Від заводу до заправки на Микулинецькій усього 7 метрів. Тернополяни думали, що доведеться тікати з дому

Від заводу до заправки на Микулинецькій усього 7 метрів. Тернополяни думали, що доведеться тікати з дому

Через масштабну пожежу на підприємстві з виробництва пінопласту, яке розташоване на вулиці Микулинецькій, частину Тернополя два дні накривав чорний їдкий дим. Мешканці будинків біля підприємства бідкаються – вони потерпали від заводу ще задовго до пожежі, а коли сталась надзвичайна ситуація – ніхто не попередив їх про небезпеку

Вогонь на підприємстві спалахнув у неділю, 10 вересня, близько 3.00. Гасили пожежу майже 12 годин. Навіть на наступний день у деяких місцях ще було полум'я та дим. На щастя, обійшлось без постраждалих, однак чимало тернополян обурюються бездіяльністю влади, яка не змогла завчасно повідомити жителів міста та прилеглих будинків про небезпеку. Рекомендації про те, що варто зачинити вікна та обмежити перебування на вулиці, дали через 16 годин. 

Журналісти «20 хвилин» поспілкувалися з мешканцями, які живуть неподалік підприємства. 

Постійно страждали

Будинок пенсіонерки пані Оксани знаходиться найближче до заводу – приблизно за 350 метрів. Вона каже – про пожежу дізналась не одразу, бо за деревами вогонь та стовп диму не було видно. Сповістили її сусіди. 

Відео дня

– Що горить завод, я дізналась вже зранку, коли пішла в церкву, – каже пенсіонерка. – Їдкий запах було чути добре, хоча хмара диму пішла на Тернопіль, бо вітер був у напрямку міста. Спершу думала, що це хтось запалив сміття поруч – якийсь пластик чи шини. Ніхто нас не попереджав про небезпеку, хоча наші будинки зовсім поруч. Від заводу ми потерпали і раніше. Постійно «чихали» від викидів. У нас тут дуже брудне повітря від заводу, поруч ще підприємства є, заправки, траса. Тому дихати важко.

Мешканка сусіднього будинку пані Світлана додає з обуренням – ніхто не інформував людей про небезпеку.

– У неділю зранку я побачила стовп диму, – розповідає вона. – Спершу навіть думала, чи не ракетою влучили. Потім вже дізналась про пожежу. У нас було відчутно запах диму на вулиці, хоча дим йшов в іншу сторону. Зачиняли вікна. Якби вітер був у нашу сторону, то нас довелося б евакуювати, або тікали б із будинків самі. Коли їхала до міста в церкву на службу – то «Ватра» і всі будинки ледь видно було за димом. Він був дуже густий та їдкий. У сусідки від диму боліла голова. Ніхто не інформував про небезпеку, не казали, що робити. Вже аж увечері з'явились офіційні повідомлення, щоб люди зачинили вікна, коли пожежу загасили. Але хіба це нормально? Дехто собі цілий день ходив, дихав цим. Навіть діти гуляли на вулиці.

Люди обговорюють можливі наслідки для здоров’я.  

Пані Марія живе у триповерховому будинку №31-А. Її вікна виходять на завод. Вона каже – жити по сусідству з таким підприємством було важко. Їдкі запахи разносились довкола.  

– Ми воювали з цим заводом з 2019 року. Люди виходили на протести, збирали підписи, але це не принесло результату, так він і працював. Запах пластмаси був довкола. Коли вітер у нашу сторону – неможливо було вікна відкрити, – розповідає жінка.

Про те, що завод горить – дізналися вночі. Їх розбудили звуки сирен пожежних машин, які приїздили гасити вогонь.

– Приблизно о 4.00 мене розбудив чоловік, він почув сирени пожежних машин. Нам з третього поверху було видно той стовп диму – то страх був. Дим був густий і чорний. Вітер був в іншому напрямку, але ми тут відчували цей запах і присмак. Коли зранку поїхали на базар, то люди там закривались футболками, щоб менше тим дихати. На машинах, які стояли там, була сажа. 

Пані Марія каже – телефонувала сину, який живе у мікрорайоні «Дружба», щоб попередити його про пожежу і дим. Жінка обурюється, що багато людей не знали, що відбувається і як їм діяти.  

Журналісти тричі намагалися отримати коментарі від керівництва підприємства. Ми просили охоронців пропустити нас, однак власники так і не вийшли на розмову. 

За 7 метрів від заправки

На автозаправці Shell, яка розташована поруч із підприємством, розповідають – у неділю від ранку, доки гасили пожежу, заправка не працювала. Коли сповістили, що пожежу вдалось ліквідувати – відновили роботу. Кажуть – якби вітер був у напрямку АЗС – могла б бути величезна біда. 

– Добре, що вогонь і вітер були в іншу сторону і не сталось більше займання, – каже касирка Наталя. – Найближче до заводу розташовані колонки. Резервуари з паливом знаходяться далі від заводу. Добре, що вогонь не перекинувся на заправку і сусідні будівлі. 

Разом з працівниками АЗС ми виміряли відстань від паркану підприємства до найближчої бензоколонки. Вона становила приблизно 7,6 м. Виміряти відстань від стін підприємства до паркану нам не вдалося, оскільки на територію підприємства не пропустили. Відстань від стін підприємства до паркану візуально невелика – приблизно 20 метрів. 

Працювали задовго до відкриття

Завод у Тернополі, на якому у ніч з 9 на 10 вересня трапилась пожежа, має назву PENOBOARD. Це також однойменна назва торгової марки, під якою з 2007 року ТОВ «ВКФ» Еліт-Пласт»випускає екструдований пінополістирол. Його використовують для теплоізоляції підлог, стін, фундаментів, трубопроводів, будівництва автодоріг і залізничних шляхів сполучень тощо. Перше підприємство компанія ще у 2007 році відкрила у Херсоні.

Будівництво другого заводу розпочали на вулиці Микулинецькій у Тернополі восени 2019 року (на території колишньої «Ватри» – прим. авт.), а працювати він почав з грудня, як пише «Головний будівельний портал України». Хоча у новинах місцеві ЗМІ вказували, що по факту PENOBOARD виготовляє продукцію із квітня, і упродовж наступних місяців жителі вулиць Микулинецької, Микулинецької-бічної, Молодіжної, Фестивальної і Підлісної, стали скаржились на проблеми зі здоров’ям, викликані виробництвом пінополістиролу біля домівок.

Команда у Тернополі. Фото за 2021 рік з фейсбук-сторінки компанії

Про це тернополяни неодноразово розповідали під час виступів на сесіях міської ради, як пише «Терміново». Проте, завод ніхто не закрив. І навіть після того, як місцеві активісти 2 серпня 2019-го вийшли на протест. Із незаконним будівництвом заводу боролась волонтерка Юлія Мамчак. До пікетів вона стосунку не має, однак розповідає, що до неї прийшли мешканці будинків поблизу заводу, яким було важко дихати і почувались погано. Вони попросили допомогти виготовити документи на оскарження роботи підприємства. Воно ще не мало назви й офіційно не відкрилось, але вже виробляло пакування і пінопласт.

Юлія Мамчак звернулась у Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області із заявою про злочин у сфері екологічного та земельного законодавства, який здійснювало ТОВ «Світовид-Т» з Херсонщини. Компанія, згідно з YouControl, була заснована у нашому місті «ЕЛІТ ПЛАСТом» та передувала заводу. Жінка запевняла у заяві, що компанія почала будівельні роботи у Тернополі, ще не отримавши документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. А з квітня 2019 року підприємство почало працювати (незаконно велось переобладнання і пусконалагоджувальні роботи), за що передбачена відповідальність у 900 прожиткових мінімумів (згідно п.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення  сфері містобудівної діяльності»), каже вона. 

– Коли я проаналізувала документи, то з’ясувала, що немає взагалі ні містобудівної частини, ні екологічної, жодних дозволів. Більше того, відбувалося монтування нового устаткування на заводі, однозначно діяльність називається будівництвом. Але її подавали як реконструкцію старих приміщень, – каже жінка.

У заяві Юлії Мамчак йшлося й про колективне звернення, яке мешканці навколишніх будинків подали у Тернопільську міську раду. Усі вони через якийсь час після початку роботи підприємства стали періодично відчувати нудоту, блювоту, головні болі, у декого загострились серцево-судинні хвороби тощо. Все це виникло, мовляв, через забруднення атмосферного повітря. За словами активістки, у 2020 році підприємство, дізнавшись вже про 5 заяв у міській раді від людей та як реакція на пікети, почали процедуру отримання дозволу на викиди і на оцінку впливу своєї роботи на довкілля. Тоді виявилось, що справа ще гірша, бо завод працює з озономісними речовинами. А вони – вибухонебезпечні!

– Оскільки був час карантину, закон дозволяв оминути процедуру громадських слухань, чим компанія, звісно, скористалась. Подали оголошення в якусь газету за процедурою, не отримали жодних відгуків, окрім наших. І так, оминувши громадські слухання, правдами й неправдами одержали дозвіл на діяльність з озоновмісними речовинами. Минулих вихідних там трапилась пожежа, отже, були недотримані й протипожежні норми. А ще зауважте, що горів не сам завод, а складське приміщення. Якби, боронь Боже, горів завод, повірте, ви були б шоковані від рівня вибуху! – додає пані Мамчак. 

Якою була реакція компанії

Компанія у відповідь на пікет та заяви активістів опублікувала роз’яснення про екологічність виробництва. «За словами людей, виробництво шкодить навколишньому середовищу та негативно впливає на стан здоров’я тернопільчан (тернополян – прим. авт.), які живуть поблизу. Складається враження, що містяни не були проінформовані про те, що завод, який працював у приміщенні, раніше припинив роботу, а його місце зайняло виготовлення екологічно чистого теплоізоляційного матеріалу Penoboard. Від імені адміністрації підприємства «Еліт Пласт» та з досвіду експлуатації виробництва у Херсоні запевняємо зацікавлених громадян і держустанови: завод не завдає шкоду здоров’ю мешканців прилеглих районів і не несе загрози навколишньому середовищу», – йшлося у коментарі.

У роз’ясненні також писали, що всі відходи процесу виробництва піддають вторинній переробці з поверненням в технологічний ланцюжок як сировина. А сам пінополістирол – хімічно нейтральний матеріал, який не виділяє речовин, що могли б вплинути на погіршення екології планети і здоров’я людей. Керівництво компанії запевняло, що виступає за збереження природи, тож (станом на серпень 2019-го – прим. авт.) проводили екологічну атестацію виробництва у Тернополі, а процедура отримання дозволу на викиди і відходи знаходилась на завершальній стадії. Якщо узагальнити – завод офіційно відкрили у грудні, але судячи із цих роз’яснень адміністрації, ніхто й не заперечував, що працювати він почав ще далеко до зими. Без дозвільних документів на екологічну атестацію! А ще у цьому ж повідомленні йшлося, що компанія пропонує усім охочим офіційне працевлаштування на заводі. «Розглянемо кандидатів навіть без досвіду роботи!» – таким критерієм закінчується їх допис.

Хто є власником заводу?

За даними YouControl, товариство з обмеженою відповідальність «ВКФ «ЕЛІТ ПЛАСТ» зареєстроване у Тернополі з 22 січня 2009 року. Керівником організації є Юксел Ділавер. Розмір статутного капіталу склав 21 мільйон гривень. Основний вид діяльності компанії: «22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас». А серед іншого: виробництво будівельних виробів із пластмас, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, торгівля деревиною, будматеріалами і санітарно-технічним обладнанням, надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна тощо.

У переліку засновників компанії ще чотири особи. Це Тедіашвілі Рустам Ростеванович, Акгюн Мухаммет Сюрурі, Чокдженгізерлер Зафер та Онгел Волкан. Частка кожного з них до статутного фонду склала 25%. Двоє перших зареєстровані у Херсоні, а інші – в Едірне та Стамбулі відповідно (Туреччина – прим. авт.). Уповноваженою особою виступає Юксел Ділавер, зареєстрований у Херсоні.

Крім «ЕЛІТ ПЛАСТ» підприємець очолює ще одну організацію – ТОВ «ТЕТРОКОМЕРЦ». Що цікаво – вона зареєстрована на ту ж адресу, що й завод, 29 грудня 2011 року. Розмір статутного капіталу склав 6 мільйонів 200 тис. грн. Основний вид діяльності аналогічний: «22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас». А серед засновників юридичної особи вже відоме нам ім’я Онгела Волкана з Туреччини.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Марія Братасюк

    Жаль, що іноземці поводяться на українській землі, як їм забагнеться. Роблять, що хочуть. А влада на це закриває очі. Своїх людей не жаль. Доки це триватиме?

keyboard_arrow_up