“‏Медичну таємницю‭” ‬в поліклініках Тернополя видають без проблем

Журналісти‭ "‬20‭ ‬хвилин‭" ‬дізнавалися,‭ ‬чи легко отримати чужі медичні картки тернополян у міських поліклініках.‭
Журналістське дослідження ми розпочинаємо ще в редакції.‭ ‬Серед наших працівників дізнаємося,‭ ‬хто в якій поліклініці приписаний.‭ ‬Також записуємо адресу,‭ ‬де вони проживають.‭ ‬Таким чином,‭ ‬ми лише знаємо ім’я та прізвище,‭ ‬поліклініку,‭ ‬де зберігається медична картка,‭ ‬а також адресу людини.‭ ‬Всі особи,‭ ‬яких залучили до нашого дослідження,‭ ‬не проти,‭ ‬аби ми використали їхні дані та отримали медичні картки.
Вирушаємо на‭ “‬полювання‭” ‬за картками разом із фотографом.
Починаємо з міської поліклініки‭ №‬3,‭ ‬що на вул.‭ ‬Волинській.‭ ‬Заходимо за чергою.‭ ‬Працівник із фотокамерою спочатку‭ ‬-‭ ‬аби зайняти зручне місце для фото та відеозйомки.‭ ‬Слідом за ним‭ ‬-‭ ‬кореспондент,‭ ‬який в дослідженні вдає‭ “‬хвору‭” ‬людину.‭ ‬У реєстратурі працівників немає.‭ ‬В черзі стоять двоє людей.‭ ‬Прилаштовуємося за ними.‭ ‬Чекаємо хвилин десять,‭ ‬але працівники в реєстратурі,‭ ‬де зберігаються картки,‭ ‬так і не з’являються.‭ ‬Вирішуємо пришвидшити процес.‭ ‬Тому з претензіями підходимо до віконця,‭ ‬де зберігаються інші медичні документи.
-‎ ‏Я з роботи лише на годину відпросився.‭ ‬Скільки ще можна чекати,‭ ‬де працівники реєстратури‭? ‬-‭ ‬підвищеним тоном запитує один із кореспондентів у реєстратурі.
    Та ще хвилинку зачекайте,‭ ‬напевне в‭ ‬19-му кабінеті з лікарями спілкується,‭ ‬а ось вона вже йде,‭ ‬-‭ ‬відказує жінка та показує на іншу,‭ ‬яка поспішає назустріч.‭
Жінка займає своє робоче місце та починає обслуговувати пацієнтів.‭ ‬Двоє тернополян,‭ ‬які стояли перед нами,‭ ‬прийшли на прийом до лора.‭ ‬Медпрацівниця запитує прізвище та адресу.‭ ‬За декілька секунд видає картки.‭ ‬Ми ж вирішили відвідати терапевта.‭ ‬Підходимо до віконця й скаржимося на загальну слабкість,‭ ‬болі в горлі.
-‎ ‏Вам до терапевта потрібно спочатку,‭ ‬а він вже скаже,‭ ‬куди йти,‭ ‬-‭ ‬говорить жінка з реєстратури.‭ ‬-‭ ‬Картка у нас‭? ‬Ваше прізвище та адреса.
Називаємо жінці дані нашого колеги і за декілька секунд медкартка вже у нас.‭ ‬Ані документів,‭ ‬ані додаткової інформації у нас більше не запитують.
Відходимо від віконця та чекаємо,‭ ‬коли підійде інший відвідувач,‭ ‬аби медпрацівниця в реєстратурі відволіклася.‭ ‬За хвилину так і стається.‭ ‬Старший чоловік підійшов за своєю карткою і жінка почала її шукати,‭ ‬ми ж непомітно виходимо з карткою на вулицю.
Паспорт ніхто не запитує
Сідаємо в авто та їдемо в поліклініку‭ №‬1,‭ ‬що на вул.Острозького.‭ ‬Там до реєстратури черга більша.‭ ‬Шість пацієнтів стоїть біля віконця,‭ ‬де видають картки.‭ ‬Журналіст із фото займає зручне місце.‭ ‬Інший стає в чергу.
-‎ ‏Мені б до лора,‭ ‬щось горло болить,‭ ‬-‭ ‬каже кореспондент медпрацівниці в реєстратурі.‭ ‬-‭ ‬Картка у вас.‭ ‬Останній раз був під час епідемії грипу.
Називаємо чужі дані та чекаємо на картку.‭ ‬Медпрацівник,‭ ‬тримаючи її в руках,‭ ‬запитує як по батькові пацієнта.‭ ‬І тут виникає проблема.‭ ‬Бо ж в наших працівників,‭ ‬чиїми даними користуємося,‭ ‬по батькові не запитували.‭ ‬Кореспондент робить вигляд,‭ ‬що не почув і перепитує,‭ ‬намагаючись‭ “‬згадати‭”‬.‭ ‬Підказав інформацію колега з фотоапаратом.‭ ‬Перешіптування жінку з реєстратури не здивувало.‭ ‬Вона без вагань віддає картку,‭ ‬не запитавши жодних документів.‭ ‬За нами зібралася черга з кількох людей,‭ ‬тож,‭ ‬отримавши документ,‭ ‬виходимо з приміщення поліклініки,‭ ‬знаючи,‭ ‬що нас й так не помітять.
Наступним і останнім закладом на нашому маршруті є міська поліклініка‭ №‬1,‭ ‬що на вул.‭ ‬Купчинського.‭ ‬Там в реєстратурі картки видають одразу в кількох віконцях.‭ ‬Підходимо до вільного.‭ ‬Розповідаємо нашу‭ “‬легенду‭” ‬про хворе горло та просимо картку.
-‎ ‏Ой,‭ ‬ви знаєте,‭ ‬до лора квиточки уже закінчилися.‭ ‬Тому краще завтра підійдіть,‭ ‬-‭ ‬пропонують нам.
Просимо жінку дати картку та направлення до терапевта хоча б.‭ ‬Вона перепитує прізвище та адресу й видає картку.‭ ‬Отримавши медичну історію хвороб чужої людини,‭ ‬виходимо з приміщення поліклініки.
Для того,‭ ‬аби отримати три чужих медичних картки в трьох різних поліклініках міста,‭ ‬нам знадобилося трохи більше години та інформація,‭ ‬яку може дізнатися будь-хто.‭ ‬Адже,‭ ‬знаючи прізвище та ім’я тернополянина,‭ ‬можна дізнатися адресу.‭ ‬А вже знаючи ці всі дані,‭ ‬можна отримати медичну картку.‭ ‬Виходить,‭ ‬що дізнатися,‭ ‬чим хворіє людина та при потребі використати цю інформацію проти неї,‭ ‬цілком реально.
Згідно з законом,‭ ‬як розповідає юрист Василь Когут,‭ ‬медична таємниця людини захищена.‭ ‬Медична картка є чи не найбільшим джерелом такої інформації.‭ ‬Бо ж там зазначені факти відвідування лікаря,‭ ‬медичних обстежень і діагнозів.
-‎ ‏Згідно зі ст.‭ ‬32‭ ‬Конституції України,‭ ‬ніхто не має права здійснювати втручання в особисте і сімейне життя людини,‭ ‬окрім випадків зазначених в законі,‭ ‬-‭ ‬каже юрист.‭ ‬-‭ ‬Як продовження норми Конституції‭ ‬-‭ ‬ст‭ ‬286‭ ‬Цивільного кодексу.‭ ‬У ній йдеться,‭ ‬що фізична особа має право на таємницю про стан здоров’я,‭ ‬про факт звернення до медиків,‭ ‬діагноз,‭ ‬результати обстеження.‭ ‬А всі ці дані є в картці.‭ ‬Тому заволодіння нею без відома людини‭ ‬-‭ ‬порушення її немайнових прав.‭ ‬І згідно зі ст.‭ ‬275‭ ‬Цивільного кодексу людина має право на захист своїх прав у суді з вимогою моральної та матеріальної компенсації.
Подавати до суду,‭ ‬згідно з законом,‭ ‬постраждала людина може як на особу,‭ ‬яка заволоділа її особистими даними,‭ ‬так і на заклад,‭ ‬який ці дані не зберіг.
Кореспонденти‭ “‬20‭ ‬хвилин‭” ‬мав на меті не підставити медпрацівників чи створити їм проблеми,‭ ‬а лише показати недоліки системи,‭ ‬які порушують конституційні права людини.
Варто зазначити,‭ ‬що ідея подібного дослідження частково запозичена в колег-журналістів з одного з міст України.‭ ‬Там кореспонденти також намагалися отримати медичні картки колег.‭ ‬Щоправда,‭ ‬їм це вдалось не у всіх медзакладах,‭ ‬де вони побували.‭ ‬У Тернополі ж у міських поліклініках ми отримали ці документи без проблем.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.