• З віночком в руках, з віником та заглибиною на спині, де, ймовірно, колись були крила. Біля кам'яної труни схилилась така ж кам'яна постать дівчини. Так виглядає один із пам'ятників на Микулинецькому кладовищі. 
• Незвичайну скульптуру журналістам показав працівник кладовища. Він розказав і найпоширенішу легенду про нього. Але, як з'ясувалось, їх є кілька. 

- Це, мабуть, найвідоміший пам'ятник тут. Я про нього дізнався від свого вітчима, який теж працював на кладовищі, - розповідає гробокопач пан Сергій. - Тут дівчина з мітлою, яка схилилась над труною. Мені розповідали, що колись вона била мітлою свою маму. Потім мама померла. А вона мала виходити заміж і прийшла попросити благословення. Прийшла з мітлою, щоб поприбирати. Але так і закам'яніла тут.

На незвичайній могилі, яка доволі змінилась з плином часу, видніється напис польською, який важко розібрати. Встановили пам'ятник 1841 року. Тож легендам вже майже 200 років. 

Неподалік ще одна незвична скульптура

Працівниця КП "Ритуальні послуги" пані Ольга, яка доглядає за покинутими старими могилами на Микулинецькому кладовищі, також розповіла нам про скульптуру. 

- Я знаю дві легенди: перша про те, що дівчина справді дуже погано ставилась до мами, а коли мама померла, а дівчина мала виходити заміж - то прийшла до мами просити благословення і закам'яніла, - говорить пані Ольга. - Ще кажуть, що це був ангел, але з часом у нього відпали крила. Цей пам'ятник дуже давній і дізнатись, як було насправді - нелегко. 

Жінка каже, що неподалік дівчини є ще одна давня скульптура, яку створив львівський майстер Паоло Евтельє. На ній зображений Ангел Смерті, це могила Анни та Емілії Губер.

- Кажуть, що це були дві подруги і насправді це теж цікава історія, бо я ще чула версію, що там похована лише одна із них, - каже жінка. - Ця скульптура схожа на "Дівчину з мітлою", тому є версія, що і її автор - Евтельє.

Скульптура стала легендарною

Ще одну версію походження пам'ятника розповідав тернопільський гід та краєзнавець Тарас Циклиняк. Її журналісти "20 хвилин" публікували у матеріалі про екскурсії нічним Тернополем, які ще у 2016-му році проводив краєзнавець. 

- Як розповідають старожили, була колись в місті така історія. Жила дочка із мамою. Жінка працювала двірничкою, тож їм доводилося дуже скрутно. Дівчина над матір'ю завжди знущалася - била мітлою, якою та замітала вулиці. І одного разу та бійка закінчилась тим, що матері не стало. Усвідомивши, що вона накоїла, дівчина не то сама закінчила життя самогубством, чи, як хтось розповідає, прийшла на могилу до матері, і тут їй щось трапилось, - казав він.

Однак всі історії сходяться  в одному: скульптуру фундувала громада міста, отже, випадок все ж був резонансним.

- Раніше у скульптури були крила, та, швидше за все, відпали вони ще до війни. Вінок у руках - символ незаміжньої дівчини. А мітла, яку скульптура дівчини тримає в руках, - нагадування про гріх проти найріднішої людини, - каже пан Циклиняк.

Про "Дівчину з віником" розповідають і старожили 

Тарас Циклиняк також опублікував кілька відео розповідей старожилів Тернополя про "Дівчину з мітлою" на своєму каналі в YouTube "Давній Тернопіль".

В одній із розповідей йдеться про те, що на місці, де стоїть пам'ятник похована мама дівчини, а не вона сама. 

Наречена зникла на кладовищі

Про стару могилу журналістам "20 хвилин" розповідала тернополянка Лідія Ткач ще у 2010-му році. 

- Мені якось знайома лікарка показала цю могилу, - розповідає  Лідія Ткач. - Я тоді зауважила, що це - дуже незвичний пам'ятник. За однією з легенд, дочка із мамою якось бавилися, і дівчина випадково кинула у матір мітлою. Удар припав жінці просто у скроню. Від чого мати одразу померла.

Та дівчинка виросла. У неї з'явився хлопець.  Уже й дату весілля наречені призначили.У розпал святкування начебто люди помітили, що наречена зникла. Її довго шукали і знайшли лише через кілька днів. На кладовищі.

- Дівчина вже була мертвою, аж ворони на її плечах виклювали дві рани, - оповідає жінка. - Ніхто так і не дізнався, чому вона пішла на цвинтар у ночі та від чого померла...

"Дівчину хотіли видати за нелюба"

Новий погляд на пам'ятник у власному дослідженні розповідає тернопільська журналістка Ірина Небесна. Дівчина переповідає легенду, яку в дитинстві їй розповідала бабуся. 

- У Тернополі жила дівчина, закохана у художника. Але мачуха надумала віддати її заміж за багатого старого пана. Дівчина була в рідному домі ледь не наймичкою: мачуха її не любила, щоб та не зробила, за все її кляли. Бідолашна часто чула: “А нехай би тобі ворони плечі поклювали”. Тож вигідно віддати заміж небажану пасербицю – це було подвійне щастя, - розповідає Ірина. -  Тато за доньку не заступався. І ось в ніч напередодні весілля бідолашна пішла на цвинтар, на могилу до матері. Там довго плакала і, втомлена, заснула. А це була пізня осінь, під ранок вдарив мороз, дівчина замерзла на смерть. І голодні ворони таки поклювали їй плечі… 

За легендою, у пам’ять про цю історію батько поставив відповідну скульптуру: дівчина спить, схилившись на труну мами, з весільним вінком в одній руці та великими пензлем – символом кохання до художника – в іншій. А на плечах у неї дві великі ями – сліди від прокльону мачухи – де її поклювали птахи…  

Можливо, там похований чоловік

Ірина припускає, що "Дівчина з мітлою" насправді тримає в руках не мітлу, а погаслий факел, як символ згаслого життя.  Весільний вінок - це вінок із лавру,  а на плечах не сліди від клювання ворон, а місце, де були прикріплені крила. 

На підтвердження своїх слів дівчина публікує оригінал та переклад епітафію з надгробка. 

Отож, за однією із версій, це могила чоловіка, котрий народився в 1793 році, помер у 1841. І скульптуру йому поставили доньки. Виходить, усе геть навпаки, аніж у традиційній історії. 

Якій легенді вірити - тепер точно не доведе ніхто. Проте кожна  історія та сама скульптура вражають.