», «Піднята цілина», «Стряпуха», народна артистка Росії.
1931 — Мікаел Таривердієв, композитор, автор музики до фільмів.
1934 — Георгій Гаранян, джазмен, композитор.
1942 — Валерія Заклунна, акторка театру і кіно («Любов земна», «Доля», «Місце зустрічі змінити не можна»).
1944 — Сильвія Вартан, французька співачка й акторка.
1944 — Джанфранко Ферре, італійський кутюр'є.
1945 — Катерина Васильєва, акторка театру і кіно («Солом'яний капелюшок», «Звичайне чудо»).
1945 — Ален Жюппе, прем'єр-міністр Франції в 1995-1997.
1950 — принцеса Великої Британії Анна.
1969 — Робертсон Фризеро Баррос, бразильський автор і поет.
1978 — Лілія Подкопаєва, українська гімнастка, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер