Чи буде християнська етика обов'язковою для тернопільських школярів? За що проголосували депутати міськради

• У серпні у МОН заявили, що християнську етику в школах, як і раніше, будуть викладати лише для охочих. 
• А вже 3 вересня депутати Тернопільської міської ради прийняли програму порядок Впровадження модифікованої програми «Основи християнської етики» (1- 9 класи) для закладів  освіти Тернопільської міської територіальної громади.
• Чи став предмет відтепер обов’язковим для всіх учнів  і чи не є це порушенням, з’ясовували журналісти «20 хвилин». 
• Завдяки Вашим підпискам ми можемо готувати більше цікавих матеріалів. Дякуємо за підтримку незалежної журналістики!

Стаття 35 Конституції України визначає: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність».

Стаття також визначає, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Освіта відокремлена від церкви

Більше того, державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер.

Судячи з цього, пряме нав’язування конкретної релігії у школах забороняється.

12 липня 2021 року Міністерство освіти та науки затвердило модельні навчальні програми для шкіл. За ними школи можуть працювати з 2022 року. Ці документи визначають орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст предмета або інтегрованого курсу та види навчальної діяльності. Таким чином, усі п’ятикласники навчатимуться за новими програмами НУШ.

Серед затверджених програм для 5-6 класів є інтегровані курси та факультативи. З  напрямку духовно-морального спрямування пропонують 4 курси: два курси етики різних авторських колективів, «Культура добросусідства» та «Вчимося жити разом». Також за вибором шкіл етику учням можуть викладати не факультативом, а в межах курсу про здоров’я.

До переліку цих програм не увійшли ще три програми: «Основи християнської етики», «Біблійна історія та християнська етика» й «Християнська етика в українській культурі». Тож частина батьків і педагогів після цієї новини вважали, що питання християнської етики в школах закрите. Проте не в Тернополі?

Нагадаємо, що влітку 2020-го очільники тернопільських церков виступили зі зверненням до депутатів обласної ради, аби зберегти викладання предмета «Християнська етика» у школах Тернопільщини з 1 по 11 класи, а в старших класах ще й новий предмет – «Основи сім’ї». Депутати облради підтримали священнослужителів та звернулися до Міністерства освіти і науки України щодо збереження предмету «Християнська етика» у програмі закладів загальної середньої освіти України. 

Впродовж останніх років християнську етику в більшості шкіл області викладають на основі додаткових предметів, факультативів і за заявами батьків. 

Християнська етика повернеться у школи Тернополя?

Начальниця управління освіти і науки Тернопільської міської ради Ольга Похиляк пояснила «20 хвилин», як має працювати рішення сесії на практиці. За її словами, урок «Основи християнської етики» не буде обов’язковим, а наразі лише додатковим – факультативом. Предмет будуть викладати у школах уже з вересня. 

• Даний факультатив фінансуватиметься за кошти місцевого бюджету, бо Програму депутати Тернопільської міськради прийняли на регіональному рівні. Триватиме урок пів години у початковій школі, годину – для учнів 5-9-их класів, – інформує пані Похиляк.

Ольга Похиляк наголошує на кваліфікації учителів, що будуть викладати цей предмет.

• Викладатимуть факультатив учителі, які пройшли курси, знайомі з його викладанням, мають досвід, – каже начальниця.

Ми запитали у начальниці, чи зможуть предмет ставити в розкладі між основними уроками і що в такому випадку робити іншим учням, які не схочуть відвідувати цей факультатив. Конкретної відповіді від головної освітянки міста так і не отримали.

— Є уроки інваріативної частини – це основні предмети навчального процесу, а є варіативні, тобто додаткові години для факультативів, – зазначає пані Похиляк.

Начальниця підтвердила, що «Основи християнської етики» будуть по-бажанню: хто хоче відвідує, хто не хоче – не відвідує. 

Однак, чи буде це насправді так? Побачимо з часом і обов'язково напишемо. 

Ми попросили речницю Тернопільської міської ради Мар’яну Зварич надати копію рішення сесії. Однак вона повідомила, що воно буде опубліковане протягом п'яти робочих днів, згідно із законодавством. Ніяких коментарів більше не дає.

Читайте також: Християнська етика для школярів не обов'язкова? Ми зібрали думки тернопільських батьків та експертів

Батьки поділилися на табори

Журналісти «20 хвилин» запитали у батьків школярів в соцмережах, чи потрібно викладати «Основи християнської етики» в школі. 

Одні вважають цей предмет необхідним, адже він навчає дітей милосердя і духовності.

Інші ж – категоричні противники: ні релігійній пропаганді. 

Треті взагалі уважають, що духовність починається з сім’ї.

А четверті – мають креативну свою точку зору щодо цього.

Коментарі

«Урок ОХЕ є екуменічний, позаконфесійний і ознайомлювальний»

Діана Кондра, вчителька християнської етики:

— Курс «Основи християнської етики» і не був обов'язковим у школі, його затверджувала педагогічна рада за згодою батьків. Більшості критики виникало у питаннях: 1) кваліфікованих кадрів; 2) змісті освітньої програми.3) упередженому ставленні, що Церква щось нав'язує дітям. Зі своєї практики скажу, що я відкрита до зауваг і відвідин батьків на уроках. Урок ОХЕ є екуменічний, позаконфесійний і ознайомлювальний. Серед переваг цього предмета: вивчення моральних чеснот, які є загально людськими і притаманні усім релігіям; поглиблення знань про Християнство в світі і Україні. Спілкування і обмін досвідом учнів різних конфесій (кожен учень розповідає, як християнство впроваджується у них в церкві). Чому у школі має бути цей урок? Бо церква навчає суто конфесійно ( вчення і догмати лише ті, які офіційно визнаються певною вірою), а на уроці ОХЕ — вчення усіх християнських церков. 

«Християнство починається з сім'ї»

 о.Володимир Зубілевич, священнослужитель ПЦУ: 

— Не можу вам сказати нічого про обговорення ситуації на законодавчому рівні, але однозначно це питання є важливим в суспільстві, зважаючи на зміни в сучасному суспільстві і різні виклики, які диктує сучасність. Християнське виховання є потрібне суспільству. Але яким чином воно мало б відбуватись і як це впроваджувати: в обов'язковому форматі або на вибір батьків — дещо інше питання.  Хотів би додати, що найкращим прикладом для будь-якої дитини є її батьки. І це стосується не лише християнського виховання, а й морального, громадського та патріотичного. Якщо батьки будуть жити за християнськими законами — то і діти будуть, якщо батьки будуть законослухняними громадянами, так само чинитимуть і діти. 

 «Подібні уроки мають право бути за межами школи»

 Андрій Шкула, депутат районної ради, молодий батько:

—  Як політик, нехай наразі і регіонального рівня, я вважаю уроки християнської етики (чи інші замасковані, але такої ж суті предмети) є зайвими в сучасній школі. Україна —  світська держава, а релігія відокремлена інституція. Крім того, у нас вільне віросповідування чи невірство. В школах варто впроваджувати предмети, котрі додадуть дітям впевненості в собі, швидше соціалізують, пояснять що добре, а що погано без релігійної складової. Зрештою, в шкільні роки є купа загроз, як от алкоголь, наркотики, булінг, ранній секс. І доречними були б предмети, які вчать вирішувати ці проблеми. Як батько школяра я також не в захваті, що хтось буде лякати дитину гріхом і кимось зверху. Загалом ж, бо Тернопіль — християнське середовище, подібні уроки мають право бути при церкві чи за межами школи. Хто захоче, той і приведе дитину.

Юридична довідка:

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»

Стаття 6. Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)

Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Доступ до різних видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.

Не допускається обмеження на ведення наукових досліджень, у тому числі фінансованих державою, пропаганду їх результатів або включення їх до загальноосвітніх програм за ознакою відповідності чи невідповідності положенням будь-якої релігії або атеїзму.

Громадяни можуть навчатися релігійного віровчення та здобувати релігійну освіту індивідуально або разом з іншими, вільно обираючи мову навчання.

Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.

Викладачі релігійних віровчень і релігійні проповідники зобов'язані виховувати своїх слухачів у дусі терпимості і поваги до громадян, які не сповідують релігії, та до віруючих інших віросповідань.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.