Макет вирішили розмістити поблизу місця, де колись був розташований костел. Нині тут – ЦУМ.

 - Модель буде стояти на певній дистанції  від пам’ятника Соломії Крушельницькій, щоб вони не зливатися в одну архітектурну групу,  - каже архітектор  Борис Солонін. -    Місце вибрано так, щоб туристам і жителям міста було зручно оглянути костел з усіх сторін. При цьому модель  не буде заважати руху людей, не створюватиме незручностей у пересуванні містом. 















Виготовити макет у бронзі беруться львів’яни, які володіють методом лиття з допомогою вакуумних труб. Гроші на проект виділять частково з міського бюджету, частину нададуть меценати,  з якими тривають переговори. Автор моделі – інженер Володимир Кріса із Великих Гаїв.

Створення пам’ятника триває згідно «Програми охорони культурної спадщини міста  Тернополя на 2017-18 рр». Цей документ затвердила міська рада, яка прописала окремим блоком  необхідність відтворення елементів історичного обличчя міста. Саме в рамках цієї програми діє проект ,,Бронзовий Тернопіль». Спільними зусиллями краєзнавця Тараса Циклиняка, архітектора Бориса Солоніна, скульптора Дмитра Мулярчука та інших ентузіастів у Тернополі вже з’явився бронзовий макет центральної частини довоєнного Тернополя.  Макет костела є своєрідним продовженням цього проекту.

За словами заступника міського голови Леоніда Бицюри подібні макети будуть і в майбутньому з’являтися на вулицях Тернополя. Вони матимуть довідкові таблиці, на яких розмістять інформацію про історію пам’ятки та її роль у житті міста. Серед запланованих макетів – міська ратуша, синагога, замок та ще декілька зниклих архітектурних перлин міста. 

Довідка

На початку XX століття жодна пам’ятка сакральної архітектури в Галичині не могла конкурувати за монументальність із тернопільським костелом. Він був збудований на основі конкурсного проекту, розробленого професором Львівської політехніки Теодором Тальовським для костелу святої Єлизавети у Львові. Католицька парафія звернулась до Тальовського з проханням розробити  і для Тернополя план храму. Архітектор у свою чергу витягнув із шухляди проект-переможець і дозволив реалізовувати його у нашому місті. Будівництво було розпочато в листопаді 1903 року, а освячення першого каменя відбулося у вересні 1904 року. 11 листопада 1908 року костел був освячений місцевим архієпископом. В часи Першої світової війни костел зазнав численних пошкоджень після обстрілу російською артилерією – був поруйнований фасад та башта храму, побиті вітражі та дах, виведено з ладу орган.  Влітку 1944 року, під час радянського наступу костел був знову сплюндрований. За спогадами радянського офіцера, вежу костелу спеціально обстрілювали протягом кількох годин із важкого озброєння, однак споруда цісарських часів виявилась не по зубах «визволителям». Згідно експертизи 1949 року костел знаходився в аварійному стані і за рішенням центральних органів влади у Києві споруду вирішили знести. В 1954 році храм підірвали, а через п’ять років, до річниці жовтневого перевороту,  на його місці звели універмаг.