Батьки хоронять вже другого сина-Героя. Тернопільщина прощається з Андрієм Ушкевичем

• Після загибелі молодшого брата Андрія просили, щоб повернувся додому. Та старший залишився на передовій...
• Загинув 3-го листопада, виконуючи бойове завдання на межі Харківської і Луганської областей. Йому було 36 років. Без батька залишилися двоє маленьких дівчаток, молода дружина вдовою. І так важко знайти слова, щоб заспокоїтися… тато з мамою ховатимуть другого сина.

— Знову Озерна в скорботі. Знову біль від втрати. Господи! Це занадто — хоронити батькам вже другого сина! — допис директорки Озернянського ліцею Наталії Берестецької пронизаний біллю… — За що такий хрест?! Ненавиджу русню! Щирі співчуття родині і сили все це пережити! Світла пам‘ять герою!

Йому назавжди 36

Знову очі на сльозах у кожного з Озернянської громади. Біль такий пекучий, нічим не вгамувати. 

Андрій Ушкевич віддав своє життя за наш спокій, за рідну землю Україну, за кожного з нас. Загинув 3-го листопада, виконуючи бойове завдання на межі Харківської і Луганської областей. Йому було 36 років. Без батька залишилися двоє маленьких дівчаток, молода дружина вдовою. І так важко знайти слова, щоб заспокоїтися… тато з мамою ховатимуть другого сина, повідомили в Озернянській ОТГ.

Андрій Володимирович Ушкевич народився 19 червня 1986 року. Їх було троє братів: Сергій та Андрій загинули, залишився лишень Олег.

У Героя втратили другого сина тато Володимир і мама Ольга. Одвовіла дружина Ірина. Осиротіли двоє дівчаток: 8-річна Вероніка і 5-річна Настуня.

Сергій загинув в липні, Андрій - в листопаді

17-го липня в бою на Харківщині загинув Сергій Ушкевич – молодший брат Андрія. Вони обоє служили в одному підрозділі. Сергієві було лише 27.

— 24-го лютого Сергій перебував у столиці, працював у цирковій групі. Мали виступи навіть в європейських країнах, — повідомили на ФБ-сторінці Озернянської ОТГ. —  Частина групи роз’їхалася, а він приєднався до захисників Києва. Потім, перебуваючи у лавах Збройних сил України, відбивав ворога з Ірпіня, Гостомеля, Бучі. Потім Харківщина…

Після загибелі молодшого брата Андрія просили, щоб повернувся додому. Та старший залишився на передовій.

Перед тим, як піти в ЗСУ, у лютому-березні Андрій возив волонтерську допомогу на Житомирщину та Київщину. Їздив по дорогах, куди цілився ворожий танк. На зворотнім шляху додому на Тернопільщину вивозив людей у безпечні регіони.

— Коли ворог відступив з півночі України, Андрій приєднався до військового підрозділу брата, щоб бути з ним пліч-о-пліч, — поділились земляки. — Тепер Андрій та Сергій серед небесного воїнства. Такі рідні і близькі кожному! Безстрашні Герої, Великі Лицарі Українського народу! Ми повинні подбати, щоб дівчатка Андрія і мільйони українських дітей жили у мирній та сильній Україні!

Сумуємо і розділяємо непоправну втрату! Співчуваємо усій родині, друзям, побратимам хлопців. Низько вклоняємося батькові й матері! У молитвах просимо дати їм сили пережити горе, кажуть земляки. Пам’ять про двох братів-героїв вічна! Хай Бог прийме їх у Царстві Своїм!

Ти завжди був з нами, назавжди і залишишся

— Дорогий однокласнику, Друже. Ти прожив дуже коротке, але й яскраве життя… Назавжди у наших серцях залишиться світлий спомин про тебе, про твій «якийсь вселенський спокій», гумор, розважливість, привітність, доброту, — поділилась однокласниця Галина Вишневська. — Ти завжди був з нами, назавжди і залишишся, але вже у найтепліших споминах. Зовсім скоро ти «організуєш зустріч», але вона буде найгіршою, бо проводжатимемо тебе в останню дорогу. Нехай твоя пожертва собою не буде марною. Нехай твої дівчатка, яких ти так любив і пишався, живуть у мирній Україні! Слава тобі, Герою! Тепер ти наш Ангел. З любов’ю та вдячністю, твій 11-Б…

«І знову страшна звістка, не вірила до кінця…Неможливо це все словами описати. Біль, сум і сльози. Загинув наш захисник, наш Герой, — написала Maryana Bezzubka. — Боже, дай сил рідним це все вдруге пережити! Вічна пам'ять тобі, Герою! Ти назавжди залишишся таким веселим в наших серцях. Спочивай з Богом. Дякуємо Тобі…

— Важко! Знову огортаєш серце чорною стрічкою. Не хочеться вірити, але тобі дзвонять і перепитують, — поділився Avis Wind. — Далі сам дзвониш і хочеш, щоб хоч хтось сказав, що це неправда, люди просто балакають. Може хтось десь не те почув, і понеслося. Знову дзвінки. Хвилювання. Короткі розмови... Недавно лиш його молодшого брата поховали. Боже!.. Розмовляєш з тим, хто би мав знати твердо. Каже, правда... Не знаходиш слів. Два рідних брати...

«Така світла і чуйна людина! Андрій, ти назавжди залишишся в нашій пам'яті Героєм, а в серцях — доброю душею. Спочивай з миром, — висловила співчуття Maryana Lukianchuk Malishevska. — Олег, тримайся заради рідних».

«Андріююююю... Навіть слів немає, яка біль. Спочивай спокійно і з Богом», — пише Halyna Vons.

«Вічна пам'ять Героям-братам, а батькам щирі співчуття, — співчуває Тетяна Яворська. — Тримайтеся. І вклоняємось до землі перед вами, що ви виховали таких мужніх синів-Героїв.

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, дружині, донечкам, братові, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, юний Герою…

Читайте також

«Веселий, усміхнений хлопчина — тобі назавжди залишиться 27»: Тернопільщина прощається з Сергієм Ушкевичем

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.