16 лютого вшановують пам'ять Народного Героя України, нашого земляка Дмитра Лабуткіна

Діана Олійник

З 2018 року 16 лютого — в день загибелі Дмитра Лабуткіна — в Україні на державному рівні відзначають День вшанування військового журналіста України.

Військовий журналіст, назавжди 28-річний офіцер Дмитро Лабуткін загинув як справжній воїн, під час бойових дій у найгарячішій на той момент точці проведення АТО – в секторі С, районі міста Дебальцеве, пишуть у соцмережі в групі "Кременеччина".

Дмитро з родини військового, з вибором не вагався, після школи закінчив Львівський інститут Сухопутних військ та підправився служити в Севастополь. Навесні 2014-ого, під час навали «зелених чоловічків», попри погрози та небезпеку, продовжував виконувати свою роботу – висвітлювати процес окупації півострова російськими загарбниками.

Коли в Криму українському військовому журналісту перебувати та працювати стало взагалі неможливо, він не зрадив присязі. Дмитро разом із дружиною та маленькою донечкою переїхав в Одесу.

А в січні 2015-ого поїхав виконувати свою роботу на передову, в ту місцину, яку цивільні ЗМІ на той момент вже охрестили «Дебальцівський котел».

Саме з його матеріалів Україна та світ бачили останні події, що відбувались на Дебальцівському плацдармі взимку 2015-ого.

16 лютого 2015-ого він, перебуваючи в складі колони, потрапив під обстріл.

19 лютого бойовики надіслали дружині Дмитра та виклали в мережу жахливе відео з тілами наших загиблих. З кишені одного з загиблих бойовики дістали посвідчення і показали на камеру «Посвідчення офіцера. Лабуткін Дмитро Вітальович»…

Згодом тіло офіцера вдалось забрати та впізнати. Дмитра Лабуткіна поховали лише 25 березня на батьківщині в селищі Білокриниця. В нього залишилась дружина та маленька донечка. Військовий журналіст – людина, що тримає одночасно дві види зброї: автомат, який використовує на полі бою та відеокамеру, якою бореться в інформпросторі брехні та фейків.

Читайте також Тернопільщина попрощалася з військовим журналістом Дмитром Лабуткіним

Довідка

Лабуткін Дмитро Віталійович: Дата та місце народження: 11 грудня 1986 р., м. Кременець, Тернопільська область.

Дата та місце загибелі: 16 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Капітан 3 рангу (посмертно).

Посада: Заступник редактора (виконував обов'язки прес-офіцера сектора "С").

Підрозділ: Телерадіокомпанія МОУ ''Бриз'' ВМС ЗСУ.

Сімейний стан: Залишилася батьки, сестра, дружина та донька.

Місце поховання: с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область

Нагороди: Указом Президента України № 366/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) Наказом міністра оборони України у грудні 2015 року нагороджений відзнакою "За військову доблесть" (посмертно). Указом № 18 від 24 липня 2016 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).