Християнська етика для школярів не обов'язкова? Ми зібрали думки тернопільських батьків та експертів

• Нещодавно у МОН заявили, що християнську етику у школах, як і раніше будуть викладати лише для охочих. Хоча раніше у відомстві розглядали можливість включити цей предмет до обов'язкових у 5–6-х класах усіх шкіл України.
• Ми запитали батьків, що вони думають з цього приводу. І суперечки з цього приводу виникли в них неабиякі. 

Ще влітку 2020-го очільники тернопільських церков виступили із зверненням до депутатів обласної ради зберегти викладання предмета «Християнська етика» у школах Тернопільщини з 1 по 11 класи, а в старших класах ще й новий предмет – «Основи сім’ї». Депутати облради підтримали священнослужителів та в свою чергу звернулися до міністерства освіти і науки України щодо збереження предмету «Християнська етика» у програмі закладів загальної середньої освіти України.

Впродовж останніх років християнську етику в більшості шкіл області викладають на основі додаткових предметів, факультативів і за заявами батьків. 

До слова щодо "Основ сім'ї" теж думка батьків неоднозначна. Деталі у матеріалі: "Контрацептиви – це зло, і до весілля ні..ні" Як експерти коментують скандальний курс "Основи сім'ї"

Мали впровадити як обов'язковий предмет

Як повідомляє "Укрінформ",  у лютому 2021 року МОН у проєкті типової освітньої програми для 5–9-х класів запропонувало впровадити обов’язкове викладання «Етики / Курсів морального спрямування» у 5–6-х класах усіх шкіл України.

Вже у березні міністр освіти і науки Сергій Шкарлет заявив, що предмет “Основи християнської етики” не є обов’язковим для вивчення у школі. І рішення про доцільність його включення до програми і надалі прийматиме сам заклад освіти. 

— Предмет “Основи християнської етики”, про який так довго точиться дискусія, не може бути обов'язковим для вивчення”, — сказав Шкарлет.

У більшості шкіл області предмет викладають 

Як пояснює начальниця обласного управління освіти Ольга Хома, для школярів області ці рішення нічого не змінюють.

— У нас є інваріативна та варіативна частина предметів. Перша — це обов'язкові предмети, які мають бути в кожній програмі. Варіативна складова — це додаткові години. Тут заклад обирає сам: які предмети він хоче, — каже головна освітянка області. — У більшості закладів батьки писали заяви на введення Християнської етики і за такими заявами діти могли вивчати.

Нові обговорення мали перевести "ХЕ" з варіативних (необов'язкових) у інваріативну частину для 5-6 класів. Але наступного року таких змін ще не буде. 

— Якщо брати до уваги усі заклади Тернопільщини, то у більшості батьки таки підтримують викладання цього предмета, пишуть заяви і діти відвідують уроки, — підсумовує Ольга Хома. 

Одні — за, інші — проти

Що думають батьки школярів про суперечки навколо релігійного предмета, ми запитали в спільноті "Тернопільські мамусі" у соцмережі Faceboоk  і думки розділились: одні кажуть, що це дискримінує права релігійних меншин, а інші — що відсутність таких уроків в закладах освіти призведе до моральної кризи суспільства. 

—  Християнська етика потрібна. Якщо вдома нема кому дитину навчити — то хоч в школі вчитимуть! Що поганого в християнські етиці? Там не вчать, в яку церкву ходити, там навчають добра, людяності, вдячності, любові! Дитина має рости з розумінням цінності любові та сім’ї!  А не лише фінансової грамотності та статевого виховання, — вважає тернополянка Наталія Мар'яш.

Але чимало батьків вважає, що  у школі цей предмет є зайвим. При церквах діють катехитичні школи, тому батьки, які бажають виховувати дитину в християнській вірі, можуть приводити її туди. Мовляв, школа повинна бути відокремлена від релігії.

— Моя дитина тільки піде у перший клас цього року. Рахую, що такого предмету не потрібно. А якщо сім'я не християни? А якщо взагалі атеїсти? Навіщо їм такий предмет. А от уроки фінансової грамотності, статевого виховання дуже потрібні, — пише тернополянка Марія Киреєва. 

"Конституція конституцією..."

У соцмережах розгорілись гарячі дискусії серед батьків. 

— Якщо комусь видається нормальним, що дитині засмічуватимуть мізки антинауковою маячнею в закладі, котрий по своїй суті є науковим - це не є нормально. Радила би таким батькам свої потаємні (а швидше ні) бажання реалізовувати в закладах, котрі для цього існують — церкви, мечеті, синагоги, костьоли, секти і т.п. Школа — не місце для релігійної пропаганди, — вважає тернополянка Ольга Дунець. 

Дехто з батьків вважає, що компроміс таки можна знайти. 

— Є різні віросповідання, тому не можна як обов‘язковий урок . В нас був катехизм 1 рік , першим уроком — 1 раз в тиждень. Діток чудово підготували до 1 сповіді та причастя , а ті з класу хто має іншу віру спокійно могли приходити на 2 урок , — пише Олександра Лавришин.

Інші категорично проти "нав'язування дітям тих чи інших цінностей".

Коментарі

"Урок ОХЕ є екуменічний, позаконфесійний і ознайомлювальний"

Діана Кондра, вчителька християнської етики:

Курс "Основи християнської етики" і не був обов'язковим у школі, його затверджувала педагогічна рада за згодою батьків. Більшості критики виникало у питаннях: 1) кваліфікованих кадрів; 2) змісті освітньої програми.3) упередженому ставленні, що Церква щось нав'язує дітям.

Зі своєї практики скажу, що я відкрита до зауваг і відвідин батьків на уроках. Урок ОХЕ є екуменічний, позаконфесійний і ознайомлювальний.

Серед переваг цього предмета: вивчення моральних чеснот, які є загально людськими і притаманні усім релігіям; поглиблення знань про Християнство в світі і Україні. Спілкування і обмін досвідом учнів різних конфесій (кожен учень розповідає, як християнство впроваджується у них в церкві).

Чому у школі має бути цей урок? Бо церква навчає суто конфесійно ( вчення і догмати лише ті, які офіційно визнаються певною вірою), а на уроці ОХЕ — вчення усіх християнських церков.

"Християнство починається з сім'ї"

о.Володимир Зубілевич, священнослужитель ПЦУ:

— Не можу вам сказати нічого про обговорення ситуації на законодавчому рівні, але однозначно це питання є важливим в суспільстві, зважаючи на зміни в сучасному суспільстві і різні виклики, які диктує сучасність. Християнське виховання є потрібне суспільству. Але яким чином воно мало б відбуватись і як це впроваджувати: в обов'язковому форматі або на вибір батьків — дещо інше питання. 

Хотів би додати, що найкращим прикладом для будь-якої дитини є її батьки. І це стосується не лише християнського виховання, а й морального, громадського та патріотичного. Якщо батьки будуть жити за християнськими законами — то і діти будуть, якщо батьки будуть законослухняними громадянами, так само чинитимуть і діти. 

"Подібні уроки мають право бути за межами школи

Андрій Шкула, депутат районної ради, молодий батько:

—  Як політик, нехай наразі і регіонального рівня, я вважаю уроки християнської етики (чи інші замасковані, але такої ж суті предмети) є зайвими в сучасній школі. Україна —  світська держава, а релігія відокремлена інституція. Крім того, у нас вільне віросповідування чи невірство. В школах варто впроваджувати предмети, котрі додадуть дітям впевненості в собі, швидше соціалізують, пояснять що добре, а що погано без релігійної складової.

Зрештою, в шкільні роки є купа загроз, як от алкоголь, наркотики, булінг, ранній секс. І доречними були б предмети, які вчать вирішувати ці проблеми.

Як батько школяра я також не в захваті, що хтось буде лякати дитину гріхом і кимось зверху. Загалом ж, бо Тернопіль — християнське середовище, подібні уроки мають право бути при церкві чи за межами школи. Хто захоче, той і приведе дитину.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.