1400 гектарів у місті, схоже, будуть ділити

Обертів набирає проблема з більш ніж 1400 гектарами в районі „Кутківців” і „Пронятина”, які зараз в підпорядкуванні Науково-дослідного виробничого господарства «Наука» (підрозділ Тернопільського національного економічного університету).
Проблема полягає в тому, що згадані землі в 90-х роках були закріплені за радгоспом "Тернопільський" і, згідно із законом, при реорганізації підприємства підлягали розпаюванню та приватизації між працівниками радгоспу. Проте, стверджують працівники, в ті ж 90-ті роки тодішні керівники радгоспу та інші зацікавлені особи послались на те, що є рішення загальних зборів трудового колективу, яким працівники нібито погодились передати землі для науково-дослідної роботи і відмовились від розпаювання.

Відкрили дві кримінальні справи
Упродовж останніх років люди оббивають пороги чиновників, аби довести, що вони не відмовлялись від розпаювання та борються за відновлення процесу приватизації землі.
- Навчальний заклад і обласна рада у свій час виступили ініціаторами, аби від радгоспу "Тернопільський" вся земля та майно перейшли закладу як структурний підрозділ, - каже правозахисник Андрій Кукурудза. - Це призвело до того, що працівники втратили законне право на приватизацію, тобто на отримання майнових та земельних паїв. І основними у цьому процесі є загальні збори працівників, які нібито прийняли рішення про передачу майна. Хоча насправді, зі слів людей та за результатами слідчих дій, випливає, що зборів не було. Протоколу нема, люди такого рішення не приймали. Тобто є факт масштабної фальсифікації.
Наразі правоохоронці відкрили два кримінальних провадження.
- Одне розслідування стосується розбазарювання земель, які раніше належали радгоспу, справа порушена за фактом, - пояснює пан Андрій. - Інше провадження - незаконних дій посадових осіб, які фактично призвели до втрати працівниками радгоспу права на приватизацію цього сільськогосподарського підприємства. В обох справах, думаю, будуть фігурувати посадові особи навчального закладу, обласної та міської ради, посадовці Фонду державного майна.
У редакції є відповіді міської ради та ТНЕУ, у яких йдеться про те, що роздачі земель радгоспу (на ділянки під міське кладовище – прим. авт. ) не було. Тобто офіційно площі з 90-х років не змінювались, а самі землі нині використовують для науково-дослідних та господарських цілей "Науки".
Однак колишні працівники радгоспу разом із юристом стверджують, що це неправда.
- Підозрюю, що за часів існування радгоспу в загальну площу земельної ділянки не включали площі ровів, канав, заболочених ділянок, - говорить пан Андрій. - Тому тепер, коли вже віддали частину нормальної землі, порахували ту, яку раніше документально не враховували. Фактично нібито і не змінилося нічого. Але ці всі моменти має встановити слідство.
Поки тривають розслідування, працівники радгоспу відновлюють свої права через суд. Наразі подали позов до окружного адміністративного суду, у якому ставлять вимоги про визнання протиправним і просять скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 року, наказ Міністерства сільського господарства і продовольства України (на даний час - Міністерства аграрної політики та продовольства України) від 28 березня 1995 року та наказ Міністерства освіти і науки України від 17 липня 1997 року, якими, власне, землю радгоспу віддали навчальному закладу. Тобто колишні працівники радгоспу "відмотують" все до первинного стану, аби продовжити (відновити) процес розпаювання та приватизації.
Вигода є і для міста також
Право на розпайовані землі мають лише живі працівники, а не їхні родини. Нині залишилось лише 280 працівників із 400. Якщо розпаювання таки відбудеться, люди не отримають і половини землі, яка була в радгоспу, адже кожен із пайовиків отримає в середньому по два гектари.
- Роками ми стукали в різні двері та оббивали пороги, аби нам допомогли відновити наше законне право, - каже один з колишніх працівників радгоспу (прізвище та імя редакції відоме — прим. авт.). - Марно! Тому зараз активніше виборюємо це право. Частина людей вже настільки озлоблена, що кажуть, якби була можливість розпаювати всю землю між працівниками, то добровільно не віддали б залишки землі ні ТНЕУ, ні міській раді.
Фахівець з питань землекористування та земельної сфери Михайло Федишин говорить, що при відновленні процесу розпаювання та конституційного права людей виграють усі сторони.
- Якщо розпаювання відбудеться, то колишні працівники отримають земельну частку – паї площею, яка є середньою для області, тобто близько два гектари кожен, - каже пан Михайло. - З тих, що залишаться, можна сформувати земельний резерв для розвитку міста з перспективою використання до 2050 року. Частину землі варто залишити для дослідних випробовувань універститету. Перспективна площа дозволить розмістити як багатоповерхову житлову забудову – новий масив, так і ділянки під садибну будову чи садівництво. Приватизацію радгоспу призупинили незаконно, також сумнівною є передача земель навчальному закладу. Вирішенням цього питання можна одночасно "вбити" декількох зайців: люди отримають свої законні наділи, тернополяни – землі, припиниться ущільнена забудова. Там, де були теплиці, є площі з інфраструктурою – асфальтованими дорогами, приміщеннями, водо- й газопостачанням. Ці місця є перспективними технопарками, а це прибутки міста, робочі місця, податки.
Журналісти “RIA плюс” стежать за ситуацією з розпаюванням та кримінальними провадженнями. Процес для людей буде непростим, бо йдеться про землю, а земля - це гроші. Біля тих 1400 гектарів гріють руки і хочуть гріти в майбутньому десятки чиновників та посадовців різного калібру, які триматимуться за землю "зубами".
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.