Що приховує костел в Чорткові та як відкриття, зроблене там, пов’язане з війною проти росії? (ЕКСКЛЮЗИВ)

Що приховує костел в Чорткові та як відкриття, зроблене там, пов’язане з війною проти росії? (ЕКСКЛЮЗИВ)
  • Для історика Володимира Добрянського дослідження старовини – це справа усього життя. Саме він на башті Домініканського костелу в Чорткові виявив унікальну річ – детонатор шрапнельного снаряду періоду польсько-української війни в Галичині 1918-1919 років.
  • Далі чоловік визначив місце локалізації артилерійського полку, що відіграв ключову роль в Чортківській офензиві – чи не найвідомішій наступальній операції українського війська.
  • Як досліджував знахідку на висоті у 40 метрів та чому вона актуальна зараз – читайте в матеріалі.

25 тисяч солдатів Української Галицької армії (далі писатимемо УГА – прим.) вщент розгромили й примусили відступити аж на Львівщину сорокатисячне, добре озброєне польське військо. Це трапилось на Тернопільщині у ході події, згодом названої Чортківська офензива. Блискучу військову операцію провели з 7 по 28 червня 1919 року. Вона є одним із наймасштабніших та знаменитих бойових наступів нашої армії за всю воєнну історію України.

Стратегічного успіху не трапилось би, якщо б не військовики-артилеристи УГА під керівництвом отамана Кирила Карася. Його полк базувався в лісі неподалік села Шманьківці (тепер Заводська громада). Це доводить науковець, дослідник старожитностей, фортифікацій і топоніміки Володимир Добрянський. З ним особисто зустрілись журналісти «20 хвилин» і навіть побували на верхівці костелу, де історик в червні 2019 року здійснив своє резонансне відкриття.

Відео дня

Випадковості не випадкові

На той момент не лише в Чорткові, а й на всеукраїнському рівні вшановували вже соту річницю від проведення Чортківської (або Червневої) наступальної операції. Паралельно на території костелу святого Станіслава проводились великі ремонтно-реставраційні роботи.

В радянські часи, розповів нам пан Володимир, ця споруда не використовувалась для богослужінь. Там взагалі облаштували склади. Відповідно, ніхто не дбав про стан костелу, тримальні конструкції та дах були в аварійному стані. За відновлення пам’ятки отці-домініканці, відповідальні за неї, взялись аж у 2019 році.

– Наше життя буквально побудоване на збігах обставин. У ході ремонту під одним з вікон, де є розрив кам’яної кладки, робітники побачили невідомий предмет. За його виглядом вони зрозуміли, що це щось пов’язане з озброєнням. Я займаюсь вивченням фортифікацій та військової історії, тому мене запросили оглянути знахідку: що це і чи не несе воно загрози людям, – ділиться спогадами 55-річний історик Володимир Добрянський.

Чоловікові довелось лізти по риштуванню на 40-метрову висоту. Каже, що не мав страху, бо ним керувала цікавість. На щастя, ризик не виявився марним.
Фото Любомира Габруського, зроблене у 2019 році

Історик дізнався, що у стіну костелу вмонтований 76-міліметровий детонатор від шрапнельного снаряду. Після балістичного дослідження, за траєкторією польоту снаряду пан Володимир встановив, що його випустили з гармати, яка розташовувалась десь на захід від Чорткова. Співставивши дані, він заявив – боєприпас належав полку Кирила Карася, найвідомішого артилериста УГА.

Світлина Ореста Лижечки

– У ході Чортківської офензиви керівництво Галицької армії наказало його військовикам розміститись у лісі поблизу Шманьковець. Завдяки цьому полку, з півня, зі сторони Ягільниці, УГА просунулась до Чорткова. Під її потужним натиском ворожа армія поляків почала відступати. Якби не полк Карася, така блискучо проведена операція могла б не відбутись, – пояснює нам дослідник.

Костел не був оборонною спорудою!

Потрапити на верхівку Домініканського костелу непросто. По-перше, вхід туди закритий для туристів і там небезпечно, адже ремонт та реставраційні роботи не завершені.

По-друге, доведеться подолати не одну сотню сходинок з ліхтариком, адже з джерел освітлення тут – кілька малих віконечок. Наші журналісти піднялись на 40-метрову висоту з Володимиром Добрянським, який напам’ять знає кожен куточок башти. Він підіймався сюди неодноразово.

– Артилерійський снаряд влучив сюди у правий кут під склепінчастою аркою. Цікаво, що він ніяк не пошкодив костел, бо не є бронебійним. Такі боєприпаси розробив у 1803 році англійський артилерист Генрі Шрапнель. На його честь і «охрестили» снаряд. В минулому зброя мала великий попит, – каже чоловік.

Ефективність шрапнельних снарядів, наголошує пан Володимир, була високою: 16 пострілів з гармати могли знищити колону з 700 вояків та стільки ж коней. Однак в Першу та Другу світові війни такі боєприпаси використовували рідко.  

– Те, що снаряд потрапив у костел – цілковита воля випадку! Якби постріл з гармати був лівіше хоч на метр, снаряд вилетів би назовні через протилежне вікно. Завдяки тому, що він влучив саме сюди, ми визначили місце локалізації полку отамана Кирила Карася. Там тепер можна провести ретельні розкопки, а в майбутньому надрукувати цілу монографію про хід Чортківської офензиви. До речі, в Україні такої військової літератури мало, – зауважує пан Володимир.

Крім того, історики говорять, що костел святого Станіслава ніби мав оборонно-фортифікаційне призначення. Володимир Добрянський спростовує цю думку.

– Це містика! Чортків розташований в глибокій каньйоноподібній долині річки Серет, тобто в низині. Дійсно, в давнину дзвіниці, церкви і костели обирали для оборонних споруд. З них було легко вести й корегувати вогонь по противнику. Однак, цей костел не мав воєнно-стратегічного значення. Він малопридатний навіть для вуличних боїв через ілюзорну видимість, – розповідає дослідник.

Як знахідка пов’язана з вторгненням 2022 року?

Військовий історик говорить, що у розвитку природи та суспільства завжди присутній взаємозв’язок простору та часу, коли конкретні події між собою взаємозв’язані. Історія вчить: все те, що було раніше – відбувається тепер.

– Наразі в Україні триває війна, і держава в черговий раз зі зброєю відстоює свою територіальну цілісність та суверенітет. Аналогічна ситуація була на початку XX століття, у часи національно-визвольних змагань нашого народу 1917-1921 років. Наприклад Чортківська офензива яскраво відзначила роль артилерії під час проведення цієї наступальної операції, – каже він.

Лише завдяки вмінню та таланту командування Української Галицької Армії і оперативному реагуванню на бойові події, артилерійський полк Кирила Карася якраз вчасно розмістився поблизу Шманьковець, західніше міста Чортків.

– Варто відзначити й великий військовий професіоналізм українських гармашів та їхнього командира. Спершу вони здійснили рекогностування всієї території (розвідка для здобуття відомостей про противника, яку проводить командир перед боєм – прим.). Далі обрали вдалий плацдарм для полку в лісі, забезпечили підрозділ надійною охороною і налагодили хороший зв’язок між артилерійськими розвідниками-корегувальниками, – зазначає Володимир Добрянський.

В стіні видніється шрапнельний снаряд

Захоплюється він й кваліфікованістю гармашів УГА. Кожен вистріл, через велику обмеженість боєкомплектів для гармат, мав бути точним і влучним.

Крім того, уточнює чоловік, головна умова, завдяки якій військовикам на чолі з отаманом Карасем вдалось пересунутись через Шманьківці до лісу – цілковита секретність. Полк мав залишатись малопоміченим, адже ворог мав агентів й інформаторів серед тутешнього населення, які б одразу передали дані про пересування техніки та озброєння до головного штабу поляків.

– Щось схоже маємо тепер, у час агресії росії проти України. Хоча наша армія не має артилерії та її новітніх систем у достатній кількості, але завдяки своєму професійному вмінню наші доблесні артилеристи (як і гармаші УГА колись – прим.) успішно знищують позиції російського ворога та примушують його до відступу. Війна сьогодні вкотре засвідчує те, що військова доблесть та вміння є запорукою перемоги, яка буде обов’язково за нами! – завершує історик.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (3)
  • Артур Квант

  • Вова Гриців

    Який детонатор? Тормоза... Два стакани стирчать із стіни. Наскидку 150 і 75 мм
  • Ігор Онищук

    Шолом та монтажний пояс найперше!

keyboard_arrow_up