Активіст Павло Іванечко виграв суд у міськради

Тернопільський активіст, який проживає з родиною у Гаях Шевченківських, а працює в Тернополі, звернувся до суду.

Останнє засідання у справі позову активіста до міськради відбулось у Тернопільському міськрайонному суді у п’ятницю, 5 травня. Суд виніс постанову, якою задовольнив вимоги позивача частково. Однак, йдеться про задоволення саме тих вимог, якими міськрада поділила дітей на «своїх і чужих». 

- Ми вимагали скасувати повністю рішення виконкому, - розповідає Павло Іванечко. -  Тобто, в рішенні було вказано, що діти, які проживають в Тернополі, отримують певні привілеї, а діти з інших населених пунктів таких привілеїв не мають і від чого змушені були платити майже вдвічі більше. Цим рішенням виконком також  встановлював пільгову оплату для певних категорій, яким в принципі пільги передбачені вищими нормативними актами, законами. Йдеться про дітей з багатодітних сімей, з малозабезпечених.  Ці пункти рішенням суду збережено. 

Нагадаємо, 22 лютого 2017 виконком міськради прийняв рішення, яким встановив плату за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах Тернополя загалом. У ньому були пункти, якими для дітей із сімей, які належать до інших територіальних громад, виконком встановив значну вищу оплату за харчування. Так, для тернополян тарифи на харчування дітей у садку залишились незмінними – 60% вартості сплачують батьки, 40% - міськрада. Всім іншим з березня доводиться платити повну суму. Родина без прописки має доплачувати за харчування у дитсадку майже 200 грн. 

І хоч, за однією із версій, таке рішення міськради було «помстою» останньої за небажання приміських сіл об’єднуватись з Тернополем, постраждали й інші. Адже у тернопільських садках, крім дітей із приміських сіл, навчаються і діти без місцевої «прописки», чиї батьки приїхали до Тернополя, роками тут орендують  житло, працюють і сплачують податки у бюджет Тернополя. Для них вихід із ситуації – принести довідку із жеку про фактичне проживання. Однак не кожен орендар світить інформацію, що в нього орендують житло. Тому це обурило багатьох.

У суді, зокрема на останньому засіданні, представник міськради доводив, що орган місцевого самоврядування має право вирішувати, скільки кому платити і жодної дискримінації у  згадуваному рішенні нема. Апелювали і до аналогічних рішень в інших містах, і навіть до Конвенції з прав людини. 

- Ми твердо наголошуємо на тому, що харчування не є частиною права на освіту, - повідомила під час судового засідання юрист міськради. -  Ми ведемо до того, що право на освіту позивача у вигляді харчування у дитини дошкільному навчальному закладі не може бути порушеним, оскільки законом не надано права для всіх дітей пільгово харчуватись. Закон не зобов’язує органи місцевого самоврядування всіх дітей харчувати безкоштовно.

Окрім того, згадували представники міськради і те, що бюджет Тернополя – це гроші тернополян. А на репліку про те, що бюджет Тернополя наповнюють не виключно люди з тернопільською пропискою, проскочила і відповідь, що сплачувати податки – почесний обов’язок кожного громадянина. Від офіційного коментаря представники міськради у суді відмовились. Утім, очевидно, що міськрада таке рішення суду оскаржуватиме в Апеляційному суді.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google