«Серце болить, не було ні дня без сліз»: у Тернополі посмертно нагородили військових (РЕПОРТАЖ)

• У тернопільському драмтеатрі посмертно нагородили 25 захисників з різних військових формувань. Державні відзнаки бійців отримали їхні рідні – матері і батьки, дружини і діти.
• Наша журналістка побувала на заході.
• Як все пройшло – читайте у нашому репортажі!

У середу, 20 грудня, у Тернополі організували пам’ятний захід, аби вшанувати полеглих на війні захисників з усієї області та вручити державні нагороди родинам Воїнів.

Дійство провели на другому поверсі обласного драматичного театру і стартувало воно о 10 годині. Розпочали його спільною хвилиною мовчання за військових, які загинули за свободу і незалежність України. Далі діти з народної хорової капели «Зоринка» акапельно виконали національний Гімн.

До присутніх звернувся військовий капелан, отець Микола Калич. За його словами, у дні перед Різдвом українці мали би відчували радість, сімейне тепло та затишок в очікуванні приходу Божого Сина у цей світ. Але сьогодні, як і кілька років поспіль, замість цього ми несемо у серці глибокі рани війни, яку бачимо на власні очі. Опісля усі спільно помолилися за бійців, які загинули на фронті.

– На жаль, у цьому світі знову і знову з’являються Іроди, яким байдуже людське життя та майбутнє. Ми не можемо знайти слів утіхи для родин, які втратили найближчих та найцінніших… Але наш обов’язок – бути поряд з тими, хто несе тягар війни. Поряд біля батька та матері, дружини й діточок, які не дочекались із бою тата… – додав отець Микола.

Відзнаки рідним захисників вручав голова Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Труш. Одна з найважчих місій – посмертно нагороджувати Героїв, наголосив він.

Завдяки подвигу наших захисників ми маємо можливість знаходитись у відносно спокійній та тиловій Тернопільській області. Очільник ОВА висловив шану і подяку сім’ям полеглих військових, побажав якнайшвидшої Перемоги у війні та аби припинилися смерті наших оборонців на фронті.

– Кожне покоління мало своїх героїв. Але так склалося, що наше покоління  має їх найбільше. Вони щодня віддають своє життя за те, щоб ми і наші діти могли жити у вільній країні. Ніякі нагороди і слова співчуття не замінять цих людей. Але повірте, що найменше, що ми можемо зробити – це пам’ятати про них! Про це слід говорити, бо кожен з присутніх у залі в сім’ї має справжнього Героя. Щоб їхні смерті не були марними, ми повинні вшановувати їх пам'ять, – наголосив голова ОВА.

Бійців посмертно нагородили орденами «За мужність» ІІІ ступеня, медалями «Захиснику України» та нагрудними знаками «Кращий сержант (старшина) ЗС України».

Отримували державні відзнаки рідні захисників — матері, батьки, дружини, діти, сестри тощо.

Під час вручення нагород у залі усі плакали.

Поділилася історією свого сина – загиблого військовослужбовця Андрія Мозіля, його мати Світлана Вільчинська. Родина проживає у селі Байківці. За словами матері, Андрій закінчив школу №19 у Тернополі, а згодом технічний коледж. Але за спеціальністю не працював, а їздив на заробітки за кордон. Не встиг одружитись і створити сім’ю. Але дуже любив свою сестру Віту і брата, а ще племінника Давидка, якому виповнилося п’ять років. Пані Світлана додає, мовляв, заради нього пішов на війну, аби племінник жив у вільній Україні. Загинув Андрій Мозіль на Донеччині у 30 років.

– Він з-за кордону спеціально повернувся, щоб піти захищати Україну. Я просила: «Андрію, не йди!». Ні, вперся і пішов добровольцем. Без підготовки, без нічого, до хлопців знайомих воювати. Ви знаєте, він не служив в армії. В ЗСУ був рядовим солдатом. Воював пів року – спочатку п’ять місяців знаходився у Сумах на кордоні з росією, а потім місяць між Бахмутом і Соледаром. Там і загинув 10 квітня 2023 року. Снаряд потрапив, з ним ще троє хлопців померли. Андрій говорив мені, якщо він не піде захищати рідну землю, то хто тоді? Був готовий на все. Відважний, нічого не боявся. А в мене до нині, і напевно до кінця життя, серце болить за ним. Такий маю жаль… Андрій просив: «Як я загину, мамо, то привезіть тіло і поховайте вдома», – не стримує сліз пані Світлана.

Завершилося нагородження полеглих бійців виконанням духовного Гімну України.

 

Читайте також:

Він дорогою ціною здобув цю нагороду: боєць 105 бригади отримав «Золотий хрест» від Залужного

Пʼятьом захисникам присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя»

Захисник із Тернопільщини отримав престижну нагороду від Залужного

У Гаях Гречинських відкрили пам'ятний знак поліцейському Тарасу Гогусю

Журналісту Віталію Дереху присвоїли звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.