«На випускний прийдуть з обручками та візками»

Вони не розуміють, що ж нового зі шкільної програми зможуть вивчити діти за додатковий шкільний рік. Хоча, як кажуть фахівці, йдеться не просто про один додатковий рік, а про зміну системи та структури школи загалом. 
Нагадаємо, у жовтні 2016 року Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону "Про освіту". Ним передбачено ряд змін, зокрема і запровадження 12-річної освіти. 

Вона складатиметься з початкової освіти тривалістю 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років - її здобуватимуть у гімназії, і профільної середньої освіти тривалістю 3 роки, яку здобуватимуть у ліцеї чи закладах професійної освіти. У перший клас 12-річної школи діти підуть 1 вересня 2018 р., відповідно у 12-й – у 2029-му. Запровадження такої освіти, на думку ініціаторів закону, дозволить скоротити на більшості спеціальностей навчання за освітнім рівнем бакалавра до 3-х років. Тож діти, які навчались 15 років – школа+бакалаврат, так і навчатимуться. 
Загалом у проекті виписано усю нову структуру. В тому числі  автори акцентують і на покращенні умов праці вчителів. Також  наголошують на тому, що 11-річна освіта сьогодні є лише в Україні, Білорусі та Росії і не відповідає міжнародним стандартам. Утім, у цієї реформи, як і в інших, є противники. Причому як серед  батьків, так і серед освітян.

У реформу вірять не всі 
Противники 12-річної освіти акцентують увагу насамперед на подовженні тривалості навчання та неготовності України до таких змін. Якщо просто, то люди не вірять, що у школі щось вдасться змінити. Чи мають сумніви щодо доцільності запровадження такої освіти і пересічні тернополяни, ми поцікавились у них. 

- Ми вже мали переходити на дванадцятирічку у 2002 році, - каже тернополянка Ольга Саврай. – І що? Перейшли? Зараз час такий – говорити про реформи. Я не уявляю, що мій 18-річний син робитиме у школі. Після випускного відразу в армію?
Також тернополяни, як і решта українців, мають сумнів щодо того, чи довчаться  до випускного дівчата. Мовляв, на випускний деякі учениці підуть з обручками на пальцях та дитячими візками.

- У 18 років багато дівчат уже думають про хлопців, сім’ю, - каже тернополянка Інна Волянюк. – Я й сама, за теперішніми мірками, рано вийшла заміж. Тому мені важко уявити 18-річну ученицю, яка думає лише про навчання.  

У покращення системи освіти після реформування вірить мало хто. 
- Хотілося б,  щоб усе було так, як обіцяють, - каже вчитель Оксана (прізвища просила не вказувати – прим. ред.). – Однак ми вже маємо багато прикладів, коли після реформування  майже нічого не змінилося. Або починають реформувати, але та реформа зависає. Це черговий експеримент над дітьми. 

Дехто із тернополян вважає, що українська школа не настільки комфортна, щоб дитина ходила туди аж 12 років. І сумнівається, що після запровадження реформи вона стане комфортнішою. А відтак не схвалюють реформи.

- Дитина йде в школу у 6 років, і це означає що після реформи їй доведеться ходити в школу до 18 років, - каже Іван Савчук, батько двох школярів, за освітою педагог. - А якщо дитина народилася восени, у батьків виникне справжня дилема - давати дитину в школу у неповні 6, що дуже складно для дитини, чи давати у перший клас майже в 7 років, і тоді вона буде ходити в школу до майже 19-ти.

У цій освітній реформі є ще політичний аспект, вважає він. Мовляв, питання 12-річної освіти в Україні активно обговорюється уже не менше 12 років. Але зі зміною президента міняється міністр освіти і знову міняється зміст реформ. 

- Так уже було кілька разів, і не факт, що ситуація знову не повториться, - додає він. -  Враховуючи невдоволення народу діючою владою, не виключений такий варіант, що цю реформу розпочнуть втілювати, але навряд чи зможуть довести її до кінця. Прийдуть нові люди і будуть морочити голову своїми ідеями.

Стресу не повинно бути
Чи не найбільше тернополяни бояться, що до таких змін не будуть готовими самі школярі. Натомість психологи вважають, що боятись реформи не варто. Як і того, що ряди випускників складатимуться із заміжніх дам із дітками.

- Йдеться не просто про збільшення навчання на один рік, - каже методист психологічної служби освіти Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Галина Несмашна. – А загалом про зміну концепції освіти. Тож якщо все зроблять, як і заплановано, перехід на 12-річну систему не стане стресом. Адже до цього дітей готуватимуть поступово, і вони, йдучи в перший клас, уже знатимуть, що навчатимуться не 11, а 12 років. 

Якби зараз одинадцятикласникам сказати, що вони вчитимуться ще рік, звісно, був би стрес і нерозуміння, каже вона. А так перехід запланований, отже, поступовий. Тож коли запровадять 12-річку, суспільство має бути готове. 

- Можливо, у батьків є якісь страхи. Приміром, про те ж заміжжя у школі, - каже вона. – Однак багато чого залежить і від виховання, і від бачення дитиною свого майбутнього. Загалом же молодь сьогодні не поспішає одружуватись. Наразі, як в інших європейських країнах, про сім’ю багато хто починає задумуватись після 30-ти. Раніше це викликало подив, зараз ні.

Також пані Несмашна додає, що якщо справді з’явиться профільна школа і дитина зможе приділяти уваги тому, що її цікавить, то бажання вчитись збільшиться. 
- Єдині, кому може бути важко перелаштуватись, це вчителі, - додає вона. – Особливо ті, які пропрацювали в освіті багато років. 

Читайте також: У Німеччині вчаться до 18-19 років, у Перу – до 16-17
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google